Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
07 грудня 2017 р. справа № 820/4812/17
Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
суддів - Мороко А.С., Панова М.М.,
при секретарі - Шаталовій Н.В.,
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Сумська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, ОСОБА_3М, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України №182-дс від 20.09.2017р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого начальнику митного поста «Конотоп» ОСОБА_3 за неналежне виконання службових обов'язків з координації діяльності підпорядкованого підрозділу оголошено догану. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ є немотивованим, оскільки викладені у ньому причини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мають формальний характер, в наказі не наведено жодних конкретних фактів неналежного виконання позивачем службових обов'язків; з аналізу спірного наказу неможливо встановити, які саме порушення службової дисципліни вчинені позивачем, не зрозуміло коли вони вчинені; посилання в наказі на конкретні статті діючого законодавства не вказують на порушення трудової дисципліни саме ОСОБА_3, що свідчить про упередженість до позивача, оскільки начальник митного поста «Конотоп» здійснює загальне керівництво митного посту, в той час як функцію безпосереднього здійснення митного оформлення, під час якого були допущені порушення здійснюють працівники відділу митного оформлення митного поста «Конотоп», саме в діях цих осіб, а не позивача, є склад дисциплінарного проступку, і на них повинно бути накладене стягнення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просила суд позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що за наслідками комплексної перевірки Сумської митниці ДФС, а саме митного поста «Конотоп» не встановлено порушення чинного законодавства саме ОСОБА_3, що унеможливлює притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що результати проведення комплексної перевірки Сумської митниці ДФС, а саме митного поста «Конотоп», свідчать про втрату контролю з боку позивача, як керівника митного поста за організацією, забезпеченням контролю в межах компетенції виконання митним постом Конституції України, актів і доручень Президента України, актів КМ України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Наказом ДФС України №1280-о від 07.11.2014 року ОСОБА_3 призначено на посаду начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС.
На виконання наказу ДФС України від 27.04.2017р. №321 «Про проведення комплексної перевірки» з 10.05.2017р. по 26.05.2017р. робочої групою проведено комплексну перевірку стану організації роботи Сумської митниці ДФС з окремих питань діяльності, за результатами якої складено Акт про результати комплексної перевірки Сумської митниці ДФС від 26.05.2017р. №784/99-99-06-01-01-21, в якому, серед іншого, зазначено, що на митному пості «Конотоп» Сумської митниці ДФС виявлені недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів та з інших питань.
України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Наказом ДФС України №441 від 16.05.2016р. відповідно до положень ст.69 Закону України «Про державну службу» утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ДФС України та затверджено її склад та Положення про Дисциплінарну комісію, яке визначає загальні засади діяльності Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ДФС України, пунктом 1.2 якого визначено, що комісія утворена на підставі статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження стосовно державних службовців органів доходів і зборів, посади яких віднесено до номенклатури Голови ДФС, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
А отже, посилання представника позивача на те, що позивачу не відомо, який орган і на підставі чого розглядав його дисциплінарну справу є необґрунтованим.
Статтею 75 Закону України «Про державну службу» визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Судом встановлено, що позивачем, після отримання доповідної записки «Про результати комплексної перевірки Сумської митниці ДФС» від 16.06.2017р. №906/99-99-06-01-21 на ім'я в.о. Голови ДФС України 29.06.2017р. були наданні письмові пояснення щодо виявлених за результатами комплексної перевірки порушень.
За результатами розгляду Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_3 було прийняте рішення підготувати в.о. Голови ДФС пропозицію комісії застосувати до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
11.09.2017р. Головою Дисциплінарної комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України на ім'я в.о. Голови ДФС України направлене подання про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_3, яким повідомлено, що комісією вирішено, враховуючи вагомі та значні порушення, рекомендувати на підставі ст.ст. 65, 66 Закону України «Про державну службу» застосувати до начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону.
Наказом в.о. Голови ДФС України від 20.09.2017р. №182-дс на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України «Про державну службу» начальнику митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС ОСОБА_3 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків з координації діяльності підпорядкованого підрозділу, що призвело до недотримання вимог п.2 ст.69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012р., п.п. 4.5.5 п.4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012р., тощо.
У вказаного наказу вбачається, що за результатами перевірки митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС встановлено недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів та з інших питань.
Зазначено, що митним постом «Конотоп» Сумської митниці ДФС не забезпечено належного контролю за класифікацією товарів, що свідчить про невиконання п.п. 4.5.5 п.4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012р., пункту 2 ст.69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», а саме не забезпечення контролю за правильністю визначення коду товару «запасні частини для виробничого обладнання» згідно з УКТЗЕД, що ввезені ТФ «Барко» у формі ТОВ за МД від 23.12.2016р. №805200001/2016/001271, призвело до різниці митних платежів у сумі 35,1 тис. грн.
Щодо вказаного порушення, суд зазначає наступне.
Статтею 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Підпунктом 4.5.5 п.4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну № 631 від 30.05.2012р. передбачено, що при здійсненні митного оформлення МД виконується перевірка правильності класифікації товарів.
Згідно ст.1 Закону України «Про Митний тариф України» митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Так, листом від 23.05.2017р. №114 ТФ у формі ТОВ «Барко» повідомила позивача, що внаслідок самостійної перевірки митної декларації 805200001/2016/001271 виявлено факт невірної класифікації товару «універсальний навантажувач з вилковим захватом та телескопічною стрілкою «MANITOU», модель МТ 732» за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1 (ставка мита 0%), тоді як даний товар необхідно класифікувати за кодом НОМЕР_2 (ставка мита 5%). 30 червня 2017 року вказаним підприємством були перераховані недоплачені кошти на рахунок Сумської митниці ДФС.
Таким чином, незабезпечення посадовими особами митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС контролю за правильністю визначення коду товару за МД 805200001/2016/001271 призвело до різниці митних платежів в сумі 31,1 тис. грн.
В адміністративному позові позивач зазначив, що за вказаною МД дійсно було не вірно визначено код товару згідно УКТ ЗЕД, проте порушення були виявлені до проведення комплексної перевірки, що не було враховано перевіряючими.
Суд зазначає, що вказане порушення було виявлене під час проведення перевірки, виявлено самими декларантом, який направив на адресу митного поста «Конотоп» відповідного листа, що жодним чином не знімає відповідальності з посадових осіб митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС за відсутність належного контролю за правильністю класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, поданих до митного оформлення за МД від 23.12.2016р. №805200001/2016/001271.
Крім того, в оскаржуваному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено, що в порушення Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012р., у деклараціях митної вартості не зазначаються відомості про документи, що використовувались для визначення митної вартості за обраним декларантом методом (МД від 18.10.2016р. №80520000/2016/000620).
Щодо вказаного порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу 3 Правил заповнення декларації митної вартості в графі 4 зазначаються код згідно з класифікатором документів, номер, дата укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі змін до нього (за наявності), або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), рахунків-фактур (інвойсів), виставлених продавцем покупцеві, або рахунків-проформ та інших документів, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість. Відомості зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 44 митної декларації при декларуванні товарів у митний режим імпорту.
Згідно п.4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті МД якщо МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ.
Під час проведення комплексної перевірки було встановлено, що у МД №80520000/2016/000620 від 18.10.2016р. декларантом не подано скановані копії договору поставки та МД країни відправлення, проте рішення про відмову у митному оформленні прийнято не було.
В позовній заяві ОСОБА_3 зазначив, що відомості про документи, які використовувались для визначення митної вартості за обраним декларантом методом, зазначені у журналі проведення відповідних консультацій щодо визначення митної вартості з суб'єктами ЗЕД, відповідно у декларації митної вартості зазначено, що така консультація проводилась, отже порушень не було, а якби воно і мало місце, то цей недолік був би не суттєвим і не міг би бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що належних доказів про відсутність вказаних порушень позивачем не надано як при наданні пояснень після проведення комплексної перевірки так і під час судового розгляду справи. Крім того, позивач навіть в позовній заяві допускає їх наявність, при цьому вказуючи на їх малозначність.
Також, в оскаржуваному наказі зазначено, що митним постом «Конотоп» Сумської митниці ДФС допускаються помилки під час внесення інформації у модулі «МД-1, М-15, М-16» АСМО «Інспектор». Так, у МД-1 від 13.02.2017р. серія КА №650499 міститься посилання на нормативний документ, що втратив чинність, а саме у полі графи «підстава оформлення» міститься посилання на постанову КМ України №533 від 11.06.2008р. «Про затвердження сплати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів», яка втратила чинність згідно постанови КМ України №1163 від 19.12.2012р.
Суд зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_3 взагалі не спростовує наявність вказаного порушення, виявленого під час проведення комплексної перевірки, проте в поясненнях, які надавалися ним після проведення перевірки на ім'я в.о. Голови ДФС України зазначав, що такі порушення дійсно мали місце, особовому складу доведено до відома, щоб у подальшому не допускати зазначених помилок.
Суд зазначає, що вказане підтверджує наявність недоліків в роботі митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС, які виявлені за наслідками проведення комплексної перевірки.
Окрім того, в Наказі в.о. Голови ДФС України від 20.09.2017р. №182-дс зазначено, що на порушення вимог статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» при митному оформленні лісоматеріалів у митному режимі експорту не подавались сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (ДП «Середино-Будський лісгосп» - МД №805191002/2016/003865 від 26.10.2016р., ТОВ «Лесцентр» - МД від 20.12.2016р. №805200001/2016/001234, 001227, від 17.11.2016р. №805200001/2016/000920, від 03.11.2016р. №805200001/2016/000808).
Під час розгляду справи, судом встановлено, що дане порушення полягає у тому, що сертифікати про походження лісоматеріалів зазначені в графі 44 митних декларацій, проте до МД не підкріплені їх електронні скановані копії.
Щодо вказаного порушення, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2 1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2 1 цього Закону, за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Після митного оформлення товарів копія сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів вилучається і зберігається митницею разом з іншими документами, що стосуються цієї експортної операції.
Згідно підпункту 4.5.7 п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну № 631 від 30.05.2012р. передбачено, що при здійсненні митного оформлення МД виконується перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах).
В позовній заяві позивач зазначив, що відсутність електронної копії сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів при оформленні вказаних МД була обумовлена тим, що згідно листа ДФС від 03.02.2015р. №3327/7/99-99-24-02-02-17 «Про подання документів для митного оформлення товарів» при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МК України, декларація митної вартості.
Суд зазначає, що враховуючи приписи Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, подання сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є обов'язковою умовою при подачі митної декларації і подальшого митного оформлення товару.
Факт відсутності електронних копій зазначених сертифікатів при оформленні зазначених вище митних декларацій позивачем не заперечується, підкріплені до МД сертифікати були тільки під час проведення комплексної перевірки.
Суд зазначає, що з МД №805191002/2016/003865, яка була подана до митного органу ДП «Середино-Будський лісгосп», вбачається, що вказана митна декларація подавалася до відділу митного оформлення «Вантажний» митного поста «Хутір Михайлівський», про що свідчить Класифікатор ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затверджений Наказом ДФС від 23.02.2016р. №154, а отже не може свідчити про порушення правил оформлення МД митним постом «Конотоп» Сумської митниці ДФС.
Таким чином, з урахуванням зазначено, наявність порушень, виявлених під час проведення комплексної перевірки, зокрема митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді.
Відповідно до п. 3 Положення про митний пост «Конотоп» Сумської митниці ДФС України, затвердженого наказом Сумської митниці ДФС №269 від 17.11.2016р. керівництво митним постом здійснює начальник митного поста «Конотоп», який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДФС України за пропозицією начальника митниці.
Підпунктом 3.1 вказаного Положення визначено, що керівництво митним постом включає наступні процедури:
здійснення керівництва діяльності та організація роботи митного поста відповідно до Регламенту митниці та цього Положення;
організація забезпечення контролю в межах компетенції виконання митним постом Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДФС, тощо;
надання обов'язкових до виконання доручень працівникам митного поста з питань, що належать до його функціональних повноважень, контроль за їх виконанням.
Отже, позивач, як керівник митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС допустив неналежне виконання своїх службових обов'язків, що виразилось у неналежному здійснення керівництва та організації роботи поста, не забезпечення контролю за виконанням митним постом окремих положень діючого митного законодавства.
Розділом 5 Положення передбачено, що відповідно до КЗпП України, Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», інших нормативно-правових актів, начальник митного поста несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, негативні результати роботи митного поста.
Статтею 65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками, серед іншого, є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно ст.66 вказаного Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно притягнуто начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що є співрозмірним з вчиненим їм дисциплінарним проступком.
З урахуванням вищезазначеного, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Сумська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2017 року.
Головуючий суддя О.В.Шевченко
Судді А.С. Мороко
ОСОБА_4