Справа № 197/791/17 Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/645/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_2
7 грудня 2017 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Який народився у м.Кривому Розі Дніпропетровської області,
До засудження мешкав за адресою:
АДРЕСА_1 ,
відбуває покарання в Державній установі
«Широківський виправний центрі (№75)»
про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
представник Широківського ВЦ (№75) ОСОБА_8
засуджений ОСОБА_6
Засуджений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 27 вересня 2017р. та постановлення нової, якою просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Інгулецький районний суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання, дослідивши документи, додані до клопотання, та матеріали особової справи, проаналізував поведінку засудженого за весь період відбування покарання, який з 19.05.2014р. відбував покарання в Криворізькому слідчому ізоляторі, з 08.11.2015р. в Криворізькій ВК №80, з 16.06.2017рю в Широківському виправному центрі №75 та оцінив матеріали характеризуючи його особу.
Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_6 відбуває покарання в Широківському ВЦ №75 з 16 червня 2017р., характеризується посередньо, не працює, заохочень та стягнень за період відбуття покарання в ШВЦ №75 не має, тому враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, відсутність заохочень у засудженого, його поведінку, те, що останній не працює, на шлях виправлення не став, тому беручи до уваги, що умовно-дострокове звільнення є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку , що клопотання засудженого задоволенню не підлягає. На думку суду, засуджений потребує контролю з боку представників адміністрації.
Суд також врахував висновки з засідання комісії Широківського ВЦ №75 від 12 липня 2017 р., зазначені у протоколі №12, де вказано, що ОСОБА_6 відмовлено в умовно-достроковому звільненні оскільки він перебуває в установі не тривалий термін. Суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_6 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, відмовивши в задоволенні його клопотання.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги засуджений ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку дослідивши матеріали справи, про те що він не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. За період відбування покарання в Широківському виправному центрі №75 він не порушував внутрішній розпорядок установи, не має стягнень та заохочень, через три місяці після прибуття до установи адміністрація установи виконання покарань повинна була надати йому заохочення, однак цього не було зроблено, вважає, що оскільки невідбута частина покарання у виді позбавлення волі була йому замінена на більш м'яке покарання у виді обмеження волі то він довів, що став на шлях виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу задовольнити, звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування призначеного покарання.
Представник Широківського ВЦ (№75) ОСОБА_8 , в судовому засіданні апеляційної інстанції, не заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 .
Прокурор, який брав участь в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, зазначив, що ОСОБА_6 за весь період відбування покарання своєю поведінкою не довів свого виправлення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, вивчивши матеріали особової справи на засудженого, представлені органом відбування покарання, вислухавши думку учасників процесу, обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, порівнявши їх з матеріалами, що знаходяться у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, доводи засудженого вважає необґрунтованим та безпідставними такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання ОСОБА_6 , повно дослідив доводи засудженого викладені в клопотанні і ретельно проаналізував матеріали особової справи щодо поведінки засудженого під час відбування покарання за весь період, та щодо даних характеризуючих його особу.
Доводи засудженого ОСОБА_6 , викладені в апеляційній скарзі про те, що суд при вирішенні питання про його умовно-дострокове звільнення не дослідив належним чином матеріали справи, що характеризують його особу, не врахував, що за останнім місцем відбування покарання він не мав стягнень, що він відбув термін покарання який надає йому пільгу на умовно-дострокове звільнення, колегія суддів вважає безпідставними, такими, таким що не відповідають дійсності.
Як вбачається із оскарженої ухвали суду, вищезазначені обставини були предметом розгляду в суді першої інстанції та досліджувались судом безпосередньо в судовому засіданні, і їм було надано належну оцінку.
Колегія суддів вивчивши матеріали особової справи та матеріали кримінального провадження, встановила що ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року, яким його було засуджено за ч. ст.186, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4р. 1міс. (а.пр.35-37, ар. особ. спр.13, ч.1).
На підставі ч.5 ст.72 КК України, 11 лютого 2016р. Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області зарахував ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення, строк з 15 травня 2014р по 28 серпня 2014р. включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі ( ар.пр.39-40, ар. особ. спр.23, ч.1).
Окрім того, 28 квітня 2017р. за ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області не відбуту частину покарання - 10міс. 4 дні засудженому було замінено більш м'яким покаранням у виді обмеження волі (ар.пр.41-42, ар. особ. спр.30 ч.1).
З 16.06.2017р. ОСОБА_6 відбуває покарання в Держаній установі «Широківський виправний центр (№75)» (а.пр.26).
За весь час відбування покарання ОСОБА_6 характеризується посередньо, мав 4 стягнення, які на даний час, погашені у встановленому законом порядку, та 3 заохочення в період відбування покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)» за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку (ар.пр.27, ар. особ. спр.53, 59,72, 75,89, 106, 110, 111 ч.2)
Відбуваючи, з 16.06.2017р. покарання в Широківському виправному центрі засуджений ОСОБА_6 характеризується посередньо, заохочень та стягнень не має, був не працевлаштований на момент розгляду клопотання..
З протоколу засідання комісії Широківського ВЦ №75 №12 від 12 липня 2017р., видно, що йому було відмовлено в поданні документів про умовно-дострокове звільнення, через нетривалий термін перебування і, як не довівшому свого виправлення (ар. особ. спр.137, ч.2).
Суд першої інстанції, відповідно до ст.81 КК України, при вирішенні питання про застосування чи відмову у задоволенні питання про застосування умовно-дострокового звільнення засудженого враховував поведінку засудженого за весь час його відбування покарання в установах відбування покарань.
Колегія суддів, виходячи з положень ст.81 КК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким" від 26.04.2002 року №2, після з'ясовування ставлення засудженого до вчиненого ним злочину, даних щодо праці, додержання вимог режиму, даних про його особу, за весь період перебування в установах відбування покарань, оцінуючи у сукупності з даними щодо обставин скоєного злочину, та строку реально відбутого покарання, з урахування перерахунку за ч.5 ст.72 КК України, приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_6 за весь період відбування покарання не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Отже, колегія суддів, погоджується з думкою суду першої інстанції щодо відсутності належних підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, умовно-достроково, вважає що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а його клопотання передчасним, ураховуючи вищенаведене, вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017р. якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ОСОБА_4