13 грудня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1265/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Гайдука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, заяву Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" про розстрочення виконання рішення суду від 12.09.2017 по справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,
05.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" (далі - ПАТ «ЧеЗаРа») звернулось до суду із заявою і просить розстрочити виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 про стягнення з заявника на користь Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФ) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 309 187, 26 грн.
Свою заяву мотивує тим, що підприємство має бажання виконати вищевказане рішення, однак добровільне (примусове) виконання рішення суду шляхом сплати (стягнення) заборгованості одним платежем є об'єктивно неможливим через відсутність на рахунках заявника вищевказаних коштів, а накладення арештів ще більше ускладнить виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду.
Представник заявника надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі за наявними в справі матеріалами. Клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Представник Чернгівського ОУПФ наядав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив відмовити в його задоволенні. Вважає, що заявником не достатньо обгрунтовано складне економічне положення, не доведено належним чином наявність обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення та підтверджують неплатоспроможність ПАТ «ЧеЗаРа» за вказаною заборгованістю. Зазначив, що ПАТ «ЧеЗаРа» не здійснило жодного добровільного платежу щодо погашення заборгованості, що, на його думку, свідчить про небажання заявника своєчасно виконувати свої зобов'язання перед Управлінням.
Також, в обгрунтування своєї позиції посилався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ПАТ «ЧеЗаРа» має бути задоволена, виходячи з такого.
Встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 з ПАТ «ЧеЗаРа» стягнуто на користь Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 309 187, 26 грн. Постанова набрала законної сили 10.11.2017 (а.с. 250-253 Т.1).
21.11.2017 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 825/1265/17 з примусового виконання вказаної вище постанови суду, та постановою заступника начальника Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження № 55298112 (а.с. 52-53 Т.2).
Як встановлено судом, основним видом діяльності ПАТ «ЧеЗаРа» є виконання підрядних робіт та виготовлення продукції особливого призначення, у зв'язку із чим джерелом доходів підприємтва є кошти, отримані від виконання таких господарських договорів.
Відповідно до наданих представником заявника доказів, ПАТ «ЧеЗаРа», в тому числі внаслідок нерозрахунку контрагентів за отриману продукцію, перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Так, відповідно до довідки від 04.12.2017 № 466/137 дебіторська заборгованість перед заявником станом на 04.12.2017 по Державним підприємствам складає: ДП «Миколаївський бронетанковий завод» - 299 651,15 грн., ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» - 660 420,00 грн., ДП «НІЦ ЗКАЕ ІЕЗ ім. Є.О. Платона» - 9 000,00 грн., ДП ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова» - 287 013,07 грн., ДП «Київський бронетанковий завод» - 1 308,00 грн., ДП «ЖБТЗ» - 68 518,32 грн. (а.с. 27 Т.2).
Крім того, контролюючими та правоохоронними органами м. Чернігова та Чернігівської області винесено численні приписи для вжиття ПАТ «ЧеЗаРа» заходів по погашенню заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства, на виконання вимог яких, враховуючи законодавчо встановлений принцип першочерговості виплати заробітної плати працівникам, заявник вимушений був залучити кредитні кошти (а.с. 28-44, 50 Т.2).
Додатково заявник зазначає, що в 2015-2017 роках відбулось значне зменшення контрактної бази (призупинення поставки продукції підприємствам Російської Федерації, що складало 70-80% від щорічного загального обсягу виробництва), затримка з авансування виробів для потреб Міністерства оборони України.
Відповідно до довідки ПАТ «ЧеЗаРа» від 04.12.2017 № 466/138 залишок коштів на рахунках підприємства станом на 04.12.2017 складає 0,00 грн. (а.с. 51 Т.2).
Суд звертає увагу, що на момент звернення ПАТ «ЧеЗаРа» із заявою до суду, останнє вживає заходів для стягнення із вищевказаних боржників належних йому коштів, ведеться претензійно-позовна робота, що підтверджується ухвалами Господарського суду Чернігівської області, копіями описів про вручення поштового відправлення щодо направлення претензій про погашення заборгованості (а.с. 22-26, 46-49 Т.2).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Аналогічні вимоги містяться і в ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».
З аналізу викладених норм, вбачається, що підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.
Тобто, зазначена норма визначає підстави та порядок відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання.
Суд встановив, що сплата всієї суми заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій може призвести до зупинення діяльності заявника та його неплатоспроможності, що, в свою чергу, зумовить неможливим погашення заборгованості за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників.
Суд враховує, що заявник планує погасити заборгованість рівними частинами в період з січня 2018 року по грудень 2020 року, а арешт рахунків та майна заявника може зупинити його господарську діяльність та унеможливити повне виконання останнім боргових зобов'язань перед кредиторами і може призвести до банкрутства.
Встановлюючи строк, на який може бути розстрочене виконання, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплатити борг.
При розгляді наданої відповідачем заяви, суд виходив з того, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ця стаття не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочення виконання судового рішення.
При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання Чернігівського ОУПФ на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості, затведжений постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 948/18243, оскільки врегульований ними порядок розстрочення заборгованості застосовується у випадку звернення боржника безпосередньо до органів Пенсійного фонду України. Крім того, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів, вони мають застсовувавтись у випадку виникнення заборгованості до 01.01.2011. Однак, як вбачається з матеріалів справи заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у ПАТ «ЧеЗаРа» виникла в період із червня по липень 2017 року, про що вказує Чернігівське ОУПФ в поданому до суду позові.
Окремо суд зазначає, що чинним законодавством України стороні, яка бере участь у справі, надано право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду і розгляд вказаної заяви має здійснюватися відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання заяви про розстрочення виконання судового рішення є винятковими, та вказують на неможливість його виконання, а тому вказана заява має бути задоволена.
Керуючись статтями 122, 158-160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року по справі № 825/1265/17 на тридцять шість місяців та зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" сплатити на користь Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно наданого графіку:
31 січня 2018 року - 8 588,54 грн.;
28 лютого 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 березня 2018 року - 8 588,54 грн.;
30 квітня 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 травня 2018 року - 8 588,54 грн.;
30 червня 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 липня 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 серпня 2018 року - 8 588,54 грн.;
30 вересня 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 жовтня 2018 року - 8 588,54 грн.;
30 листопада 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 грудня 2018 року - 8 588,54 грн.;
31 січня 2019 року - 8 588,54 грн.;
28 лютого 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 березня 2019 року - 8 588,54 грн.;
30 квітня 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 травня 2019 року - 8 588,54 грн.;
30 червня 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 липня 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 серпня 2019 року - 8 588,54 грн.;
30 вересня 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 жовтня 2019 року - 8 588,54 грн.;
30 листопада 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 грудня 2019 року - 8 588,54 грн.;
31 січня 2020 року - 8 588,54 грн.;
29 лютого 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 березня 2020 року - 8 588,54 грн.;
30 квітня 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 травня 2020 року - 8 588,54 грн.;
30 червня 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 липня 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 серпня 2020 року - 8 588,54 грн.;
30 вересня 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 жовтня 2020 року - 8 588,54 грн.;
30 листопада 2020 року - 8 588,54 грн.;
31 грудня 2020 року - 8 588,36 грн.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна