Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
07 грудня 2017 р. Справа № 820/4939/17
Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
суддів - Мороко А.С., Панова М.М.,
при секретарі - Шаталовій Н.В.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар", з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України за №59561/30884393 від 10.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 6 від 16 червня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Техностар".
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. 09.01.2017 року між ТОВ "Техностар" та ТОВ "Завод високовольтної апаратури" було укладено договір купівлі - продажу № ТХ-09/01-17, за яким ТОВ "Техностар" є продавцем товару, а ТОВ "Завод високовольтної апаратури" покупцем. На виконання умов договору та відповідно до положень ст. ст. 187, 201 ПК України ТОВ "Техностар" було складено податкову накладну №6 від 16.06.2017 року на суму 29 251,75 грн. Рішенням комісії Державної фіскальної служби України №59561/30884393 від 10.08.2017 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.06.2017 року.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а рішення комісії ДФС України №59561/30884393 від 10.08.2017 року є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача - Державної фіскальної служби України, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 33. 35 КАС України. Своєї правової позиції по даній справі представник відповідача не зазначив, заперечень про задоволення вимог адміністративного позову до суду не надавав.
Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановила наступні обставини.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар" (код ЄДРПОУ 30884393, адреса: 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 168), зареєстрований в якості юридичної особи від 21.04.2000 року, перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області як платник податку на додану вартість (а.с. 9 - 17).
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Техностар" ("Продавець") та ТОВ "Завод високовольтної апаратури" ("Покупець") було укладено договір купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість (пункт 1.1 Розділу І вказаного договору).
Ціни, кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, вказані в рахунках - фактурах та видаткових накладних. Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. В ціну товару включена вартість тари, упаковки та маркування (Розділ ІІ вказаного договору).
Розрахунок за товар здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця, визначений ним у договорі, в валюті України. Моментом оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату товару після його отримання від Продавця (пункт 3.1 Розділу ІV вказаного договору) (а.с. 21).
Відповідно до умов договору купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Техностар" товариству з обмеженою відповідальністю "Завод високовольтної апаратури" було передано у власність різний товар (конвектор електричний Bjnjour BL-Meca/M (1500W), шини, кнопки, перемикачі та контактори, профілі гнуті) всього на загальну суму 29 251,75 грн. (в т.ч. ПДВ 4 875,29 грн.) та складено видаткову накладну № 147 від 16 червня 2017 року (а.с. 22).
Факт безготівкової оплати ТОВ "Завод високовольтної апаратури" зазначеної партії товару (конвектор електричний Bjnjour BL-Meca/M (1500W), шини, кнопки, перемикачі та контактори, профілі гнуті) на суму 29251,75 грн. за договором купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року по видатковій накладній № 147 від 16.06.2017 року підтверджується копією виписки АТ "ОСОБА_2 АВАЛЬ" по рахунку № 26006152927 від 19.09.2017 року (а.с. 41).
Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі - продажу та вищевказаних норм законодавства, 11.07.2017 року ТОВ "Техностар" було подано на реєстрацію в ЄДР податкову накладну № 6 від 16.06.2017 року на суму 29 251,75 грн. (а.с. 36).
Проте, 11.07.2017 року Державною фіскальною службою України складено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 7216. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК №6 від 16.06.2017 року (а.с. 18).
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Як підтверджено матеріалами справи, позивачем до ГУ ДФС у Харківській області було надіслано письмові пояснення від 01.08.2017 року (Вих. № 180), в яких зазначено, що переданий товариством з обмеженою відповідальністю "Техностар" у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Завод високовольтної апаратури" за договором купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року товар на суму 29 251,75 грн. (конвектор електричний Bjnjour BL-Meca/M (1500W), шини, кнопки, перемикачі та контактори, профілі гнуті), був придбаний позивачем у ТОВ "Венкон" (конвектор електричний Bjnjour BL-Meca/M (1500W) по видатковій накладній № 79 від 17.03.2017 року, у ТОВ "Кабельні технології" (шини, кнопки, перемикачі та контактори) по видатковій накладній № РН-0004493 від 20.03.2017 року, у ТОВ "Марсим" (профілі гнуті) по видатковій накладній № 101 від 21 березня 2017 року. Тобто, всі товари, яки були пізніше продані ТОВ "Завод високовольтної апаратури" були прибрані ТОВ "Техностар" у 2017 році у постачальників - платників ПДВ. Оплата товару здійснювалася у безготівковій формі на рахунок Продавця згідно рахунків на оплату № 171 від 14 березня 2017 року, № 82 від 01 березня 2017 року. Також зазначено, що ТОВ "Техностар" ("Орендар") у ТОВ "Харківський завод електромонтажних виробів №1" ("Орендодавець") орендує нежитлові приміщення та обладнання, розташованих за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 1 за договором оренди. ТОВ "Техностар" ("Орендар") передав ТОВ "Завод високовольтної апаратури" ("Суборендар") у тимчасове платне користування (суборенду) частину вказаних нежитлових виробничо - складських приміщень та виробниче обладнання розташованих за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 1 за договором суборенди. Тому переміщення товарів від одного товариства до іншого відбувалося в середині орендованого складу. Копія пояснень міститься в матеріалах справи (а.с. 20).
Разом з письмовими поясненнями від 01.08.2017 року (Вих. № 180) позивачем до ГУ ДФС у Харківській області в якості додатків були надані копії наступних документів: договір купівлі - продажу № ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року, видаткові накладні № 147 від 16.07.2017 року, № 79 від 17.03.2017 року, № РН-0004493 від 20.03.2017 року та № 101 від 21.03.2017 року, рахунок на оплату № 82 від 01.03.2017 року, банківська виписка по рахунку, накази № 03-к від 13.01.2017 року, № 16/1-к від 12.03.2012 року, договір оренди № 04/16 від 01.11.2016 року з додатками, договір суборенди з додатком. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах адміністративної справи (а.с. 21 - 35, 41).
Проте, незважаючи на надані письмові пояснення та відповідні документи, Комісією ДФС України прийнято рішення №59561/30884393 від 10.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 серпня 2017 року (а.с. 19).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оскаржуване рішення ДФС України №59561/30884393 від 10.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних до ТОВ "Техностар" не надходило, посилання на нього міститься у відповідній квитанції. Як підтверджено матеріалами адміністративної справи, всі документи, необхідні для реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2017р. підприємством до податкового органу були подані. Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.
Відповідно до абз. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 року (далі за текстом - Постанова №190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацем 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Колегія суддів зауважує, що до позивача було встановлено Критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7216 (профіль гнутий), Комісією безпідставно не враховано пояснення та документи позивача, що даний товар (профіль гнутий) позивач спочатку придбав у ТОВ "Марсим", після чого продавав ТОВ "Завод високовольтної апаратури" за договором купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року, що унеможливлює наявності у позивача невідповідності обсягів постачання обсягам придбання (профіль гнутий) за відповідним УКТ ЗЕД 7216, визначеним у податковій накладній № 6 від 16.06.2017 року.
Колегія суддів також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Завод високовольтної апаратури" за договором купівлі - продажу №ТХ-09/01-17 від 09.01.2017 року, та на те, що відповідні документи також були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2017 року.
Відтак, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною №6 від 16.06.2017 року, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.
Окрім того, відповідно до приписів п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 16.06.2017 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду ані доказів правомірності прийнятого ним рішення №59561/30884393 від 10.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2017 року, ані заперечень проти задоволення позовних вимог.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, колегія суддів, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 59561/30884393 від 10.08.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.06.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 16.06.2017 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" (код ЄДРПОУ 30884393) сплачену суму судового збору в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2017 року.
Головуючий суддя О.В.Шевченко
Судді А.С.Мороко
ОСОБА_3