Справа № 2-а-550
2009 р.
16.10.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Веселівського ВДАІ УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області капітана міліції Плахоніна Костянтина Миколайовича про поновлення строку на оскарження і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора Веселівського ВДАІ УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області капітана міліції Плахоніна К.М., у якому просить суд скасувати постанову серії АР № 024156 від 07.08.2009 р., якою відповідач визнав позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Позивач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали у справі, але у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву, у якій поставив суд до відома, що у зв'язку з відсутністю коштів з'явитися у судове засідання не зможе, просить суд розглянути справу без його участі, позов підтримує.
Відповідач Плахонін К.М. позов не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Надання особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 15.06.2009 р. відповідач у відношенні позивача склав протокол про адміністративне правопорушення серії АР № 007686, у якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., так як 07.08.2009 р. о 18 год. 47 хв., керуючи трактором ,,Беларус-920”, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Пушкіна в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, не маючи документів на право керування.
07.08.2009 р. відповідач виніс постанову серії АР № 024156, у якій визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, і наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Суд, заслухавши позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи і надані сторонами докази приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 у постанові про адміністративне правопорушення та у постанові про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КпАП України відповідачем кваліфіковані вірно.
Вивчивши та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку задовольнити позов частково та застосувати положення ст. 22 КпАП України і звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КпАП України, суд враховує Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено.
У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Встановлення зауваження, як засобу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням.
По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням.
Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.
У судовому засіданні з даних, які містяться у адміністративному матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року адміністративному стягненню не піддавався, суспільно шкідливі наслідки вчиненого діяння відсутні.
Згідно зі ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд, враховуючи викладене, вважає можливим змінити захід адміністративного стягнення у постанові відповідача, звільнивши позивача від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що, по переконанню суду, буде сприяти виправленню та попередженню скоєння ним в подальшому нових правопорушень.
На підставі ст. ст. 7, 22, 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити захід стягнення у постанові інспектора Веселівського ВДАІ УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області капітана міліції Плахоніна Костянтина Миколайовича від 07.08.2009 р., серії АР № 024156, звільнивши, у зв'язку із малозначністю правопорушення, ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, обмежившись усним зауваженням.
Копію постанови направити ОСОБА_1., Плахоніну К.М. та відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний