36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про порушення справи про банкрутство
12.12.2017р.
№ 917/2050/17
Суддя Ореховська О.О., розглянувши документи
за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, ід. код 00232124)
про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,
встановив: Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою від 07.12.2017р. за № 3959/32 (вх. № 2359/17 від 07.12.2017р.) про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство. Зокрема, до заяви про порушення справи про банкрутство мають бути додані докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір", судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство сплачується судовий збір в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, як вбачається з додатків до заяви про порушення справи про банкрутство, заявником не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Разом із заявою про порушення справи про банкрутство Публічним акціонерним товариством "Полтавський автоагрегатний завод" подано до суду клопотання від 07.12.2017р. за № 3960/32 про відстрочення сплати остаточної суми судового збору, в обґрунтування якого заявник вказує, що судовий збір ним сплачено частково в сумі 1 600,00грн., що пов"язано з відсутністю у підприємства грошових коштів.
За наслідками розгляду зазначеного клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.13 р. встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Також, в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015, № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" зазначається, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, виходячи з наведених положень Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати остаточної суми судового збору, заявник не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору в повному обсязі, а також не навів обґрунтуванняя того, що обставини неможливості сплати судового збору в повному обсязі мають виключний характер, у зв"язку з чим, клопотання про відстрочення сплати остаточної суми судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про повернення заяви Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про порушення справи про банкрутство без розгляду з підстав відмови заявнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати остаточної суми судового збору та, відповідно, з підстав ненадання заявником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
З врахуванням викладеного, керуючись ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Полтавський автоагрегатний завод" у задоволенні клопотання від 07.12.2017р. за № 3960/32 про відстрочення сплати остаточної суми судового збору.
2. Повернути заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, ід. код 00232124) про порушення справи про банкрутство без розгляду.
Додаток: заява та матеріали до неї матеріали, у тому числі клопотання від 07.12.2017р. за № 3960/32 про відстрочення сплати остаточної суми судового збору та оригінал платіжного доручення № 12#714 від 06.12.2017р. про сплату судового збору в сумі 1 600,00грн.
Суддя О.О. Ореховська