Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
07 грудня 2017 р. № 820/4097/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2017 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 3 538 251,25 грн. (у тому числі - за основним платежем 2830601 грн., за штрафними санкціями - 707650,25 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в ОСОБА_3 перевірки № 4013/20-40-14-03-07/33206228 від 25.05.2017 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесене відповідачем на підставі зазначеного ОСОБА_3 перевірки податкове повідомлення-рішення від 31.08.2017 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 3538251,25 грн. є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.
Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.
За результатами перевірки ГУ ДФС України у Харківській області складено ОСОБА_3 № 4013/20-40-14-03-07/33206228 від 25.05.2017 року.
Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" вимог податкового законодавства:
- п.44.1, п.п.134.1.1, п.п.135,1, п.п. 135.5.4, п.п.140.4.2 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевірений період з 01.01.14 по 31.12.16 в сумі 4188146 грн., в т.ч. за 2014 рік на суму 2100924 грн., за 2015 рік на суму 590408 грн., за II квартал 2016 року в сумі 52587 грн., за III квартал 2016 року в сумі 955594 грн., за IV квартал 2016 року в сумі 488633 грн.;
- п.44.1, п.п.134.1.1, п.п.135.1, п.п.135.5.4 п.п.140.4.2 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 1767471 грн., за 2015 рік на суму 4828525 грн., за І квартал 2016 зменшено на 5838405 грн.
- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2014 в сумі 17933 грн.
На підставі висновків вказаного ОСОБА_3 перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.082017 року, яким ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3539331,25 грн., з яких 2831465,00 грн. - за основним платежем, 707866,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ НВО “Світло шахтаря” (Позичальник) та ПАТ “ВіЕйБі Банк” (Кредитор) було укладено Кредитний договір від 09.07.2012 р. № 262-2012, згідно із умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 237500 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання цього договору складало 1898337 грн. 50 коп. Процентна ставка за користування Кредитом - 12 % річних (зі змінами - 12,9%, 12%, 11,5%, 14,5%), кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - до 04.01.2013 р. (зі змінами - 29.12.2014 р.), ціль надання кредиту - поповнення обігових коштів. Згідно із п.4.1 Договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступала: застава майнових прав на грошові кошти в сумі 100 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_4 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на депозитному рахунку; застава майнових прав на грошові кошти в сумі 150 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_5 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на депозитному рахунку. Сторони розірвали Кредитний договір від 09.07.2012 р. № 262-2012 на підставі підписання До говору про розірвання від 19.11.2014 р. Кредитного договору від 09.07.2012 № 262-2012 внаслідок проведення повного взаєморозрахунку та відсутності взаємних претензій з приводу виконання умов Кредитного договору.
Між ТОВ НВО “Світло шахтаря” (Позичальник) та ПАТ “ВіЕйБі Банк” (Кредитор) було укладено Кредитний договір від 04.10.2012 р. №348-2012, згідно із умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 304000 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання цього договору складало 2429872 грн. Процентна ставка за користування Кредитом -13,1 % річних, кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 19.11.2012 р. (зі змінами - 09.02.2015 р.), ціль надання кредиту - поповнення обігових коштів. Згідно із п.4.1 Договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступала: застава майнових прав на грошові кошти в сумі 160 003 та 160 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_6 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на двох депозитних рахунках. Сторони розірвали Кредитний договір від 04.10.2012 р. №348-2012 на підставі Договору про розірвання від 19.11.2014 р. б/н внаслідок проведення повного взаєморозрахунку та відсутності взаємних претензій з приводу виконання умов Кредитного договору.
Також, між ТОВ НВО “Світло шахтаря” (Позичальник) та ПАТ “ВіЕйБі Банк” (Кредитор) було укладено Кредитний договір від 11.05.2012 р. №218-2012, згідно із умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 95000 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання цього договору складало 759 050 грн. Процентна ставка за користування Кредитом - 10,9 % річних (зі змінами - 13%, 15,5%, 11,5%,), кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 25.10.2012 р. (зі змінами - 24.12.2014 р.), ціль надання кредиту - поповнення обігових коштів. Згідно із п.4.1 Договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступала застава майнових прав на грошові кошти в сумі 100 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_7 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на депозитному рахунку. Сторони розірвали Кредитний договір від 11.05.2012 р. №218-2012 на підставі Договору про розірвання від 19.11.2014 р. б/н внаслідок проведення повного взаєморозрахунку та відсутності взаємних претензій з приводу виконання умов Кредитного договору.
Між ТОВ НВО “Світло шахтаря” (Позичальник) та ПАТ “ВіЕйБі Банк” (Кредитор) було укладено Кредитний договір від 07.12.2011 р. №278-2011, згідно із умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 218500 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання цього договору складало 1 745 793 грн. Процентна ставка за користування Кредитом - 12 % річних (зі змінами - 7,75%, 14,5%), кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 25.05.2012 р. (зі змінами - 24.12.2014 р.), ціль надання кредиту - поповнення обігових коштів. Згідно із п.1.3 Договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступала: застава майнових прав на грошові кошти в сумі 155 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_6 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на депозитному рахунку; застава майнових прав на грошові кошти в сумі 75 000 дол. США, які розміщені майновим поручителем ОСОБА_7 в ПАТ “ВіЕйБі Банк” на депозитному рахунку.
Згідно із змінами та доповненнями № 6 від 22.05.2014 р. в п.1.3 Кредитного договору від 07.12.2011 р. №278-2011 було змінено забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, а саме, в якості забезпечення виступала застава майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитних рахунках в ПАТ “ВіЕйБі Банк”: в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_8; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_9; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_10; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_11; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_12; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_13; в сумі 15800 дол. США або 185341,27 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_14; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_15; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_16; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_3; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_17; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_18; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_19; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_20; в сумі 15300 дол. США або 179635,11 грн., які розміщені на депозитному рахунку майновим поручителем ОСОБА_21
Сторони розірвали Кредитний договір від 07.12.2011 р. №278-2011 на підставі Договору про розірвання від 19.11.2014 р. б/н внаслідок проведення повного взаєморозрахунку та відсутності взаємних претензій з приводу виконання умов Кредитного договору.
Отже, в перевіреному періоді ТОВ НВО “Світло Шахтаря” отримало банківські кредити, під майнову заставу депозитних коштів фізичних осіб, які було погашено вище зазначеними майновими поручителями на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 19.11.2014 р. в розмірі 855 000 дол. США на виконання грошових зобов'язань перед кредитором ПАТ “ВіЕйБі Банк”.
Таким чином, на думку контролюючого органу, в перевіряємому періоді ТОВ НВО “Світло Шахтаря” отримало банківські кредити під майнову заставу депозитних коштів фізичних осіб, які було погашено вищезазначеними майновими поручителями на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 19.11.2014 р. в розмірі 855 000 дол. США на виконання грошових зобов'язань перед кредитором ПАТ “ВіЕйБі Банк”, тобто підприємство позивача отримало грошові кошти, які на підставі п.п.135.5.4 Податкового кодексу України необхідно було включити до складу доходів підприємства у декларацію з податку на прибуток у 2014 році, як безповоротну фінансову допомогу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, заставою.
Поняття “застава” визначено у ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України “Про заставу”.
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору кредиту (ст. 3 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення.
Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України та ст.11 Закону № 2654 заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Тобто, ТОВ НВО “Світло Шахтаря” виходячи із норм законодавства мало право отримати кредит під заставу як власного депозиту, так і під заставу депозитів третіх осіб: юридичних або фізичних.
Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі (ст.13 Закону № 2654).
Також ст. 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, зокрема, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) та виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ця норма містить загальне правило.
Випадки наведені в ст.512 Цивільного кодексу України є винятком із цього правила, вони визначають підстави заміни кредитора у зобов'язанні.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України серед підстав заміни кредитора у зобов'язанні називає виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), а п. 4 ч. 1 - виконання обов'язку боржника третьою особою.
Перехід прав кредитора до третьої особи в результаті виконання нею зобов'язання боржника на користь кредитора в рамках існуючих зобов'язальних правовідносин називається суброгацією, яка веде не до припинення зобов'язання, а лише до заміни кредитора в існуючому зобов'язанні. Саме до таких випадків закон відносить виконання обов'язку боржника заставодавцем (майновим поручителем).
Згідно із ст. 26 Закону України “Про заставу” заставодавець, щоб відвернути стягнення на майно, має право у будь-який час до моменту його реалізації виконати забезпечене заставою зобов'язання перед кредитором. При цьому заставодавцем, може бути як сам боржник, так і майновий поручитель.
