про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2017 року № 810/4305/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про оскарження рішення,-
Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Проте, у позовній заяві не зазначено номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти позивача, або відомостей про її відсутність.
Частиною 2 ст. 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправного, на його думку, рішення податкового органу про визначення податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб.
Проте, до позовної заяви не додано будь-яких доказів на підтвердження, або спростування того, чи є позивач платником такого податку. Зокрема, не додано копії свідоцтва про реєстрацію відповідного транспортного засобу.
Згідно із ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Так, ч. 2 ст. 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ст. 4 даного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Окремі рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
Таким чином, вимоги про оскарження бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновими.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з метою оскарження протиправного, на його думку, податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 25 000,00 грн.
Отже, вимоги позивача мають очевидний майновий характер, адже вони впливають на склад майна позивача.
Враховуючи викладене, сума судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом становить 640,00 грн.
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 29 грудня 2017 року приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 106 КАС України та подання до суду доказів сплати за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судового збору у розмірі згідно вимог Закону України «Про судовий збір», а саме - у сумі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 87, 107, 108, 160, 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про оскарження рішення - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 29 грудня 2017 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лисенко В.І.