Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
13 грудня 2017 р. № 820/5219/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківської області для подальшої передачі у власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач незаконно та безпідставно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області із заявою від 16.08.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.
Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області у відповіді №М-23239/0/6-21366/0/21-17 від 13.09.2017 повідомлено, що процедура приватизації земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації визначена статтею 118 Земельного кодексу України. З 2014 року по даний час триває реформа децентралізації, метою якою є створення спроможних об'єднаних територіальних громад, ключове місце в досягненні якої займає саме децентралізація земельних відносин - перехід повноважень щодо розпоряджень землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого Верховною ОСОБА_2 України заплановано прийняття низки законів.
Важливість підготовчого етапу переходу повноважень, який вимагає негайного створення умов для майбутньої фінансової спроможності об'єднаних громад через результативне проведення земельних торгів з продажу права оренди на землю з подальшою реалізацією прав громадян в межах норм безоплатної приватизації в розрахунку 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано у кварталі, що передував у проточному кварталі.
На даний час Головним управлінням формуються списки громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Таким чином, законом визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Судом встановлено, що у листі №М-23239/0/6-21366/0/21-17 від 13.09.2017 відповідачем повідомлено, що на даний час Головним управлінням формуються списки громадян та переліки земельних ділянок, які їм заплановано передати в межах норм безоплатної приватизації, за результатами проведення земельних торгів в 4 кварталі поточного року.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи у заяві позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, порушив приписи ст. 118 ЗК України, якою визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні зазначеного дозволу, а отже, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Проте, щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій у вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки віднесено виключно до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та не входить до компетенції суду.
Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що у разі зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд перебирає на себе компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Проте, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.08.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: 61000, вул. Волосна, буд. 30, м. Харків) сплачену суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко