Ухвала від 13.12.2017 по справі 906/1114/17

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

від "13" грудня 2017 р. Справа № 906/1114/17

Суддя господарського суду Житомирської області Лозинська І.В.,

розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом

Овруцького районного центру зайнятості (м. Овруч)

до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Овруч)

про стягнення 2027,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява від Овруцького РЦЗ від 08.12.2017, вих № 03-1345 до Овруцького об'єднаного УПФУ в Житомирській області про стягнення шкоди у сумі 2027,00 грн.

Однак, у прийнятті вказаного позову належить відмовити, оскільки останній не підлягає розгляду в господарських судах України враховуючи таке.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ст. 1, 4 -1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер (п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб'єктним складом.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як роз'яснено в п. 3.1. вказаної постанови пленуму ВГСУ від 24.10.2011 №10, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, зокрема, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Таким чином господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням ст. 1 ГПК України, а правовідносини щодо яких виник спір носять господарський характер.

У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом Овруцький РЦЗ діє саме як суб'єкт владних повноважень у сфері соціального законодавства. При цьому приписи цього ж законодавства він обрав матеріально-правовими підставами власних позовних вимог.

Водночас відповідно до статті 1 ЦК України до відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування цивільне законодавство не застосовується.

За таких обставин даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4 -89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, у прийнятті вказаної позовної заяви слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Додаток: на 18 аркушах.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрук.

1 - в наряд

2 - позивачу (реком. з повідомл.)

Попередній документ
70950372
Наступний документ
70950374
Інформація про рішення:
№ рішення: 70950373
№ справи: 906/1114/17
Дата рішення: 13.12.2017
Дата публікації: 18.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори