Справа № 182/5169/17
Провадження № 2/0182/3469/2017
Іменем УКРАЇНИ
13.12.2017 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Скоробогатова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом Лук»янова ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на майно.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини. На підставі договору дарування від 29.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 271927812116, ОСОБА_4 подарувала йому 5/6 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Троїцького повстання, будинок 167а. 1/6 частка вказаного будинку належить батькові дарувальника ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.03.2011 року, посвідченого Другою нікопольською державною нотаріальною конторою, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 20.09.2017 року. Раніше у будинку № 167а по вул.Троїцького повстання проживали батьки відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_5 відповідач та його мати ОСОБА_6 в 2011 році отримали свідоцтва про право на спадщину: на 5/6 частин - ОСОБА_6 на 1/6 частину - ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_6 5/6 частин у праві власності на житловий будинок за заповітом перейшли у власність ОСОБА_4, яка за договором дарування від 29.08.2017 року подарувала їх йому. Відповідач з 1990 року не проживав у будинку, не користувався ним, не ніс витрат по його утриманню. У 1993 році він прописався у батьківський будинок, але там не проживав, що підтверджується довідкою квартального комітету № 6 від 12.09.2017 року та актом, складеним зі слів сусідів, від 17.09.2017 року. ОСОБА_2 проживає у м.Нікополі, але свою адресу відмовляється повідомити, він має з ним лише телефонний зв'язок. Як і раніше, відповідач не цікавиться будинком, не з'являється там. На момент отримання ним в дар 5/6 частин будинку, будинок знаходився в стані, непридатному для проживання. Будинок та двір були у занедбаному стані. У будинку були відключені газ та електрика, борг перед КП «Нікопольводоканал» склав 3 725,51 грн. Цей борг було погашено ним особисто, а також здійснено оплату за підключення електрики, так як відповідач відмовляється приймати участь в утриманні належного йому майна. Він самотужки несе витрати на відновлення будинку, приведення його до належного стану. Зі слів відповідача, хоча користуватися будинком та нести витрати на його у тримання він не має наміру, але й продавати свою частку він не хоче з принципу. Його спроби домовитися з ОСОБА_2 про відчуження належної йому частини будинку не принесли результатів. Володіючи лише часткою будинку, він не має змоги приватизувати земельну ділянку, здійснити реконструкцію та перебудову будинку, як планував при його придбанні. Для визначення можливості виділу в натурі належної відповідачу частки у житловому будинку № 167а по вул.Троїцького повстання він звернувся до експерта ФОП ОСОБА_7 Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна № 9 від 06.09.2017 року, наданого ФОП ОСОБА_7, за технічними показниками 1/6 частина об'єкта не є відокремлена, не мас окремого виходу і не може бути виділена в натурі. Будинок знаходиться на одному фундаменті, має один вхід, перебуває в експлуатації більше 50-ти років, має 44 % зносу. Житловий будинок, що має одну кухню, коридор, санвузол є річчю неподільною. 1/6 частина, враховуючи площу будинку, є незначною. Спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки вони не є родичами чи близькими людьми з відповідачем, а також він взагалі не має наміру проживати у цьому будинку та утримувати його. Припинення права власності відповідача на 1/6 частину будинку не завдасть будь-якої шкоди його інтересам як співвласника будинку, адже будинок ним не використовується, він забезпечений житлом в іншому місці. Після відкриття провадження по справі він сплатив на депозитний рахунок суду вартість 1/6 частини житлового будинку № 167а по вул.Троїцького повстання в сумі 12 421,33 грн, відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ «Науково - технічна компанія «Оцінка» від 22.08.2017 року. За таких обставин звернувся до суду і просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 167а по вулиці Троїцького повстання у місті Нікополі Дніпропетровської області, загальною площею 84,1 кв.м., житловою площею 63,9 кв.м. А також визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 167а по вулиці Троїцького повстання у місті Нікополі Дніпропетровської області, загальною площею 84.1 кв.м., житловою площею 63,9кв.м. В судовому засіданні, яке відбулось 07.11.2017 року, позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі. В судове засідання, яке відбулось 13.12.2017 року, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя також підтримала в повному обсязі і суду пояснила, що коли позивач отримав 5/6 частин спірного будинку, приміщення було в абсолютно непридатному стані. Жити в ньому було просто неможливо. Там були фактично лише стіни та дах, який протікав. Відповідач виніс звідти все, що можна було винести та продати. Відповідач там не проживає з того часу, як одружився і ніколи будинок не утримував. Тому його батьки зробили заповіт не на відповідача, а на свою онуку - доньку відповідача, яка їх догляділа до смерті. Її довіритель намагався домовитись з відповідачем про викуп його незначної частки, однак, відповідач не бажає продавати свою 1/6 частку. Він воліє, щоб вона краще завалилась, а не дісталась комусь. Виділити 1/6 частку в будинку неможливо. Тому вони до суду й звернулись. На депозитний рахунок суду кошти за 1/6 частину спірного будинку її довірителем вже сплачено. В зв»язку з чим просять їх позов задовольнити.
Відповідач до суду не прибув. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення в газетах „Урядовий кур”єр” та „Вісник Придніпров”я”, оскільки встановити його справжнє місцезнаходження не виявляється можливим.
Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Згідно вимог ч.4 ст.74 ЦПК України, судова повістка про виклик до суду повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.
Оголошення в газетах були надруковані 23.11.2017 року, тобто у відповідності із вимогами ЦПК України.
За таких обставин суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином і завчасно. Тому, відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Вислухавши позивача та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.
