29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" грудня 2017 р.Справа № 924/830/17
Господарський суд Хмельницької області у складі колегії: головуючий суддя Гладюк Ю.В., судді Димбовський В.В., Смаровоз М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви", м. Хмельницький
до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про стягнення 82 000 грн.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю
з перервою в судовому засіданні
встановив:
Позивач у позові просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача компенсацію шкоди, заподіяної юридичній особі внаслідок незаконних дій службових осіб органів державної влади під час здійснення ними своїх повноважень в сумі 82 000 грн.
Обгрунтовуючи позов, позивач стверджує, що 15 серпня 2017 року між ним та адвокатом ОСОБА_3 укладено додаток до договору про надання правової допомоги, за яким адвокат бере на себе зобов'язання по підготовці та складанню апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДВС у Хмельницькій області про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” у кримінальному провадженні. У випадку відкриття апеляційного провадження, адвокат зобов'язується здійснити представництво клієнта в апеляційному суді. У випадку повернення апеляційної скарги, адвокат зобов'язується подати касаційну скаргу та здійснити представництво позивача в суді касаційної інстанції в разі відкриття касаційного провадження.
На виконання доручення позивача, адвокат підготував та подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу слідчого судді. В подальшому адвокат приймав участь в судових засіданнях з її розгляду. Вказане підтверджується доданими актами.
29 серпня 2017 року ухвалою апеляційного суду оскаржену ухвалу міськрайонного суду скасовано, постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Отже, за результатами апеляційного провадження досягнуто бажаного позивачу результату.
Ухвалою апеляційного суду встановлено, що клопотання слідчого про проведення повторної перевірки позивача за своїм змістом є невмотивованим та безпідставним. Рішення про необхідність проведення повторної перевірки призвело до порушення принципів законності та обґрунтованості втручання в господарську діяльність позивача.
Для відновлення свого порушеного право позивач звернувся до адвоката. Проте, згідно укладеного між позивачем та адвокатом договору досягнення бажаного позивачу результату коштувало останньому 82 000 грн.
За ст. 1174 ЦК У шкода, завдана юридичній особі діями посадової особи органу державної влади чи місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою чи органом місцевого самоврядування. За Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників № 845 уразі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету стягувачі подають документи до органу казначейської служби за місцезнаходженням органу держвлади.
В поясненнях від 2 жовтня 2017 року позивач відмічає, що останній звернувся за правовою допомогою в в відповідності до Конституції України. Самостійно здійснювати ефективний юридичний захист позивач не мав можливості, оскільки юристів на підприємстві немає. Прав на отримання безоплатної допомоги позивач не мав. Згідно ж, Закону „Про адвокатуру” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору. Договір є обов'язковим до виконання, а тому в силу того, що адвокат виконав свої умови договору, позивач зобов'язаний був оплатити вказані послуги.
Враховуючи, що позивач не перебував в договірних відносинах з заподіювачем шкоди (спеціальним суб'єктом), стягнення шкоди повинно відбуватись за ст. 1166 ЦК (загальні підстави).
Крім того вказує, що рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. За таких обставин, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа до якої можна звернутися з позовом. Тому, належним відповідачем у цій справі є держава, а не суд, що діє від імені держави.
Поясненнями від 28.11.17 позивач відмітив, що згідно ЦК необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факт неправомірних дій посадової або службової особи цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29.08.2017 року у справі №686/15174/17, було встановлено порушення прав позивача внаслідок прийняття Ухвали Хмельницьким міськрайонним судом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.
Подання слідчим немотивованого та безпідставного клопотання, не передбаченого КПК України, не може вважатись законною дією службової особи, оскільки такі дії явно суперечить приписам ст.19 Конституції України.
Внаслідок здійснення неналежного судового контролю слідчим суддею, ним було прийнято неправомірне рішення про необхідність проведення повторної перевірки фінансової діяльності позивача, що призвело до порушення принципів законності та обґрунтованості втручання в господарську діяльність підприємства.
У даній справі має бути встановлено факт неправомірного рішення службової особи державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірним рішенням і заподіяною шкодою.
Позивач не перебував із заподіювачем шкоди (спеціальним суб'єктом, визначеним ч.6 ст. 1176 ЦК України) в правовідносинах, тому заподіяна позивачу шкода повинна бути відшкодована на загальних підставах (в повному обсязі, як визначено ст.1166 ЦК України).
Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 передбачив, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
В поясненнях від 11 грудня 2017 року позивач зазначив, що у справах майнової відповідальності держави відповідачем за зобов'язаннями слід визнати державу в особі її органу, з вини якого завдано збитки. Проте в господарському процесі представництво інтересів держави здійснюється через її орган держвлади. Наявність декількох представників (орган, що заподіяв шкоду та орган казначейства, що обслуговує державний орган) не змінює ту обставину, що відповідач має бути один - держава. На думку позивача, достатнім є залучення одного представника держави.
Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, відмічають, що ГУ ДКСУ та її територіальні органи лише виконують рішення суду про стягнення коштів з держбюджету, протте не відповідають за зобов'язаннями держави чи її органів.
Відповідач не перебуває з позивачем в цивільно - правових відносинах, тому не завдавав та не міг завдати останньому будь - якої шкоди. За ст. 176 ЦК, юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави. Жодним нормативним актом не передбачено покладання відповідальності на ДКСУ за дії інших юридичних осіб та держави.
