ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.12.2017Справа № 910/1613/17
За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан»
про стягнення заборгованості
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Солонько М.М. за довіреністю від 25.10.2017;
від відповідача: Крикуненко С.В. - керівник.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/1613/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017, позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» заборгованість за кредитним договором № 26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 04.07.2013 в розмірі 99 617 329, 45 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 56 859 259, 77 грн., заборгованість за процентами 16 892 381, 87 грн., пеня - 25 791 936, 17 грн. та штраф - 73 751, 64 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 910/1613/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 15.11.2017 № 05-23/3025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1613/17. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу № 910/1613/17 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 суддею Літвіновою М.Є. прийнято справу № 910/1613/17 до свого провадження, її розгляд призначено на 06.12.2017 року.
20.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
29.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 427 304, 01 доларів США, з якої 2 073 000, 00 доларів США сума простроченої заборгованості по кредиту, 865 895, 57 доларів США сума простроченої заборгованості по процентам, 1 485 765, 02 доларів США пені та 2 643, 42 доларів США штрафу.
В судовому засіданні 06.12.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.12.2017 року.
В судовому засіданні 12.12.2017 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Крім того, в судовому засіданні 12.12.2017 року судом розглянуто клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як на тому наголошено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2015 у справі № 905/3147/14-908/4637/14.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на багаторазове та системне порушення відповідачем умов Кредитного договору, що свідчить про відсутність у відповідача наміру належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання та повертати кредитні кошти, у зв'язку з чим просить суд накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, а також на грошові кошти, що знаходяться на його банківських рахунках.
Дослідивши подане позивачем клопотання, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку висновку, що у відомостях, які подані позивачем відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог, а отже підстави для його застосування у суду також відсутні.
За висновком суду, саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, зокрема позивачем не надано доказів в підтвердження того, що відповідачем вчиняються чи готуються дії, спрямовані на зменшення належних йому грошових коштів, погіршення стану належного йому майна (активів) чи зниження їх вартості, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому, враховуючи подане позивачем клопотання з проханням не розглядати та вважати помилково поданою заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, суд залишає дану заяву без розгляду.
За таких обставин, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.
2. Розгляд справи № 910/1613/17 відкласти на 17.01.2018 р. о 15:00 год. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників судового процесу. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 2.
3. Позивачу надати суду:
- докази на підтвердження наявності у позивача генеральної та банківської ліцензії;
- розгорнутий та обґрунтований розрахунок штрафних санкцій із зазначенням періодів та випадків їх нарахування з урахуванням умов Кредитного договору та положень чинного законодавства України;
4. Відповідачу надати суду:
- письмовий відзив на позов з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;
- розгорнутий та обґрунтований контррозрахунок заявлених до стягнення позовних вимог з посиланням на первинні документи.
5. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
6. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
7. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.
8. Попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
9. Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.
10. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.
Суддя М.Є. Літвінова