Згідно зі сі. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
- річ с неподільною;
- спільне володіння і користування майном є неможливим;
- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ст.183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору дарування від 29.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 271927812116, ОСОБА_4 подарувала позивачу 5/6 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Троїцького повстання, будинок 167а (а.с.5-8). 1/6 частка вказаного будинку належить батькові дарувальника ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.03.2011 року, посвідченого Другою нікопольською державною нотаріальною конторою, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 20.09.2017 року (а.с.9-10). Раніше у будинку № 167а по вул.Троїцького повстання проживали батьки відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.15-18). Після смерті ОСОБА_5 відповідач та його мати ОСОБА_6 в 2011 році отримали свідоцтва про право на спадщину: на 5/6 частин - ОСОБА_6 на 1/6 частину - ОСОБА_2 (а.с.11-14). Після смерті ОСОБА_6 5/6 частин у праві власності на житловий будинок за заповітом перейшли у власність ОСОБА_4, яка за договором дарування від 29.08.2017 року подарувала їх позивачу. Відповідач з 1990 року не проживав у будинку, не користувався ним, не ніс витрат по його утриманню. У 1993 році він прописався у батьківський будинок, але там не проживав, що підтверджується довідкою квартального комітету № 6 від 12.09.2017 року (а.с.19) та актом, складеним зі слів сусідів, від 17.09.2017 року (а.с.20). Відповідач не цікавиться будинком, не з'являється там. На момент отримання позивачем в дар 5/6 частин будинку, будинок знаходився в стані, непридатному для проживання. Будинок та двір були у занедбаному стані. У будинку були відключені газ та електрика, борг перед КП «Нікопольводоканал» склав 3 725,51 грн. Цей борг було погашено позивачем особисто (а.с.24), а також здійснено оплату за підключення електрики (а.с.23), так як відповідач відмовляється приймати участь в утриманні належного йому майна. Позивач самотужки несе витрати на відновлення будинку, приведення його до належного стану. Спроби позивача домовитися з ОСОБА_2 про відчуження належної йому частини будинку не принесли результатів. Володіючи лише часткою будинку, позивач не має змоги приватизувати земельну ділянку, здійснити реконструкцію та перебудову будинку, як планував при його придбанні. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна № 9 від 06.09.2017 року, наданого ФОП ОСОБА_7, за технічними показниками 1/6 частина об'єкта не є відокремлена, не має окремого виходу і не може бути виділена в натурі. Будинок знаходиться на одному фундаменті, має один вхід, перебуває в експлуатації більше 50-ти років, має 44 % зносу. Житловий будинок, що має одну кухню, коридор, санвузол є річчю неподільною (а.с.21-22). 1/6 частина, враховуючи площу будинку, є незначною. Спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки сторони по справі не є родичами чи близькими людьми. Крім того, відповідач взагалі не має наміру проживати у цьому будинку та утримувати його. Припинення права власності відповідача на 1/6 частину будинку не завдасть будь-якої шкоди його інтересам як співвласника будинку, адже будинок ним не використовується, проживаючи в іншому місці. Позивач сплатив на депозитний рахунок суду вартість 1/6 частини житлового будинку № 167а по вул.Троїцького повстання в сумі 12 421,33 грн, відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ «Науково - технічна компанія «Оцінка» від 22.08.2017 року (а.с.25-35, 46).
Вищевказані обставини в судовому засіданні також підтвердили і свідки.
Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона - колишня власниця 5/6 частин спірного будинку, які отримала за заповітом від своїх дідуся з бабусею, і які потім подарувала позивачу по справі, оскільки з батьком не спілкується і не мала можливості домовитись з ним. Батько все робив їй на зло. Волів, щоб будинок краще розвалився, ніж дістався їй, бо вважав, що будинок повинен був належати тільки йому. Хоча бабуся з дідусем, яких батько не те що не доглядав, а навіть не провідував, вирішили подарувати будинок їй, бо саме вона догледіла їх до смерті та поховала. Вона не хоче, щоб будинок рідних їй людей розвалився, тому подарувала його позивачу, щоб він відремонтував його та жив. Її батько не проживає в спірному будинку з 1990 - років. Коли вона отримала будинок у спадок, він вже був у непридатному для життя стані. Там вирізані всі металеві речі. Хто це зробив - не знає. Думає, що все повирізав її батько собі на пропій. Заповіт бабуся зробила на неї, бо 12 років бабуся була лежачою і саме вона доглядала за нею. А її батько навіть в гості до своєї матері не приходив, знаючи про її безпорадний стан.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що позивача знає як свого теперішнього сусіда. Він, правда, в сусідньому будинку ще не проживає, але хоча б траву у дворі викосив та порядок навів, бо там вовки вили. Відповідача знає змалечку. Більше 20 років (з того часу, як одружився та пішов до дружини) відповідач в спірному будинку не проживає і за будинком не доглядає. Прийшов п»яним, шороху навів і пішов. Він і за матір»ю своєю лежачою не доглядав.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона - сусідка позивача. Вони переїхали в Нікополь в 1985 році і купили по-сусідству зі спірним будинком будинок собі. Відповідач ріс в них на очах, був ще зовсім малим. А коли підріс та одружився, переїхав на нове місце проживання і більше з батьками в будинку не жив. Зараз будинок для проживання не придатний. Відповідач лише ходить в будинок та вирізає металеві речі для пропою. А позивач, навпаки, зараз почав доводити будинок до ладу і піклується про нього.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 167а по вулиці Троїцького повстання у місті Нікополі Дніпропетровської області, загальною площею 84,1 кв.м., житловою площею 63,9 кв.м.
Визнати за ОСОБА_10 право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 167а по вулиці Троїцького повстання у місті Нікополі Дніпропетровської області, загальною площею 84.1 кв.м., житловою площею 63,9 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_11