Справа № 819/1875/17
08 грудня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі судового засідання Канюка Н.В.
за участю:
представника позивачів ОСОБА_1
представника відповідача Землянського П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дію, -
ОСОБА_3 (далі - позивач 1), ОСОБА_4 (далі - позивач 2) звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Білецького В.І. "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу" від 04.10.2017 року М-8243/0-3446/6-17 та М-8242/0-3445/6-17; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Гукалівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_4 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,600 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Гукалівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.09.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із заявами та необхідними доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 2,0000 га та 1,6000 га відповідно, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Гукалівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Листами від 04.10.2017 року М-8243/0-3446/6-17 та М-8242/0-3445/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка на яку претендують позивачі, не входить у перелік земельних ділянок оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області, та у зв'язку із відмовою органу місцевого самоврядування у погодженні та виготовлені документації із землеустрою. Позивачі вважають такі відмови протиправними, а оскаржувані рішення прийнятими з порушенням норм чинного законодавства України, що слугувало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 22.11.2017 року (а.с.46-50), просив суд задовольнити їх в повному обсязі та зазначив про відсутність правових підстав, які унеможливлюють відведення у власність спірних земельних ділянок. Вважає, що прийняття судом постанови про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надати дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок є єдиним способом захисту порушених прав позивачів.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з мотивів, наведених у письмових запереченнях від 05.12.2017 року (а.с.70-72), та пояснив суду, що місце розташування земельних ділянок, щодо яких звернулись позивачі, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки, зазначена земельна ділянка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області. Крім того, Гукалівською сільською радою Зборівського району Тернопільської області відмовлено у виготовленні технічної документації позивачам оскільки існує потреба у виділенні земельних ділянок учасникам антитерористичної операції. За таких обставин, вважає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних обґрунтувань.
Судом встановлено, що 01.09.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 га та 1,6000 га, відповідно, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Гукалівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області (а.с.15, 20).
До заяви додано копії паспорта та ідентифікаційного коду (а.с.11-12, 16-17), викопіювання з публічної кадастрової карти України (а.с.13, 18) та копії довідок від 14.07.2016 року № 95 та № 94 про те, що вони не скористались правом на безоплатну передачу земельної ділянки на території Зборівської міської ради Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації відповідно до ст.121 Земельного кодексу України (а.с.14, 19).
Відповідачем 04.10.2017 року, прийнято рішення, оформлені листами М-8243/0-3446/6-17 та М-8242/0-3445/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу", якими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, мотивуючи тим, що земельні ділянки на які претендують позивачі не входять у перелік земельних ділянок оприлюднених відповідачем на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, які можуть бути передані у власність громадянам (насамперед учасників антитерористичної операції) у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області (а.с.21-22).
Не погоджуючись із такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні позовних вимог суд враховує наступне.
Відповідно до ч.3 ст.22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно із ч.4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п.1, пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Тернопільській області.
Як передбачено ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За приписами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, ч.1 ст.13 ЗК України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.
Кабінетом Міністрів України 07.06.2017 року прийнято постанову за № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі - Стратегія), та яка набрала чинності 17.06.2017.
В розділі "Мета Стратегії" вказано, що метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.
Розділом "Система організації процесу виконання Стратегії" визначено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:
формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою:
Sбп = Sаук x 0,25,
де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;
Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;
щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;
надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;
враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.
На підставі аналізу вказаних нормативно-правових актів суд дійшов висновку про те, що з часу набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою затверджено Стратегію, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, в тому числі учасникам антитерористичної операції, може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
На виконання вказаної постанови, 20.09.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області винесено наказ № 251 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які пропонуються для передачі у власність у IV кварталі 2017 року у Тернопільській області" (а.с.80).
Згідно з розміщеною на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області інформацією про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області, передбачено 9 земельних ділянок загальною площею 7,52 га у Зборівському районі (а.с.81-82).
Проте, бажані позивачами земельні ділянки, які розташовані на території Гукалівської сільської ради Зборівського районі Тернопільської області, у вказаному переліку відсутні. Цей факт не заперечується і позивачами.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області при розгляді заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мало право надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою тільки щодо ділянок, які вказані у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області.
Суд враховує, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернулись позивачі на території Гукалівської сільської ради Зборівського районі Тернопільської області, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки, зазначені земельні ділянки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 20.09.2017 року № 251 не входять до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у IV кварталі 2017 року на території Тернопільської області.
Таким чином, у відповідача були наявні правові підстави для відмови позивачам в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, у зв'язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів, як це прямо передбачено у ч.7 ст.118 ЗК України.
Окрім цього, листом від 22.09.2017 року № 507 Гукалівська сільська рада Зборівського району Тернопільської області повідомила, що у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у виготовлені технічної документації даним особам оскільки існує потреба у виділенні земельних ділянок учасникам антитерористичної операції (а.с.79).
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішень першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Білецького В.І. "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу" від 04.10.2017 року М-8243/0-3446/6-17 та М-8242/0-3445/6-17, а відтак вимоги про визнання їх протиправними та скасування є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Щодо посилання позивача на те, що затверджена постановою КМУ № 413 від 07.06.2017 року Стратегія не містить нормативно - правових норм щодо порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок, а лише затверджує план діяльності на певний період та необхідність розроблення інших нормативно - правових актів для її впровадження, суд відзначає наступне.
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель (ч.1 ст.13 ЗК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.49 Закону України "Про Кабінету Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Суд констатує, що положення Стратегії щодо формування щоквартального переліку земельних ділянок, які підлягають передачі в приватну власність є прямими нормами, які не мають відсильного змісту та відповідно повинні застосовуватись територіальними органами Держгеокадастру. Таким чином відповідач підставно та обґрунтовано застосував норми Стратегії при розгляді заяв позивачів.
З огляду на безпідставність заявлених вимог, суд також вважає за необхідне вказати, що відповідно до роз'яснень, вказаних у п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", резолютивна частина рішення суду не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
За розглянутих умов суд не вправі перебирати на себе функції відповідача та зобов'язувати останнього надати позивачам дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інші доводи представника позивача та відповідача, на рішення суду не випливають та вказаних висновків не спростовують.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
У відповідності до положень ст. 94 КАС України, судові витрати понесені позивачем, якому відмовлено у позові, не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 11, 94, 158-167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дію - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.