За ухвалою апеляційного суду у справі № 686/15174/17 суд скасував ухвалу суду міськрайонного та постановив нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на повторну перевірку позивача відмовив. Однак, суд не визнав дії слідчого з ОВС другого відділу розслідування КП СУ фінансового розслідування ГУ ДФС у Хмельницькій обл.. протиправними.
Позовна заява є безпідставною, так як позивач не довів протиправність дій державних органів.
З матеріалів справи вбачається.
11.04.16 між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат здійснює представництво інтересів позивача під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
15 серпня 2017 року між цими ж сторонами укладено додаток до вищевказаного договору номер Д - 15 - 08 - 17, за яким адвокат бере на себе зобов'язання щодо підготовки та складання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174/17, якою було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_4 про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” .
За надання правової допомоги, в обсягах, визначених п. 1 вказаного додатку, передбачається сплата гонорару у розмірі 32 000 грн. У разі відновлення порушеного права клієнта шляхом скасування оскаржуваної ухвали гонорар збільшується на 50 000 грн. (пункти 2, 4).
Згідно акту прийому - передачі від 05.09.17 (підписаного позивачем та адвокатом та скріпленого їх печатками) адвокат здійснив такі дії:
- складання та подання до апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15174/17;
- участь у судових засіданнях апеляційної інстанції у справі № 686/15174/17;
- 29.08.17 ухвалою апеляційного суду Хмельницької області у справі № 686/15174/17 скасовано ухвалу слідчого судді міськрайонного суду у цій справі. Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого. За таких обставин, за результатами виконання доручення досягнуто бажаного клієнту результату.
За платіжним дорученням від 5 вересня 2017 року позивач оплатив адвокату 82 000 грн.
Згідно ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 29.08.17 у справі № 686/15174/17 апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 4 серпня 2017 року скасовано; постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_4 про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ „Хмельницькі Барви” відмовлено.
Також у справу надано: копію апеляційної скарги позивача, оформленої на виконання договору, укладеного з адвокатом; копію листа ДФСУ від 30 серпня 2017 року, яким адвокат повідомляється про видання наказу про втрату чинності наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 21 серпня 2017 р. (про проведення позапланової перевірки позивача); наказ ДФС у Хмельницькій області від 30 лютого 2017 року про втрату чинності наказу від 21 серпня 2017 року; наказ ДФС у Хмельницькій області від 21 серпня 2017 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Посилаючись на вказні в позові обставини, позивач відмічає, що незалежно від того, який представницький склад відповідачів у даній справі процесуально допустимий, вказане не змінєю ту обставину, що відповідач є держава, яка вступає у процес в особі певних юридичних осіб - представників.
Ухвалою суду від 28.11.17 провадження у справі, в частині позову до держави Україна в особі ГУ ДКСУ в Хмельницькій області припинено.
Обгрунтуванням вимог до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області є те, що вказаний орган за Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.11 № 845 виконує рішення про стягнення коштів з держбюджету та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів. Стягувачі, на користь яких прийнято рішення про стягнення коштів з рахунку боржника, подають до органу казначейства, в якому обстуговується боржник, документи, вказані у п. 6 порядку.
За ст. 176 ЦК юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
Відповідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 3 серпня 2011 р. рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п. 3).
Даний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1).
Вказані положення Порядку свідчать про те, що він регулює саме механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Виконавцями у складі вказаного механізму - виконавцями рішень про стягнення бюджетних коштів є органи казначейства. Тобто, орган казначейства виконує рішення в яких вказані конкретні стягувачі та боржники, які визначаються в результаті вирішення спору. Посилання на Порядок, як на підставу наявності обов'язку органу казначейства щодо відшкодування завданої шкоди (діями казначейства) є безпідставним, оскільки він (порядок) не свідчить про наявність відповідних правовідносин (стороною яких є казначейство), наявність яких породжує обов'язок відшкодування збитків, в силу допущеного правопорушення, яке включає відповідні елементи: шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок, вина.
Відповідно до ГПК України, відповідачами є підприємства і організації яким пред'явлено позовну вимогу. Оскільки позивач звертається до суду за захистом свого порушеного чи оспорюваного або такого, що не визнається, права чи охоронюваного законом інтересу, то відповідачем, відповідно, є особа, яка порушила таке право чи інтерес, або не визнає його чи оспорює.
Як вбачається з змісту позову, обґрунтуванням останнього є порушення права позивача діями судді Хмельницького міськрайонного суду. Що ж до протиправності дій Казначейства (в чому саме полягає неправомірність поведінки) обґрунтування відсутні.
Функціями Казначейства, як вказано вище, є забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. До того ж, орган Казначейства не має жодного титулу щодо коштів, якими він розпоряджається, тобто кошти, що підлягають стягненню за рішенням суду, перебувають на рахунку іншої юридичної особи, а орган Казначейства має доступ до рахунку та повноваження щодо списання коштів.
Враховуючи, що позовна заява не містить обґрунтувань протиправності дій відповідача, а суд з матеріалів справи не знаходить наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, позовна заява про стягнення збитків з останнього задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові відмовити.
Повний текст складено 13 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Ю.В. Гладюк
Суддя В.В. Димбовський
Суддя М.В. Смаровоз
Від друк 1 прим - до справи.