ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 грудня 2017 року № 826/7512/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ РУНО"
до Головного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0015251404
за участю
представника заявника: Садової О.П. (довіреність б/н від 08.06.2017),
представника відповідача: Борозни М.П. (довіреність від 27.10.2017 № 271/26-15-10-02),
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ РУНО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0015251404.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у нього були наявні правові підстави для включення сум податку на додану вартість за податковими накладними від 23.12.2016 № 1/2, від 23.12.2016 № 16/2, від 23.12.2016 № 1/2, від 26.12.2016 № 40/2, від 23.12.2016 № 39/2 на загальну суму 2 492 499,00 грн. до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2016 року за першою з подій - фактом оплати товару.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки від 21.03.2017 № 109/26-15-14-04-01/32736177 інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було. Представник відповідача у судовому засіданні заперечивпроти позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,-
Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ РУНО" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2016 року в розмірі (вх. № 9266262060 від 17.01.2017).
За результатами перевірки складено акт від 21.03.2017 № 109/26-15-14-04-01/32736177, яким встановлено порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2016 року на 2 492 499,00 грн.
06.04.2017 на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0015251404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2016 року та суму від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 2 492 499,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ РУНО" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 06.04.2017, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбанням товарів, при цьому виникнення у платника податків права формування податкового кредиту пов'язане з датою тієї події, що відбулася раніше, до якої поряд з датою отримання платником податку товарів віднесено дату списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату відповідних товарів.
Бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість по "першій події" відповідає також міжнародній практиці, зокрема практиці застосування податку на додану вартість в європейських державах, та законодавчо закріплено положеннями Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість.
Статтею 167 вказаної Директиви встановлено, що право на віднесення на зменшення податкового зобов'язання виникає за фактом виникнення податкових зобов'язань за податком, що може бути віднесений на зменшення податкового зобов'язання.
Відповідно до статті 168 Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість у тому обсязі, в якому товари й послуги використовуються в цілях операцій платника податку, що підлягають оподаткуванню, такому платникові податку надається право відносити на зменшення податкового зобов'язання зазначені нижче суми з податку на додану вартість, що має бути ним сплачений, у Державі-члені, в якій такий платник податку виконує зазначені операції: a) податок на додану вартість, що належить до сплати або був сплачений у такій Державі-члені, у зв'язку з поставкою такому платникові податку товарів і послуг, що були чи мають бути надані іншим платником податку; b) податок на додану вартість, що належить до сплати у зв'язку з операціями, котрі вважаються поставками товарів або послуг згідно зі статтею 18(a) та статтею 27; c) податок на додану вартість, що належить до сплати у зв'язку з придбанням товарів у межах Співтовариства згідно зі статтею 2(1) (b) (i); d) податок на додану вартість, що належить до сплати за операціями, котрі вважаються придбанням у межах Співтовариства згідно зі статтями 21 та 22; e) податок на додану вартість, що належить до сплати або був сплачений у зв'язку з імпортуванням товарів у таку Державу-члена.
Також, суд звертає увагу на позицію викладену Державною фіскальною службою України в листі від 15.05.2017 № 1568/4/99-99-12-02-01-13: "Наведені законодавчі норми пов'язують виникнення права платника на податковий кредит з датою здійснення "першої події", якою може виступати і факт перерахування авансу контрагенту за майбутню поставку.
Пункт 200.4 ст. 200 Кодексу надає право платнику податку на включення суми податку на додану вартість до розрахунку бюджетного відшкодування за умови фактичної сплати податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари/послуги, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість)."
Відповідно до акту від 21.03.2017 № 109/26-15-14-04-01/32736177 та наданих відповідачем суду заперечень відповідач дійшов висновку по допущення позивачем порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 2 492 499,00 грн. у зв'язку з включення до складу бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за податковими накладними:
- від 23.12.2016 № 1/2 на суму ПДВ 458 333,00 грн. виписаною ТОВ "Барвінок Полісся" відповідно до укладеного з позивачем договору від 20.12.2016 № 2012/16-БП у зв'язку здійсненням позивачем попередньої оплати за товар - соняшник врожаю 2017 року.;
- від 23.12.2016 № 16/2 на суму ПДВ 483 333,00 грн. виписаної ТОВ "Підлуби Агро+" відповідно до укладеного з позивачем договору від 04.09.2015 № 134/09-Пб у зв'язку здійсненням позивачем попередньої оплати за товар - силос кукурудзяний, врожаю 2015 - 2016 років;
- від 23.12.2016 № 1/2 на суму ПДВ 298 833,00 грн. виписаної ТОВ "Кленова Агро" відповідно до укладеного з позивачем договору від 20.12.2016 № 2012/16-К у зв'язку здійсненням позивачем попередньої оплати за товар - ріпак врожаю 2017 року;
- від 26.12.2016 № 40/2 та від 23.12.2016 № 39/2 на загальну суму ПДВ 1 252 000,00 грн. виписаних ТОВ "СГП "Дніпро" відповідно до укладеного з позивачем договору від 20.10.2016 №2001/16-Д у зв'язку здійсненням позивачем попередньої оплати за товар - молодняк ВРХ.
Факт здійснення позивачем попередньої оплати за договорами від 20.12.2016 № 2012/16-БП укладеним з ТОВ "Барвінок Полісся", від 04.09.2015 № 134/09-Пб укладеним з ТОВ "Підлуби Агро", від 20.12.2016 № 2012/16-К укладеним з ТОВ "Кленова Агро", від 20.10.2016 №2001/16-Д укладеним з ТОВ "СГП "Дніпро" відповідачем не заперечується.
Податкові накладені від 23.12.2016 № 1/2, від 23.12.2016 № 16/2, від 23.12.2016 № 1/2, від 26.12.2016 № 40/2, від 23.12.2016 № 39/2, копії яких наявні в матеріалах справи оформлені відповідно до положень Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, враховуючи те, що податкові накладені від 23.12.2016 № 1/2, від 23.12.2016 № 16/2, від 23.12.2016 № 1/2, від 26.12.2016 № 40/2, від 23.12.2016 № 39/2 на загальну суму ПДВ 2 492 499,00 грн. були виписані за першою з подій - датою списання коштів з банківського рахунка позивача на здійснення попередньої оплати за товар відповідно до договорів від 20.12.2016 № 2012/16-БП укладеним з ТОВ "Барвінок Полісся", від 04.09.2015 № 134/09-Пб укладеним з ТОВ "Підлуби Агро+", від 20.12.2016 № 2012/16-К укладеним з ТОВ "Кленова Агро", від 20.10.2016 №2001/16-Д укладеним з ТОВ "СГП "Дніпро" суд дійшов висновку про наявність у позивача права на формування за вказаними податковими накладеними податкового кредиту та включення суми у розмірі 2 492 499,00 до складу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.04.2017 №0015251404.
3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ РУНО" (03055, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7, код ЄДРПОУ 32736177) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 37387,49 грн. (тридцять сім тисяч триста вісімдесят сім грн. 49 коп.).
Оригінал платіжного доручення від 20.06.2017 № 7831178 на суму 37387 грн. 49 коп. зберігається у матеріалах справи та поверненню не підлягає.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складений 13.12.2017