Провадження № 22-ц/774/6796/17 Справа № 205/4386/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.
Категорія 2
07 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.
при секретарі - Кравцовій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, поділ набутого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу
за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року, -
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено частково.
Накладено арешт на ? частину квартири, що розташована за адресою: м. Дніпро, житловий масив Покровський, 3-Д, кв.27, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та заборонено будь - які реєстраційні дії щодо даного об'єкту нерухомості.
Накладено арешт на транспортний засіб, автомобіль «Porsche Panamera», 2012 року випуску, д/н НОМЕР_1, номер шасі (VIN-HOMEP) WP0ZZZ97ZCL002895, білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_3 та заборонити будь-які реєстраційні дії підрозділам ТСЦ України (а.с.27)
З даною ухвалою не погодився ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність ухвали, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про її скасування в частині накладення арешту на транспортний засіб, автомобіль «Porsche Panamera» 2012 року випуску, д/н НОМЕР_1, номер шасі (VIN-HOMEP) WP0ZZZ97ZCL002895, білого кольору (а.с.28-30).
Також з ухвалою не погодилася ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність ухвали, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про її скасування в частині накладення арешту на транспортний засіб, автомобіль «Porsche Panamera» 2012 року випуску, д/н НОМЕР_1, номер шасі (VIN-HOMEP) WP0ZZZ97ZCL002895, білого кольору (а.с.56-58).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити, а ухвалу судді в оскаржуваній частині залишити без змін.
Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, поділ набутого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу (а.с.2-6).
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі (а.с. 27).
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суддя 1 інстанції керувався положеннями ст. ст. 151-152 ЦПК України та посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновками судді 1 інстанції, які відповідають обставинам справи і дробленні з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із п. п. 1, 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ”, ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Зі справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема щодо транспортного, а отже наявна необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний автомобіль, що відповідає вимогам п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Посилання апелянтів на те, що спірний автомобіль на теперішній час фактично належить відповідачу ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, як зазначив суддя, є безпідставними, оскільки апелянтами не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, а саме, відомостей щодо належної реєстрації спірного автомобіля відповідними органами, а наявність договору купівлі-продажу та рішення суду на які вони посилаються не спростовують відомості щодо належної реєстрації транспортного засобу, згідно відповідного свідоцтва, саме за ОСОБА_3, про що зазначив суддя, і що свідчить на наявність спору між сторонами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала судді в оскаржуваній частині є законною, обґрунтованою, відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України і її слід залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: