ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 грудня 2017 року № 826/11648/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Бояринцевої М.А., суддів Васильченко І.П. Вєкуа Н.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерства юстиції України
треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, на стороні відповідача - Гаражно-будівельного кооперативу "Енергетик-2"
провизнання протиправним та скасування наказу,
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.05.16 р. №1397/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Позивач - ОСОБА_1 вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.
Позивач стверджує, що нею надано всі необхідні документи при зверненні до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича з заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 158, 9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.
14.07.16 р. позивач звернулася до відповідача зі скаргою, в якій просила провести службове розслідування за фактом невиконання службовими особами Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації своїх обов'язків, зокрема, щодо інформування власника нерухомого майна про розгляд скарги та притягнення винних до відповідальності, а також скасування прийнятого рішення.
Станом на 25.07.16 р. відповіді на скаргу не отримано.
Щодо незаконності прийнятого рішення позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», згідно якої Міністерство юстиції України не розглядає скарги на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, якщо щодо нерухомого майна наявний судовий спір.
Між тим, відповідач достовірно знав, що відносно нерухомого майна наявні судові спори, а саме: справа №910/24830/15 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» про усунення прав землекористувача щодо користування земельною ділянкою; справа №910/13919/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» про визнання договору оренди неукладеним та стягнення 83 091, 06 грн. та зустрічним позовом про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848, 79 грн., що не завадило йому прийняти скаргу до розгляду і розглянути її по суті.
Під час розгляду скарги позивач жодним чином не запрошувалась на розгляд та не повідомлялась про нього, що позбавило її можливості надати свої пояснення на порушення вимог п. 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1128.
Позивач змінила прізвище з «Точіліна» на «Варфоломєєва» згідно актового запису №84 від 08.06.16 р. Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідач - Міністерство юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач стверджує, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Міністерство юстиції України, розглядаючи скарги Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2», дотримали вимоги чинного законодавства.
Зокрема, наведені позивачем спори у Господарському суді м. Києва не є спорами щодо права власності на нерухоме майно, тому їх наявність не впливала на можливість розгляду скарг заявника.
Позивачем не спростовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації про недотримання приватним нотаріусом п. 62, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1127.
Щодо неповідомлення позивача про розгляд скарги відповідач зазначає, що відомості про місце проживання позивача були відсутні у матеріалах скарги, а також у реєстрах, тому відповідачем здійснено виклик лише суб'єкта оскраження - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича.
Третя особа - Гаражно-будівельний кооператив «Енергетик-2» - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши пояснення відповідача.
Також третя особа зазначила, що спірний об'єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 158, 9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - з 01.07.08 р. по 31.12.11 р. перебував у суборенді ПП «Анжеліка», директором якого є ОСОБА_4 на підставі договору суборенди від 10.07.08 р. №1-07-08, від 01.01.10 р. №1-01-10 та від 01.01.11 р., які були укладені з ПП «Леон-Арт сервіс»; з 01.05.12 р. по 23.06.14 р. нерухоме майно перебувало в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс», директором якого є ОСОБА_4, на підставі договору оренди приміщень від 01.05.12 р.
Станом на час розгляду справи між сторонами відсутні договірні відносини, незважаючи на те, що позивач та очолювані нею юридичні особи нерухоме майно не звільняють, що стало підставою для низки судових спорів.
Позивачем вчинено дії щодо незаконного заволодіння майном кооперативу та оформлення на себе прав власності по підроблених документах, які використані, в тому числі, і під час звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича як державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на гараж.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов М.С. пояснення на позов не надав.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
10.02.16 р. ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича як державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заява зареєстрована в базі даних про реєстрацію заяв Державного реєстру прав за реєстраційним №15577809.
Для здійснення державної реєстрації було надано довідку від 21.02.12 р. №4, видану ГБК «Енергетик-2» Голосіївського району м. Києва, технічний паспорт на гараж від 19.06.14 р. №128-2014, виданий ТОВ «ТЕХІНВЕНТАРИЗАЦІЯ».
16.02.16 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим Максимом Сергійовичем як державним реєстратором прийнято рішення №28260854 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 158, 9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4, у зв'язку з чим відкрито розділ Державного реєстру прав №849902880000, до якого внесено запис №13272366 про право власності.
22.02.16 р. та 29.02.16 р. Гаражно-будівельний кооператив «Енергетик-2» звернувся зі скаргою на вказані дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича до Міністерства юстиції України згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1128.
Згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 06.04.16 р. рекомендовано задовольнити скарги Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича від 16.02.16 р. №28260854 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №13272366.
Зокрема, у висновку зазначено, що під час прийняття оскаржуваного рішення, а також внесення до державного реєстру запису про право власності приватним нотаріусом не було прийнято до розгляду усіх документів, визначених п. 62, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1127.
16.05.16 р. Міністерством юстиції України прийнято наказ №1397/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким відповідно до п. 1 ч. 2, пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1128, задоволено скарги Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» від 22.02.16 р. №15 та від 29.02.16 р. №18 та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича від 16.02.16 р. №28260854 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №13272366.
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.
Згідно з статтями 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (в редакції станом на 16.02.16р.) державним реєстратором є, в тому числі, нотаріус.
Державний реєстратор, зокрема, 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Чинний станом на 16.02.16 р. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1127.
Згідно з пп. 62, 63 Порядку для державної реєстрації прав на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося з 1 січня 2013 р. із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом після прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); 3) затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об'єкта будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу; 4) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
Для державної реєстрації прав на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, подаються: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо), або довідка житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; 2) довідка (виписка) з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва, видана особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, про участь особи, державна реєстрація права власності якої проводиться, в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (крім випадків, коли перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об'єкта будівництва, подано особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідно до пункту 62 цього Порядку, або копію такого переліку подано відповідно до підпункту 4 цього пункту); 3) технічний паспорт на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна; 4) завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом копії документів, передбачених пунктом 62 цього Порядку (у разі, коли такі документи не подано особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом).
Саме відсутність або невідповідність законодавству вказаних у п.п. 3 п. 62, пп. 1, 4 п. 63 Порядку документів і стали підставою для висновку про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення, а також внесення до Державного реєстру запису про право власності приватним нотаріусом не було прийнято до розгляду усіх документів, визначених п. 62, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1127.
Зокрема, для вчинення реєстраційної дії позивачем надано довідку від 21.02.12 р. №4, видану ГБК «Енергетик-2» Голосіївського району м. Києва, технічний паспорт на гараж від 19.06.14 р. №128-2014, виданий ТОВ «ТЕХІНВЕНТАРИЗАЦІЯ», тоді як не надано інших перерахованих документів.
Крім того, під час розгляду скарг від 22.02.16 р. та 29.02.16 р. Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надано докази того, що позивач не є членом кооперативу і не сплачувала пайовий внесок, а також про невідповідності у наданому позивачем технічному паспорті та довідці щодо характеристик об'єкту нерухомого майна.
Під час розгляду справи в суді позивачем вказані доводи не спростовано, зокрема, не надано доказів її членства у кооперативі та підстави набуття права власності на об'єкт нерухомого майна.
За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваного рішення Міністерства юстиції України по суті.
Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду скарги суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2, 9, 10 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Відповідний порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 р. №1128.
Згідно з п. 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
В даному випадку позивач посилається на наявність судових спорів щодо нерухомого майна, зокрема, справа №910/24830/15 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» про усунення прав землекористувача щодо користування земельною ділянкою; справа №910/13919/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» про визнання договору оренди неукладеним та стягнення 83 091, 06 грн. та зустрічним позовом про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848, 79 грн.
Ознайомлення з судовими рішеннями у вказаних справах дає суду підстави для висновків про те, що їх наявність не могла бути перешкодою для відповідача розглядати скаргу кооперативу виходячи з наступного.
Згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.15 р. у справі №910/13919/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» про визнання договору оренди неукладеним та стягнення 83 091, 06 грн. та зустрічним позовом про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848, 79 грн., відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2», про визнання неукладеним договору б/н від 01.05.12р. оренди приміщень між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» та Гаражно-будівельним кооперативом «Енергетик-2», а також стягнення 100 940,52 грн.; частково задоволено позов Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848,79 грн.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити будівлю « 5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» заборгованість в сумі 72 588,54 грн. та господарські витрати в розмірі 12797, 81 грн.
Постановою апеляційної інстанції від 05.11.15 р. та постановою касаційної інстанції від 22.12.15 р. судове рішення залишене без змін.
Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень в подальшому до суду оскаржуються дії державного виконавця щодо виконання судового рішення, що набуло законної сили.
Під час розгляду вказаної справи позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс») посилався на відсутність у відповідача (Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2») права власності на нерухоме майно і, відповідно, права розпоряджатися ним.
Вказані доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду вказаної справи.
Оскільки станом на час розгляду скарги кооперативу у лютому 2016 р. розгляд справи вже завершено, відповідно, жодного спору щодо права власності на майно між сторонами не існує. Сам по собі факт незгоди особи з судовим рішенням, що набрало законної сили, не свідчить про існування судового спору щодо нерухомого майна.
Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.16 р. у справі №910/24830/15 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» про усунення прав землекористувача щодо користування земельною ділянкою зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс усунути перешкоди в користуванні Гаражно-будівельному кооперативу «Енергетик-2» земельною ділянкою, переданої в оренду Гаражно-будівельному кооперативу «Енергетик-2» на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.08.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 1066, шляхом знесення металевого боксу з лакофарбовим обладнанням (намет, будівля цеху) загальною площею 69,2 кв.м., який розміщений на земельній ділянці та складається з приміщень: підсобне, площею 63,8 кв.м, де розташована камера для фарбування; підсобне, площею 5,4 кв.м., де зберігається розхідні матеріали та є конструкцією з металевого каркасу, обшитого металевим профілем, змонтованим на бетонному майданчику з заздалегідь виготовлених відправних елементів каркасу, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» привести земельну ділянку до початкового стану.
Під час розгляду справи судом перевірено право користування кооперативом земельною ділянкою по АДРЕСА_1 також правовий статус металевого боксу, розміщеного на вказаній земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «Піт-Сервіс» без погодження з користувачем земельної ділянки.
Постановами апеляційної інстанції від 31.03.16 р. та касаційної інстанції від 01.06.16 р. судове рішення залишене без змін.
Тобто, станом на час розгляду скарги кооперативу судове рішення у вказаній справі вже набрало законної сили, оскільки розглянуте апеляційною інстанцією. Крім того, предметом спору в даному випадку є правомірність користування земельною ділянкою та розміщення на ній об'єктів без згоди користувача земельної ділянки, а не спір про право власності на нерухоме майно.
За таких обставин наявність вказаних судових спорів не могла бути підставою для висновку про неможливість розгляду скарги кооперативу з огляду на обмеження ч. 2 ст. 37 Закону.
Під час розгляду справи суд також ознайомився з іншими долученими до справи копіями судових рішень щодо правовідносин між сторонами, і вони не є такими, що могли би бути перешкодою для розгляду скарги кооперативу.
Щодо забезпечення участі у справі позивача, то згідно п. 9 Порядку передбачено обов'язкове запрошення скаржника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.
В даному випадку такою заінтересованою особою є позивач, на чиє ім'я зареєстровано право власності на нерухоме майно.
В даному випадку у скаргах зазначено адреси скаржника та суб'єкта оскарження, які і були повідомлені про розгляд скарги листами від 05.04.16 р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Адреса позивача у скаргах не міститься.
Згідно п. 9 Порядку неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки Порядком передбачено можливість розгляду скарги за відсутності усіх учасників правовідносин, то неявка третьої особи не могла бути причиною нерозгляду скарг.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Суд зазначає, що незабезпечення участі позивача у розгляді скарги могло би бути підставою для визнання протиправним та скасування відповідного рішення лише у випадку, якщо внаслідок неучасті позивача у розгляді скарги ним не було надано доказів, що могли би суттєво вплинути на результат розгляду скарги.
Згідно матеріалів справи підстави для висновку про це відсутні, оскільки позивачем під час судового розгляду не надано доказів, що могли б призвести до відмови у задоволенні скарги.
За таких обставин суд не може погодитися з твердженням позивача про порушення п. 9 Порядку як про підставу скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов є необгрунтованим та визнається судом таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий М.А. Бояринцева
Судді І.П. Васильченко
Н.Г. Вєкуа