ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
13 грудня 2017 року м. Київ № 826/1947/17
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О. Кузьменка В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К"
до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Мельник Є. Ф. Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської місткої ради (Київської місткої державної адміністрації)
провизнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2015 № 54, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Мельник Є. Ф. про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2015 № 54, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2017 відкрито провадження у справі, ухвалено вирішити у судовому засіданні питання щодо строку звернення до суду з даним позовом, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 27.07.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської місткої ради (Київської місткої державної адміністрації).
07.08.2017 позивачем через канцелярію суду подано уточнену позовну заяву. Зазначені уточненні прийняті судом.
У судовому засіданні 30.11.2017 представником відповідача 1 подано клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду з огляду на те, що оскаржувана постанова № 54 була прийняті 21.12.2015 та надіслана на адресу позивача листом від 23.12.2015 № 10/26-32/2312/07, у той час, як з адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише у 2017 році.
У судовому засіданні 30.11.2017 суд відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 21.12.2015 №54 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій по вул. Новопирогівська, 56 у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 083150260489 від 26.01.2015, прийняте головним інспектором будівельного нагляду Мельник Є.Ф. Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві та зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити реєстрацію декларації № КВ 083150260489 від 26.01.2015 "Про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій по вул. Новопирогівська, 56 у Голосіївському районі м. Києва" - з 21.12.2015.
Факт того, що позивача було повідомлено про постанову від 21.12.2015 №54 та підстави її прийняття листом від 23.12.2015 № 10126-32/2312/07 останнім не заперечується. Також про вказаний факт позивачем зазначено в листі від 15.12.2016 № 81.
Таким чином про постанову від 21.12.2015 №54 та підстави її прийняття позивач дізнався в грудні 2015 року.
Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" було подано 03.02.2017
Отже, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.
Позивачем надано суду клопотання про визнання пропущеного процесуального строку звернення до суду поважним та його поновлення в якому зазначено про те, що до постановлення судом рішення по справі № 826/27845/15 та набрання ним законної сили у підприємства не було жодної підстави вважати, що встановлений факт державним органом про внесення позивачем недостовірних даних в декларацію про початок виконання будівельних робіт, не відповідає діючому законодавству.
Відповідно до рішення від 21.12.2015 № 54 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" його було прийнято у зв'язку з встановленням факту того, що замовником будівництва - ТОВ «К-Б-К» в декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій на вул. Новопирогівській, 56 у м. Києві» № КВ 083150260489 від 26.01.2015 наведені недостовірні дані, щодо категорії складності об'єкта будівництва.
Декларація № КВ 083150260489 від 26.01.2015 була складена та подана органів державного архітектурно - будівельного контролю позивача, що останнім не заперечується.
В постанові від 29.08.2016 у справі № 826/27845/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Б-К» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування постави зазначено про те, що позивачем наданий суду висновок експертного дослідження від 12.02.2016 №1615, складений судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Командировим О.В., згідно якого фактична категорія складності об'єкту «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій по вулиці Новопирогівська, 56 у м. Києві» є III категорія складності (клас наслідків (відповідальності ) СС2).
З огляду на зазначене, враховуючи те, що декларація № КВ 083150260489 від 26.01.2015 була складена позивачем, а також факт замовлення та отримання ним висновку експертного дослідження від 12.02.2016 №1615 щодо фактичної категорія складності об'єкту «Реконструкція цілісного майнового комплексу Комбінату будівельних конструкцій по вулиці Новопирогівська, 56 у м. Києві», а також те, що підставою для видання постанови від 21.12.2015 № 54 стало встановлення факту зазначено у вказаній декларації недостовірних даних, щодо категорії складності об'єкта будівництва, суд дійшов висновку про те, що посилання позивача на факт того, що він про порушення своїх прав дізнався тільки після набрання законної сили рішенням у справі № 826/27845/15. як на поважну причину пропуску строку на звернення до суду не відповідають дійсності.
Інших доводів та обґрунтувань на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на звернення до суду, крім зазначеної, позивачем наведено не було.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду у матеріалах справи не міститься.
З огляду на викладене, куруючись статтями 99, 100, пунктом 9 частини першої статті 155, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко