Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 грудня 2017 р. № 820/5813/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Прокуратури Харківської області, в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви, просить суд: 1. Визнати неправомірними дії прокуратури Харківської області щодо невидачі йому довідки про заробітну плату; 2. Зобов'язати прокуратуру Харківської області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівника прокуратури Харківської області відносно посади за останнім місцем роботи за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Зобов'язати прокуратуру Харківської області відповідно до ст. 267 КАС України подати у 10 денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що у жовтні 2017 року він звернувся до прокуратури Харківської області з проханням надати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Листом від 07.11.2017р. прокуратура Харківської області відмовила у наданні такої довідки, посилаючись на п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») зазначивши, що у разі, якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Вважає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.49 КЗпП України неправомірно відмовлено у наданні довідки про заробітну плату за раніше займаною посадою. Зазначає, що фактичне не надання такої довідки, така бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі довідки є протиправною.
Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року відкрито провадження по справі.
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2017 року, сторони, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи - не прибули.
З доповнення до позовної заяви вбачається, що позивач просив суд розглядати справу за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, правом надання заперечень не скористався.
Суд, на підставі ч.6 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути дану справу у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
З 01.04.2009 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від середньомісячної заробітної плати.
Позивач 25.10.2017р. звернувся до прокуратури Харківської області з проханням надати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
За результатами розгляду заяви, Прокуратурою Харківської області листом №18-53-17 від 07.11.2017р. прокуратура Харківської області відмовила у наданні такої довідки, посилаючись на п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») зазначивши, що у разі, якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про знесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується (а.с. 7).
Зазначеним листом також прокуратура Харківської області повідомила, що урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону. Водночас, якщо при обчисленні органами пенсійного фонду розміру пенсії прокурорам-пенсіонерам відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір такої пенсії буде більший, аніж за Законом України «Про прокуратуру», то в такому випадку автоматично, без звернення, за матеріалами пенсійних справ буде переведено пенсію на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В зв'язку зі зміною нарахування складових заробітної плати та зміною структури прокуратури області станом на 15.12.2015, надання довідок по зарплаті для перерахунку пенсії унеможливлюється. У зв'язку з чим прокуратура області звернулася до Генеральної прокуратури України за роз'ясненням щодо можливості надання довідок про заробітну плату для перерахунку розміру пенсій та відповідності посад прокурорів, визначених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року до посад прокурорів, визначених в Законі України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року, а також обґрунтованості видачі таких довідок.
Зазначена відмова в наданні довідки зумовила звернення позивача із означеним позовом.
Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний суд України рішенням від 20 січня 2012 року встановив, що перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Розпорядження бюджетними коштами включає здійснення витрат з державного чи місцевого бюджету. Заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам є витратами з бюджету.
Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Статтями 12, 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що під запитом на інформацію розуміється прохання фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень до суб'єктів, визначених у статті 13 цього Закону, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування є публічною інформацією, не носить конфіденційною характеру та, відповідно, підлягає наданню на запит.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про роботу працівника на даному підприємстві, установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Відповідно до частини 12 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ від 05.11.1991 "Про прокуратуру" (чинного на момент виходу позивача на пенсію) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 статті 50-1 вказаного Закону також було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, до тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, з аналізу викладених правових норм вбачається, що законодавством, яке було чинним на час призначення пенсії, було передбачено право працівників прокуратури, які вийшли на пенсію, на перерахунок у подальшому розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Суд зазначає, що 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» № 657, якою затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.
Вказані обставини також слугували підставою для звернення позивача до Прокуратури Харківської області з метою отримання довідки про заробітну плату для подальшої її подачі до органу Пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії.
У зв'язку з чим, суд критично ставиться до посилань відповідача на неможливість надати довідку у зв'язку із організаційно-територіальними змінами у складі органів прокуратури, які відбулися на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень» з 15.12.2015 року, як підставу відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд зазначає, що надання даних про складові заробітної плати працівника прокуратури належить до повноважень Прокуратури Харківської області, а чинним законодавством не передбачено заборони або обмежень щодо відображення складових заробітної плати.
Тобто, на Прокуратуру Харківської області покладено обов'язок, за заявою позивача - колишнього працівника органу прокуратури, надавати таку довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям зі всіма складовими заробітної плати з якої призначено пенсію.
Невиконання державними органами своїх обов'язків не може позбавляти особу її права.
Право позивача на перерахунок пенсії - є діючим, встановлено відповідними нормами Закону та досліджувалось раніше при вирішенні судових справ (а.с. 9-22).
Щодо посилань відповідача на відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, як підстави відмови у задоволенні позову, то суд зазначає наступне.
На момент звернення позивача із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність на підставі Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 року
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, проте на момент виникнення правовідносин, цей порядок не визначений.
Однак, суд зауважує, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, що було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а в подальшому - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності прийнятих рішень, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Отже, суд зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Також, відповідно до частин 2, 4 ст. 267 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, при цьому половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковими на всій території України.
Оскільки дане рішення суду має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року у даній справі шляхом зобов'язання Прокуратуру Харківській області надати звіт про виконання судового рішення по справі № 820/5813/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконання рішенням суду по означеній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі
Зобов'язати Прокуратуру Харківської області (м. Харків, вул. Б.Хмельницього, 4, код ЄДРПОУ 02910108) надати довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Харківської області відносно посади за останнім місцем роботи ОСОБА_1, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".
Встановити судовий контроль за виконанням Прокуратурою Харківської області постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року по адміністративній справі №820/5813/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати Прокуратуру Харківської області (м. Харків, вул. Б.Хмельницього, 4, код ЄДРПОУ 02910108) подати на адресу Харківського окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шляхова О.М.