Отже, майновий поручитель, який виконує обов'язок боржника, щоб відвернути звернення стягнення на своє майно, стає кредитором щодо погашеного зобов'язання до боржника.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із Договорами застави майнових прав, складеними в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, передбачено право Заставодавця зупинити в будь-який час звернення стягнення на Предмет застави шляхом виконання зобов'язань за Кредитним договором, а саме: п.п.2.2.1 договору застави майнових прав №218-32-2012 від 25.06.13р., укладеним із ОСОБА_7; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-31-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_14; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №278-1-32-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_8; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-33-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_15; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-34-2014 від 22.10.2014р. , укладеним із ОСОБА_13; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-35-2014 від 22.10.2014р. , укладеним із ОСОБА_16; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-36-2014 від 22.10.2014р. , укладеним із ОСОБА_3; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-37-2014 від 22.10.2014р. , укладеним із ОСОБА_17; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №278-1-38-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_18; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-39-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_19; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №278-1-310-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_20; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-311-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_21; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №278-1-312-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_9; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-313-2014 від 22.10.2014р., укладеним із С.В.; п. 2.2.1 договору застави майнових прав № 278-1-314-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_11; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №278-1-315-2014 від 22.10.2014р., укладеним із ОСОБА_12Д,; п.2.2.1 договору застави майнових прав №262-32-2012 від 05.07.13р., укладеним із ОСОБА_4; п.2.2.1 договору застави майнових прав та №262-33-2012 від 05.07.13р. укладеним із ОСОБА_5; п. 2.2.1 договору застави майнових прав №348-34-2014 від 11.11.14р., укладеним із ОСОБА_6
Зобов'язання за кредитними договорами перед банком-кредитором ПАТ “ВіЕйБі Банк” було погашено вищезазначеними майновими поручителями на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 19.11.2014 р. в розмірі 855 000 дол. США.
Таким чином, заставодавці набули права на зворотну вимогу (регрес) до позичальника ТОВ НВО “Світло Шахтаря” в межах суми боргу за кредитними договорами.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що протягом 2015-2016 років ТОВ НВО “Світло Шахтаря”, як боржник виконував свої зобов'язання перед майновими поручителями в порядку регресу за кредитними договорами, що підтверджується розрахунковими документами, які досліджувалися під час перевірки. Тому, ТОВ НВО “Світло Шахтаря” вважає, що здійснення операцій з погашення майновими поручителями боргу за кредитними договорами, не спричиняє ніяких податкових наслідків для підприємства-боржника.
Відповідно до п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Таким чином, після виконання майновими поручителями зобов'язання за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, тобто, в обліку виникла кредиторська заборгованість перед матовими поручителями замість банка-позичальника, яка потребує погашення на умовах, викладених у кредитних договорах, право регресу за якими перейшло до майнових поручителів.
Тому, така кредиторська заборгованість на момент її виникнення не може вважатися поворотною фінансовою допомогою, так як не відповідає ознакам, наведеним у п.п.14.1.257 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним висновок ГУ ДФС у Харківській об ласті заниження підприємством позивача суми доходів за 2014 рік на суму 13 439 270 грн. при виконанні кредитних угод з ПАТ “ВіЕйБі Банк” за рахунок застави та незаконним донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік на суму 2 419 069 грн.
Відносно порушення підприємством позивача п.44.1, п.п.134.1.1, п.135.1, п.п.140.4.2 ПКУ та заниження суми доходу від будь-якої діяльності на суму кредиторської заборгованості у розмірі 2 286 286,70 грн., щодо якої минув термін позовної давності, суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено наявність кредиторської заборгованості за Договорами поставки із Постачальником DAMEL LFME S.A. (Польща) на загальну суму 2 286 286,70 грн., за якою, на думку податкового органу, закінчився строк позовної давності станом на 31.12.2016 року, а саме: за Договором 60/DH/2009 від 24.04.09 р. у сумі 50876,46 грн.; за Договором 77/DH/2009 від 14.07.09 р. у сумі 1879409,45 грн.; за Договором 112/DH/200 від 29.10.09 р. у сумі 1313,12 грн.; за Договором 134/DH/200 від 14.12.09 р. у сумі 30963,58 грн.; за Договором 133/DH/200 від 14.12.09 р. у сумі 15714,86 грн.; за Договором 55/DH/2010 від 22.07.10 р. у сумі 48486,12 грн.; за Договором 103/DH/201 від 24.08.10 р. у сумі 55299,87 грн.; за Договором 140/DH/201 від 29.11.10 р. у сумі 111985,06 грн.; за Договором 141/DH/201 від 29.11.10 р. у сумі 1031,74 грн.; за Договором 11/DH/2011 від 18.04.11 р. у сумі 31208,02 грн.; за Договором 45/DH/2011 від 20.05.11 р. у сумі 14833,76 грн.; за Договором 63/DH/2011 від 20.05.11 р. у сумі 28833,03 грн.; за Договором 91/DH/2011 від 25.07.2011 р. у сумі 16331,63 грн.
На думку посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області, ураховуючи, що за вищезазначеними договорами не проводились розрахунки з 01.01.2013 року, ця обставина свідчить про порушення ст.8 Конвенції ООН “Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів” від 14.06.74 р. (ратифікована ВР України 14.07.93 р.). Тобто, внаслідок порушення п.п.134.1.1, п.п.135.1 Податкового кодексу України, П(С)БО № 11 “Зобов'язання”, П(С)БО № 15 “Дохід”, встановлено заниження доходу по рядку 01 Декларації з податку на прибуток підприємства за рахунок не включення до його складу у 4-му кварталі 2016 року наявної на звітну дату кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі 2 286 287 грн.
Відповідно до абз. d) ст.1 частини 1 Конвенції ООН “Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів” від 14.06.74 р. (далі - Конвенція), термін “порушення договору” - це невиконання або неналежне виконання договору.
Згідно із розділом “Строк позовної давності та початок його перебігу” Конвенції встановлено, що строк позовної давності встановлюється у чотири роки (ст.8 Конвенції).
Згідно із ст.9 Конвенції перебіг строку позовної давності починається від дня випадків, передбачених статтями 10, 11 та 12.
Так, ст. 10 Конвенції встановлено, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.
Згідно із ст. 11 Конвенції, якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом часу або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам, що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії.
Згідно із ст.12 Конвенції, якщо при наявності правових обставин, одна з сторін може заявити про припинення договору до настання строку його виконання і заявляє про це, перебіг строку давності, що ґрунтується на цій обставині, починається від дня подання заяви іншій стороні. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається від дня настання строку виконання договору.
Також, строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Якщо згідно з застосовуваним до договору правом одна з сторін може заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і заявляє про це, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається від дня подання заяви іншій стороні.
Згідно із розділом “Обчислення строку” Конвенції, строк позовної давності минає в кінці того дня, який відповідає календарній даті початку його обчислення. Якщо закінчення строку позовної давності випадає на такий місяць, в якому немає відповідної календарної дати, то строк минає в кінці останнього дня цього місяця.
Строк позовної давності обчислюється відповідно до дати того місця, де порушується провадження розгляду спору (ст. 28 Конвенції).
Судом встановлено, що за Договором 60/DH/2009 від 24.04.09 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 30.04.2010 р.); за Договором 77/DH/2009 від 14.07.09 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 12.07.2010 p.); за Договором 112/DH/200 від 29.10.09 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 01.11.2010 р.); за Договором 134/DH/200 від 14.12.09 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 20.01.2010 p.); за Договором 133/DH/200 від 14.12.09 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 10.12.2010 p.); за Договором 55/DH/2010 від 22.07.10 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 02.08.2011 p.); за Договором 103/DH/201 від 24.08.10 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 01.09.2011 p.); за Договором 140/DH/201 від 29.11.10 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 30.12.2010 р.); за Договором 141/DH/201 від 29.11.10 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 01.12.2011 p.); за Договором 11/DH/2011 від 18.04.11 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 23.04.2012 р.); за Договором 45/DH/2011 від 20.05.11 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 25.05.2012 p.); за Договором 63/DH/2011 від 20.05.11 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 25.05.2012 p.); - за Договором 91/DH/2011 від 25.07.11 р. оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 р. (Додаткова угода від 01.08.2012 p.).
Дослідивши вищезазначені договори, укладені між DAMEL LFME S.A. (Польща) та ТОВ НВО “Світло Шахтаря”, судом встановлено, що оплата за обладнання провадиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника до 31.12.2018 року.
Тобто, з урахуванням наведених норм Конвенції, термін позовної давності загальною тривалістю у 4 роки при виконанні зобов'язань за визначеними договорами поставки, не можна вважати закінченим, тому що такий термін не почав свого перебігу в наслідок відсутності порушених прав кожної із сторін договорів, у тому числі за спеціальними випадками, передбаченими ст.10-12 Конвенції.
Таким чином, суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача п.44.1, п.п.134.1.1, п.135.1, п.п.140.4.2 ПКУ та заниження суми доходу від будь-якої діяльності на суму кредиторської заборгованості у розмірі 2 286 286,70 грн., щодо якої минув термін позовної давності.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 31.08.2017 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 3 538 251,25 грн. (у тому числі - за основним платежем 2830601 грн., за штрафними санкціями - 707650,25 грн.) не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 31.08.2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3538251,25 грн., з яких 2830601,00 грн. - за основним платежем, 707650,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (код 33206228, адреса: 61000, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6) сплачену суму судового збору в розмірі 53073,77 грн. (п'ятдесят три тисячі сімдесят три гривні 77 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлений 12 грудня 2017 року.
Суддя Бідонько А.В.