ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.12.2017Справа №910/20214/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"
про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12 667,84 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Волчек Н.М., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12 667,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 80а6е від 25.04.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20214/17, розгляд справи призначено на 11.12.2017.
28.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана судом інформація.
У судове засідання 11.12.2017 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 11.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
25.04.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтоком Оіл» (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 80а6е (далі - Договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься зокрема ДТП, а вигодонабувачем є ОСОБА_2.
Строк дії договору встановлено з 25.04.2016 по 24.04.2017 (п. 18 Договору добровільного страхування).
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору страхування можуть бути зокрема майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
17.03.2016 у м. Рівне сталось ДТП за участі автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ТОВ «Нафтоком Оіл») та автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4
По факту вказаної ДТП водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 17.03.2017.
Як встановлено ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
Аналогічна за змістом норма міститься у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до цієї Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
З відомостей, які містяться в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) вбачається, що 17.03.2017 у м. Рівне сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого наслідок чого автомобілі зазнали пошкоджень.
При цьому судом встановлено, що європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Суд зазначає, що схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, свідчить про порушення водієм автомобіля марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, а відтак, про наявність вини останнього у ДТП.
Крім того, факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Також у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколі), ОСОБА_4 зазначив, що вину визнає.
Отже, враховуючи вищенаведене та з урахуванням приписів чинного законодавства, суд приймає до уваги повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 17.03.2017 як належний доказ вчинення ДТП за участю автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, та як належний доказ наявності вини ОСОБА_4 у її скоєнні.
17.03.2017 власник застрахованого автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1, звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування, в якій просив виплатити відшкодування.
Відповідно до Звіту № 251К від 26.04.2017 про оцінку матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 324,59 грн.
Згідно з рахунком № 658 від 22.03.2017, виставленим власнику застрахованого транспортного засобу СТО, ФОП Терновець І.С, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 667,84 грн.
Статтею 988 Цивільного кодексу України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".
Позивач з урахуванням умов Договору, склав страховий акт № АХА2197631 від 23.03.2017, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 13 667,84 грн.
На підставі складеного страхового акту № АХА2197631 від 23.03.2017 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 13667,84 грн. на рахунок СТО, ФОП Терновець І.С., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 318 990 від 24.03.2017.
З метою врегулювання спору, ПрАТ «СК «АХА Страхування» надіслало на адресу ПрАТ "Європейський страховий союз" заяву про виплату страхового відшкодування № СУ/003956/3 від 03.07.2017 у якій просив компенсувати в порядку регресу витрати АТ «СК «АХА Страхування» у розмірі 13 667,84 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
З урахуванням наведеного, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, знаходився під керуванням ОСОБА_4.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Наявність вини у вчиненні вказаної ДТП водія автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 17.03.2017. Будь-яких доказів, що свідчили б про зворотне, відповідачем суду не представлено, а тому шкода заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, відшкодовується ОСОБА_4
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський Страховий Союз», згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом) №АК2505647.
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «Фольсваген», державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.
Як передбачено в пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АК2505647 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100000,00 грн., франшиза - 1000 грн.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (13667,84 грн.); визначені полісом № АК2505647 розміри лімітів відповідальності (100 000,00 грн.) та франшизи (1 000 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12 667,84 грн.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати заявлену до стягнення шкоду.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01030, м. Київ, вулиця М.Коцюбинського, будинок 6; ідентифікаційний код: 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в розмірі 12 667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.12.2017.
Суддя О.А. Грєхова