Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"12" грудня 2017 р. Справа № 906/822/17
Суддя господарського суду Житомирської області Терлецька-Байдюк Н.Я. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі
Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на
ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (м. Київ)
до Приватного підприємства імені Смика (с. Закусили Народицький район
Житомирська область)
про стягнення 1370156,40 грн.
11.12.2017 до Господарського суду Житомирської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" (ПАТ "ВіЕйБі Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 з позовом до Приватного підприємства імені Смика, згідно якого просить стягнути з відповідача 1370156,40грн. заборгованості за кредитним договором №47-2012 від 29.02.2012.
Розглянувши позовні матеріали на предмет відповідності останніх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявниками вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана позивачем позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додається доказ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до ч.1 ст.4 зазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (зі змінами та доповненнями), прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений у розмірі 1600 гривень.
Тобто, позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 20552,35грн.
У порушення п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість з позовною заявою позивач подав заяву №22/2-29550 від 29.11.2017, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі. У заяві зазначає про важке фінансове становище та відсутність можливості сплати судового збору. Крім того, в обґрунтування вищезазначеного клопотання позивач зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 "Про відкликання банківської ліцензії" та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1 банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.03.2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк". А 22.02.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення №213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноважень ліквідатора ОСОБА_2 по 19.03.2018.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Водночас, ст.129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст. 24 Конституції України, ст. 4-2 ГПК України.
У контексті зазначених норм слід мати на увазі, що всі підприємства та організації, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства господарський суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Проаналізувавши викладене та зміст заяви, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі. А самі лише обставини, пов'язані з тим, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" перебуває в стані ліквідації, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
За викладених обставин відсутні правові підстави для надання позивачу відстрочки сплати судового збору.
Відповідно до п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ч.3 ст.63 ГПК України).
Керуючись п. 4 ст. 63, 86 ГПК України,
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 у задоволенні заяви про відстрочку сплати судового збору.
2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Додаток на 37аркушах.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
1 - в наряд
2 - заявнику (рек. з повід.)