ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2017Справа №910/18535/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»
про стягнення 22840,92 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Гаркуша Г.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення 22840,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.06.2016 у Київській обл., в м. Біла Церква по вул. Олеся Гончара, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Daewoo», д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Renault» - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна» (страхувальник) Договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250310763.16 від 19.05.2016, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 23340,92 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Daewoo», д.н.з.НОМЕР_1, було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», позивач, на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування, в розмірі 22840,92 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначив, що позивачем до матеріалів справи надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, відповідно до якого власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_4. Проте позивачем не надано доказів того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна» (на користь якого виплачено страхове відшкодування) є майнові інтереси по відношенню до транспортного засобу «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, зокрема право володіння, користування або розпорядження.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.05.2016 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна» (страхувальник) укладено добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250310763.16, за умовами кого застраховано автомобіль «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, в тому числі за страховим ризиком - ДТП. Вигодонабувачем за вказаним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна».
Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №94124614, 21.06.2016 у Київській обл. в м. Біла Церква по вул. Олеся Гончара сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Daewoo», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено вказані транспортні засоби. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.10.3 правил дорожнього руху.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2016 у справі №357/7651/16-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач, на виконання умов добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250310763.16 від 19.05.2016, на підставі страхового акту №141679 від 08.07.2016, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Renault», д.н.з.НОМЕР_2 в розмірі 23340,92 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №5025 від 12.07.2016.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку-фактури №Лі-К-00830 від 06.06.2016 СТО - Фізичної особи-підприємця Ліани Єви Валеріївни, згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 23340,92 грн.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Daewoo», д.н.з.НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4643087 у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», чинного на момент скоєння ДТП (21.06.2016). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250310763.16 від 19.05.2016, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Renault», д.н.з.НОМЕР_2, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією (вих.№3017 від 27.09.2016) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 23340,92 грн., однак відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 22840,92 грн.
Разом з тим, заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна» є майнові інтереси по відношенню до транспортного засобу «Renault Logan», д.н.з.НОМЕР_2, зокрема право володіння, користування або розпорядження, судом відхиляються, оскільки Договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250310763.16 від 19.05.2016 визначено, що ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія ДІО Пласт Україна» є страхувальником вказаного транспортного засобу та вигодонабувачем за договором, а відтак, з огляду на положення пункту 36.4. ст.36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заперечення відповідача є безпідставними.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження факту виплати страхового відшкодування.
Відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 119; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування в сумі 22840 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 12.12.2017
Суддя Я.В. Маринченко