з питання закриття провадження по справі
Справа № 819/1987/17
07 грудня 2017 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
при секретарі судового засідання Хоменко Л.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідачів Стукало М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання відповідача - Управління Національної поліції в Тернопільській області про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України в Тернопільській області , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині позовних вимог -
До Тернопільського окружного адміністративного суду поступила позовна заява ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (надалі - УМВС ТО, відповідач - 1), та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (ГУНП ТО, відповідач - 2) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 30.10.2017 № 11, по особовому складу, яким звільнено майора міліції ОСОБА_3 (НОМЕР_1);
- поновити позивача на посаді дільничного інспектора УГБ УМВС з 06.11.2015;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції;
- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день ухвалення рішення суду.
До початку розгляду справи по суті, відповідачем - 2 подано клопотання від 01.12.2017 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ГУНП ТО про зобов'язання відповідача - 2 призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач - 2 зазначив, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_3 просить суд, крім іншого зобов'язати ГУНП призначити його на посаду, що заміщається поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції, проте, позивач вже звертався до суду з подібними вимогами. Так, згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 року у справі №819/3480/15 позивачеві було відмовлено у задоволені таких позовних вимог.
Відповідач - 2 вважає, що на такі позовні вимоги вже досліджувались судами всіх інстанцій, а отже, на думку відповідача - 2 такі вимоги позивача не вимагають додаткового з'ясування та згідно підпункту чотири пункту один ст. 157 КАС України та пункту 3 ст. 157 КАС України даний адміністративний позов підлягає до закриття в частині таких вимог.
В судовому засіданні представник відповідачів клопотання від 01.12.2017 року про закриття провадження в частині позовних вимог підтримала, та просила задовольнити клопотання з мотивів наведених у ньому.
Представник позивача у судовому засіданні просив у задоволені клопотання відповідача -2 відмовити з тих мотивів, що такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог про скасування наказу від 30.10.2017 № 11, по особовому складу, яким звільнено майора міліції ОСОБА_3 (НОМЕР_1), а у межах у адміністративній справі №819/3480/15 такі вимоги були заявлені позивачем до відповідача - 2 у зв'язку із прийняттям відповідачем іншого наказу про звільнення позивача, а саме наказу УМВСУ ТО від 06 листопада 2015 року №323 о/с, а тому, на думку позивача, постанова суду від 07.09.2017 року у справі №819/3480/15 не є та не може бути судовим рішення з того самого спору, що є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що у задоволені клопотання слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Згідно підпункту 4 пункту 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
24 листопада 2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до УМВС ТО, та ГУНП ТО про визнання протиправним та скасування наказу від 30.10.2017 № 11, по особовому складу, яким звільнено майора міліції ОСОБА_3 (НОМЕР_1); про поновлення позивача на посаді дільничного інспектора УГБ УМВС з 06.11.2015; про зобов'язання ГУНП ТО призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції; про стягнення з УМВС ТО в користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день ухвалення рішення суду.
Як слідує з оскаржуваного наказу, позивача звільнено згідно з пунктом 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з інспектора відділу дільничних інспекторів УГБ УМВС, з 06.11.2015р.
Згідно з пунктом 64 «г» Положення №114, за яким звільнено позивача, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі
В свою чергу, позивач оскаржуючи наказ про звільнення від 30.10.2017 за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) та в обґрунтування позовних вимог в частині щодо поновлення його та про зобов'язання ГУНП ТО призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції, позивач посилається на те, що у зв'язку із утворенням ГУНП ТО та ліквідацією УМВСУ ТО постановою Кабінету Міністрів №730 від 16.09.2015 року "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була. Вважає, що за наявності у нього гарантій передбачених частиною третьою ст. 184 КЗпП України відповідач - 1 не мав правових підстав для його звільнення за скороченням штату, та відповідач - 2 з урахуванням пунктів 8 та 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язаний був призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції згідно його письмової згоди.
2 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIІI (надалі - Закон №580-VII). В розділі ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зазначено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його положень. Закон опубліковано 6 серпня 2015 року в газеті «Голос України», тому він набрав чинності 7 листопада 2015 року.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
На підставі пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Отже, за змістом пунктів 9 і 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII однією з необхідних умов для служби в поліції є бажання і згода працівника міліції на проходження такої служби, а для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів протягом трьох місяців з моменту попередження - відмова від проходження служби в поліції.
Як слідує з поданого адміністративного позову, позивача звільнено згідно з пунктом 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з інспектора відділу дільничних інспекторів УГБ УМВС, з 06.11.2015р. згідно наказу УМВСУ ТО № 11 0/с від 30.10.2017 р.
Проте, згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2017 р. у справі № 876/8735/17, судом було визнано протиправним та скасовано наказ УМВСУ ТО, яким було звільнено ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та пунктами 10 та 11 розділу ХI Закону України «Про Національну поліцію», за № 323 о/с від 06 листопада 2015 року та зобов'язано УМВСУ ТО поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора відділу дільничних інспекторів міліції УГБ УМВС з 06.11.2015. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Таким чином, як вбачається із матеріалів зазначених справ, звільнення позивача зі служби в міліції з застосуванням однієї ж тієї норми закону відбувалось двічі, а саме: 06.11.2015 року та 30.10.2017р. на підставі різних наказів про звільнення, а отже підстави у даному позові є іншими, ні ж у адміністративній справі №819/3480/15. Відповідно, зазначені спори не є тотожними, в тому числі щодо похідних позовних вимог про зобов'язання ГУНП ТО призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача - 2 від 01.12.2017 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ГУНП ТО про зобов'язання відповідача -2 призначити позивача на посаду, що заміщується поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції, - є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 165 КАС України, суд, -
В задоволені клопотання відповідача - Управління Національної поліції в Тернопільській області від 01.12.2017 року про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України в Тернопільській області та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Тернопільській області призначити ОСОБА_3 на посаду, що заміщюється поліцейськими, рівнозначну вищій або нижчій посаді, яку він обіймав під час проходження служби в міліції, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.12.2017р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.