Справа № 2-а-498
2009 р.
15.09.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до державного автоінспектора відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Мелітополя, Мелітопольського району ВДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, майора міліції Маслова Ю.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до державного автоінспектора відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Мелітополя, Мелітопольського району ВДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, майора міліції Маслова Ю.В., у якому просить суд скасувати постанову, серії АР № 127831 від 09.06.2009 р., про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просить суд позов задовольнити з тих підстав, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, так як аварійний вихід є вільним. Неодноразові перевірки працівниками ДАІ ніяких питань щодо аварійного виходу не викликали. Перевірка технічного стану мікроавтобусу була проведена в березні 2009 року на СТО по вул. 8 Марта в м. Мелітополь Запорізької області і пройшла без зауважень. Було видано відповідний акт, на підставі якого 18.03.2009 р. ДАІ м. Мелітополь було видано талон про проходження технічного огляду, серії ДЕ № 022351.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду лист із запереченням на позов, у якому зазначив, що надав суду усі докази, тому просить суд розглянути позов ОСОБА_1 без його участі, а в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Судом встановлено, що 09.06.2009 р. відповідачем винесено постанову АР № 127831 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн., так як ОСОБА_1, 09.06.2009 р., о 07 год. 50 хв., у с. Відродження на автомобільній дорозі Новобогданівка-Веселе, керуючи мікроавтобусом ,,Мерседес-Бенс-208Д“, номерний знак НОМЕР_1, здійснював перевозку пасажирів, запасний вихід якого заблоковано, чим порушив Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд скасувати постанову як незаконну з наступних підстав:
- двері аварійного виходу вільно відкривалися як із внутрішнього, так із зовнішнього боку;
- пасажири мали вільний вихід з салону мікроавтобуса через аварійний вихід;
- пояснення були написані під тиском з боку інспектора ДАІ в частині покарання механіка;
- інспектором ДАІ не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення;
- при розгляді справи інспектор ДАІ не роз'яснив права при притягненні до відповідальності, не з'ясував обставини правопорушення, не зміг відповісти, в чому він вбачає блокування аварійного виходу, одразу оголосив суму штрафу, чим порушив конституційне право на захист.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту даної статті закону вбачається, що законодавець покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи бездіяльності.
Позивач не зобов'язаний доводити ці обставини.
Суд, з метою отримання підтвердження чи спростування пояснень позивача, надіслав на адресу Маслова Ю.В. копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову з додатками і звернувся до відповідача з пропозицією надати суду заперечення щодо позову та відповідні докази, але відповідач вимогу суду повністю не виконав, чим поставив під сумнів законність і достовірність фіксації порушення, а також накладення адміністративного стягнення.
Надані суду фотографії відповідачем свідчать тільки про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, так як у наданих відповідачем кольорових фотографіях чітко вбачається, що двері аварійного виходу мікроавтобуса не заблоковані, вільно відкриваються і ніяким чином не спростовують презумпцію винуватості позивача.
Інші підстави, з яких позивач у позові вважає постанову незаконною, взагалі залишилися поза увагою відповідача, який у наданих суду запереченнях їх не спростував.
Суд не може також не звернути увагу і на той факт, що Маслов В.Ю. у своїх запереченнях зазначив, що копію протоколу та копію постанови надав ОСОБА_1 у відповідності до наказу МВС України № 1217 від 2003 р., який відповідно до п. 6 Наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 р. ,,Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху“ визнано таким, що втратив чинність.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач у своїй діяльності, починаючи з часу видачі та реєстрації наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 р. у Міністерстві юстиції України 24.04.2009 р. за № 374/16390 і до 09.06.2009 р., коли складав протокол та виносив постанову, серії АР № 127831, а також до 19.08.2009 р., коли його заперечення на позов зареєстровані у канцелярії суду, застосовував у своїй професійній діяльності при розгляді справ про адміністративні правопорушення нормативний акт, який втратив чинність.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У роз'ясненнях, викладених у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" № 9 від 01.11.1996 р. визначено, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі ст. ст. 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову державного автоінспектора відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Мелітополь, Мелітопольського району ВДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, майора міліції Маслова Ю.В., серії АР № 127831 від 09.06.2009 р., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити.
Копію постанови направити ОСОБА_1., Маслову Ю.В. та відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний