24 листопада 2017 року справа № 823/1692/17 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Гаращенка В.В.,
секретаря - Савости С.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,
представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Комунальник» до управління Держпраці у Черкаській області про визнання неправомірною та скасування постанови,
Комунальне підприємство «Комунальник» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.10.2017р. №23-07-20/1098-537, та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.10.2017р. №23-07-20/1098-538.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, 19.10.2017 року першим заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 винесено постанови №23-07-20/1098-537, №23-07-20/1098-538 про накладення штрафу на комунальне підприємство «Комунальник» Городищенської міської ради, та вважає їх незаконними. Також, в позовній заяві позивач зазначає, що дані порушення мали місце за наявності усіх зазначених в постановах ознак, але з виявленими порушеннями підприємство погодилось та доклало зусиль для їх виправлення. Також позивач зауважує, що у зв'язку з складним економічним становищем не може погодитись із даними рішеннями, а тому звернулось до суду.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, порушення встановлені актом перевірки визнав.
Представник відповідача проти позову заперечувала, у його задоволенні просила відмовити, надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що відповідно до ст.259 Кодексу Законів про працю України, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, та на підставі звернення ОСОБА_4 щодо порушення її трудових КП «Комунальник» Городищенської міської ради, у період з 28.09.2017 по 29.09.2017 проведено інспекційне відвідування позивача.
Представник відповідача вказала, що за результатами проведення інспекційного відвідування позивача, головним державним інспектором Кажукалом В.В. складений акт №23-07-20/1098 від 29.09.2017 року, та встановлено низку порушень позивачем законодавства про працю, у зв'язку з виявленими порушеннями позивачеві винесений припис від 29.09.2017 року №23-07-20/1098-0750 про їх усунення. Вказані документи підписані директором КП «Комунальник» Городищенської міської ради ОСОБА_5, який не заперечував проти встановлених порушень, та припис не оскаржив.
За фактом виявлених порушень законодавства про працю, першим заступником управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 19.10.2017 винесено постанови про накладення штрафів №23-07-20/1098-537, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3200 грн. та №23-07-20/1098-538 про накладення штрафу в розмірі 32000 грн.
З приводу посилань позивача щодо виконання вимог припису №23-07-20/1098-0750, зазначила що у відповідності до п. 29 Порядку №295 «Про здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 07.09.2017 року на адресу ГУ Держпраці в Черкаській області надійшло звернення ОСОБА_4 від 07.09.2017 року №І-988/14-1 про порушення її трудових прав. Дана інформація надалась для подальшого реагування та вжиття заходів в межах компетенції.
Наказом Головного управління Держпраці в Черкаській області від 22.09.2017 року №219-Н «Про проведення інспекційного відвідування» головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ОСОБА_6 доручено у період з 27.09.2017 до 10.10.2017 здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю в КП «Комунальник» Городищенської міської ради.
На підставі наказу оформлено направлення від 22.09.2017 №2007 на проведення інспекційного відвідування КП «Комунальник» Городищенської міської ради в період з 27.09.2017 по 10.10.2017 року.
За результатами інспекційного відвідування КП «Комунальник» Городищенської міської ради відповідачем складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №23-07-00/1098 від 29.09.2017 року.
Відповідно до зазначеного акту перевірки, в зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю, ГУ Держпраці в Черкаській області винесло позивачеві припис від 29.09.2017 року №23-07-20/1098-0750 про їх усунення.
Вищевказані документи отримані та підписані директором комунального підприємства «Комунальник» Городищенської міської ради ОСОБА_5 29.09.2017.
Також у вищезазначеному приписі відповідач повідомив позивача про те, що у строк до 10.10.2017 року йому необхідно письмово проінформувати про виконання вимог припису шляхом надання підтверджуючих документів.
10.10.2017 комунальним підприємством «Комунальник» Городищенської міської ради
до ГУ Держпраці у Черкаській області подано докази виконання припису №23-07-20/1098-0750 від 29.09.2017 року.
ГУ Держпраці в Черкаській області надіслало позивачу повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу, відповідно до якого розгляд справи відбудеться 19.10.2017 року об 11 год. 10 хв. в приміщенні ГУ Держпраці в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка 205.
В подальшому на підставі акту перевірки від 28.09.2017 року №23-07-20/1098 та з урахуванням виконання припису від 29.09.2017 року №23-07-20/1098-0750 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 винесено наступні оскаржувані постанови.
Постанову про накладення штрафу в розмірі 3200 грн. від 19.10.2017 року №23-07-20/1098-537 щодо встановлених порушень законодавства про працю, а саме:
- ОСОБА_4 була прийнята на роботу з 15.07.2015 року без повідомлення органів ДФС, з наказом про прийняття на роботу не ознайомлена, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України;
- з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором працівники не ознайомлені, чим порушено вимоги ст. 29 КЗпП України;
- при звільненні працівника йому не виплачується грошова компенсація за всі використані ним дні відпустки, чим порушено вимоги ст. 83, 116 КЗпП України;
- при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться не в день звільнення, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП України;
- підсумковий облік робочого часу не запроваджений, чим порушено вимоги ст. 61 та 106 КЗпП України.
Постанову про накладення штрафу в розмірі 32 000 грн. від 19.10.2017 року №23-07-20/1098-538 щодо встановленого порушення законодавства про працю яке полягає в тому, що оплата за роботу у святкові і неробочі дні не проводиться у подвійному розмірі та оплата за роботу в нічний час не проводиться у підвищеному розмірі, чим порушено вимоги статей 107, 108 КЗпП України та при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_4 за червень 2017 року нараховано заробітну плату у підвищеному розмірі в нічний час, роботу в надурочний час, роботу в святковий день у подвійному розмірі.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі за текстом - Порядок № 295).
Відповідно до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно п.4 Порядку №295, форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Відповідно до п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.
Згідно п.14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:
1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;
3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;
4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;
5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;
6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування;
8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
У відповідності до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Згідно ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП України).
Статтею 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Приписами ст. 106 встановлено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
В свою чергу стаття 107 КЗпП вказує , що робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Та з урахуванням приписів ст. 116 цього кодексу виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, відповідно наказу від 02.06.2017 року №12, ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду охоронника на час відпустки охоронця ОСОБА_7, з даним наказом остання не ознайомлена. Робочий графік ОСОБА_4 складався з зміни на яку заступала з 08 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня, після чого мала три вихідних.
Згідно табелю обліку робочого часу за червень 2017 року, ОСОБА_4 відпрацювала 168 год. при нормі 159 год. з них 56 год. нічних, 12 год. вечірніх та 32 год. вихідних та святкових днів, при цьому заробітня плата в підвищеному розмірі за роботу в нічний час не нараховувалась, та не встановлювався розмір підвищеної доплати.
Слід зауважити, ОСОБА_4 відповідно до табелів обліку робочого часу працювала 28 червня 2017 року, що з урахуванням ст. 73 КЗпП України є святковим днем, в свою чергу при цьому заробітня плата не була нарахована в подвійному розмірі.
Наказом від 03.07.2017 року №28 ОСОБА_4 була звільнена з 03.07.2017 року у зв'язку із закінченням відпустки ОСОБА_7 29.06.2017 року, останній день роботи ОСОБА_4 був 29.06.2017 року.
Заробітня плата ОСОБА_4 за червень 2017 року була видана з порушенням термінів остаточного розрахунку при звільненні, лише 10 липня 2017 року, без донарахування заробітньої плати в підвищеному розмірі за роботу в нічний час, надурочний час, роботу в святковий день.
Тому, з огляду на ряд встановлених порушень роботодавцем, головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ГУ Держпраці у Черкаській області складено акт перевірки, на основі якого винесено оскаржувані постанови.
Щодо виконання припису суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.2 цього Закону заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку про те, що всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в тому числі і положення п.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, застосування штрафних санкцій на комунальне підприємство «Комунальник» ґрунтуються на вимогах закону.
Підставою для накладення штрафу відповідно до ст.265 КЗпП України є виявлені факти порушення вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, незалежно від їх подальшого усунення.
Таким чином, відповідачем правомірно на підставі вимог абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності за допущені порушення норм законодавства про працю, а відтак заявлений позов про визнання протиправними і скасування спірних постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю є безпідставним та необґрунтованим.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно з ч.1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Комунальник» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Комунальник» - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст виготовлено та підписано 29 листопада 2017 року.
Суддя В.В. Гаращенко