11 грудня 2017 року Справа № 927/468/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Грека Б.М.,
Кондратової І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп"
на рішеннягосподарського суду Чернігівської області від 06.07.2017 р. (суддя Шморгун В.В.)
та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р. (судді: Разіна Т.І., Коротун О.М., Яковлєв М.Л.)
у справі№927/468/17 господарського суду Чернігівської області
за позовомАкціонерного товариства "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." м. Рим, Італія, в особі: представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." м. Рівне
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор)
простягнення 1 463 086 грн. 49 коп.
за участю представників:
від позивача Лавренчук Т.В., свідоцтво №995 від 14.10.2012 р., ордер серія РН-276 №84 від 08.12.2017 р., договір про надання правової допомоги б/н від 08.04.2014 р. Красовський В.Б., свідоцтво №398 від 02.09.2005 р., ордер серія РН-276 №82 від 04.12.2017 р., договір про надання правової допомоги б/н від 08.04.2014 р.
від відповідача Лук'яненко О.Л., свідоцтво №4029 від 25.05.2010 р., ордер серія КВ №381544 від 02.10.2017 р., договір про надання правової допомоги б/н від 02.10.2017 р.
від третьої особи не з'явились
У травні 2017 року Акціонерне товариство "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." в особі: представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (далі - позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (далі - відповідач) про стягнення 1 463 086 грн. 49 коп.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний повернути йому грошові кошти, що становлять різницю між вартістю виконаних відповідачем робіт та перерахованих позивачем в їх оплату коштів, а також сум гарантійних утримань.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.07.2017 р. у справі №927/468/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р., вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 463 086 грн. 49 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Як місцевий, так і апеляційний, господарські суди прийшли до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог.
Не погодившись з прийнятими попередніми судовими інстанціями судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р., рішення господарського суду Чернігівської області від 06.07.2017 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій чинних правових норм, зокрема, ст.ст. 653, 849, 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.12.2017 р.
Скаржником в касаційній скарзі серед іншого також заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в порядку касації.
Надалі, відповідачем подано клопотання про невідкладний розгляд заявленого в касаційній скарзі клопотання про зупинення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за свою ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Враховуючи диспозитивний характер норм вказаної статті, з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.
В судове засідання 11.12.2017 р. з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні за клопотанням позивача здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2013 р. Акціонерним товариством "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." та Державним агентством автомобільних доріг України укладено контракт №1754/2/9-13 на виконання позивачем (підрядником) капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський.
В подальшому, а саме: 01.04.2015 р., позивачем (підрядник) та відповідачем (субпідрядник) укладено контракт субпідряду №01-04/1/15.
Умови розрахунків між сторонами викладено в ст.ст. 22.2, 23.1, 23.9, 23.10 вказаного контракту.
Так, розрахунок суми до оплати розраховується на підставі цін, зазначених у відомості обсягів робіт, у відповідності із п. 23.2., з урахуванням коефіцієнта., який визначається співвідношенням офіційного курсу євро, встановленого Національним Банком України на день підписання проміжного сертифікату до офіційного курсу євро встановленого Національним Банком України на день підписання сторонами відомості об'ємів робіт, який становить - 25,254831 грн. за 1 євро на 01.04.2015 р. ( п. 22.2 Контракту).
При цьому, підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 10% від загальної договірної ціни робіт на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 5 робочих днів після отримання авансового платежу від основного замовника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених підрядником обладнання, матеріалів, оренди машини механізмів підрядника.
З кожного проміжного платіжного сертифікату підрядник буде утримувати 10% суми платежу, як гарантію виконання. Утриманні суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні сертифікату передачі на весь обсяг робіт або частину постійних робіт, решта - 50% в порядку, передбаченому основним контрактом.
Одночасно з цим, в п. d ст. 24.1 контракту передбачено, що контракт вважається розірваним в правовому порядку, зокрема, на вимогу підрядника в односторонньому порядку. При цьому, останній повинен повідомити субпідрядника, за 10 календарних днів до моменту розірвання цього контракту субпідряду. В такому випадку, після закінчення вказаного в цьому пункті терміну, контракт субпідряду вважається розірваним, з наступного дня, без укладення додаткових угод.
Предметом судового розгляду в межах справи №927/468/17 є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 463 086 грн. 49 коп., що були отримані відповідачем, проте, підрядні роботи відповідної вартості останнім виконано не було.
Так, позивач стверджує, що ним перераховано відповідачу 1 217 262 грн. 24 коп. авансового платежу на виконання субпідрядних робіт за контрактом, що складає 10 % від загальної ціни договору та 3 000 000 грн. 00 коп. за виконання субпідрядних робіт, тобто разом 4 217 262 грн. 24 коп.
В подальшому у позивача відпала потреба в отриманні від відповідача результатів робіт за контрактом, у зв'язку з чим, керуючись п. d ст. 24.1 контракту, позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання контракту разом з вимогою повернути 1 463 086 грн. 49 коп. сплаченого авансу (4 217 262 грн. 24 коп. сплачених грошових коштів + 250 379 грн. 61 коп. гарантійних утримань - 3 004 555 грн. 36 коп. вартості виконаних відповідачем на момент розірвання договору робіт).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна робіт.
Якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Вказане викладено в ст.ст. 837, 843, 854 Цивільного кодексу України.
Поряд з цим, згідно із приписами ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Керуючись наведеним, господарські суди попередніх інстанцій дослідили наявні в матеріалах справи докази та прийшли до висновку про доведеність факту перерахування позивачем відповідачу грошових коштів в загальному розмірі 4 217 262 грн. 24 коп., а також факту виконання останнім робіт вартістю 3 004 555 грн. 36 коп.
Одночасно з наведеним, місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що позивач належним чином скористався передбаченим ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України та п. d ст. 24.1 контракту правом відмовитись від договору в односторонньому порядку, внаслідок чого укладений між сторонами контракт припинив свою дію.
Зважаючи на викладене, попередні судові інстанції прийшли до висновку, що в даному випадку позивач правомірно вимагає повернення йому залишку грошових коштів у розмірі 1 463 086 грн. 49 коп.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеними висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх законними та обґрунтованими.
Крім того, судова колегія господарського суду касаційної інстанції вбачає за необхідне зазначити, що в разі набуття однією із сторін майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання, таке набуття стає безпідставним, якщо відповідна правова підстава (у даному випадку договір) скасована, визнана недійсною, змінена або припинена.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.06.2015 р. №6-100цс15.
Таким чином, наведене спростовує твердження відповідача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, інші доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до довільного та необґрунтовано тлумачення відповідачем приписів ст.ст. 653, 849 Цивільного кодексу України, а, також до переоцінки доказів, якими підтверджується обсяг та вартість виконаних субпідрядником робіт.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, з огляду на те, що оскаржувані рішення та постанова є такими, що прийняті господарськими судами попередніх інстанцій при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 06.07.2017 р. у справі №927/468/17 залишити без змін.
Головуючий суддя А.С. Ємельянов
Судді Б.М. Грек
І.Д. Кондратова