Справа № 815/4004/17
07 грудня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
секретар судового засідання Станкова О.Ф.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Юність” до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови №125/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Юність” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови №125/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Юність”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.07.2017 року ТОВ "Готельний комплекс "Юність" отримано постанову Департаменту ДАБІ в Одеській області №125/1015-05/1-6645 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.07.2017 року, яка видана на підставі акту №860 від 05.07.2017 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Позивач посилається на порушення відповідачем вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року, оскільки лист Управління ДАБК ОМР від 09.06.2017 року №01-18/148-4/6 не є підставою для проведення перевірки, а направлення на проведення перевірки від 19.06.2017 року №860 було вручено позивачу лише 04.07.2017 року за день до кінця проведення позапланового заходу. В оскаржуваній постанові зазначається, що під час перевірки з виїздом на місце за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 32, встановлено, що працівники виконують будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику також відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок, чим не дотримано п.7.7 та пю7.9 «г» ДБН А.3.1-5:2016 «Організація Будівельного виробництва». Позивач посилається на те, що ТОВ “ГК “Юність” не здійснювало ані підготовчих ані будівельних робіт, а лише проводило поточний її ремонт з заміною покрівлі, підлоги, стін, стелі різними матеріалами замість старих без зміни їх основної капітальної реконструкції, вікон, дверей та оздоблювальні роботи, що є поточним ремонтом. Окрім цього, головним державним інспектором позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.3 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 75780,00 грн., при цьому підстава, за якої ТОВ «ГК «Юність» притягається до відповідальності та правопорушення у вищевказаному законі зовсім різні, таким чином інспектором неправильно з порушенням норм законодавства притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу, проте така відповідальність за таке порушення не передбачена. Також, відповідно до постанови ДДАБІ №126/1015-05/1-6645 ТОВ «ГКК «Юність» вже притягалось до відповідальності за ст.2 ч.2 п.3 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому позивач не може бути двічі притягнутий до відповідальності. Таким чином постанова №125/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, згідно наданих заперечень та наданих у судовому засіданні пояснень проти заявленого позову заперечувала (а.с.74-76, 204-205) та зазначила, що замовником будівництва ТОВ "ГК "Юність" самовільно здійснювались будівельні роботи з реконструкції готелю "Юність", чим були порушені ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не дотримано постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.7.7 та п.7.9 "г" ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва". 18.07.2017 року Департаментом було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №125/1015-05/1-6645 у розмірі 75780,00 грн. Відповідач також вказує, що посадовою особою під час складання постанови було допущено технічну помилку, а саме вказано невірний пункт - замість п.8 ч.2 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», вказано ст.2 ч.2 п.3 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», при цьому вказаний недолік усунуто та виправлено описку, а також відповідач зазначає, що сума штрафу визначена вірно. Представник відповідача вказує, що перевірка дотримання вимог чинного законодавства на об'єкті будівництва проведено правомірно, у зв'язку з чим посилання позивача на незаконність проведеної перевірки є безпідставними, а позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
На підставі наказу Департаменту ДАБІ в Одеській області від 19 червня 2017 року №142П "Про проведення позапланового заходу", листа Управління ДАБК Одеської міської ради від 09 червня 2017 року №01-18/148-4/6 та направлення №860 від 19.06.2017 року (а.с.18-19,20-21), Департаментом ДАБІ в Одеській області видано направлення для проведення позапланового заходу від 19 червня 2017 року №860 (дійсне з 26.06.2017 року по 05.07.2017 року) для здійснення позапланової перевірки на виконання робіт за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Академічна, 32 (готель "Юність").
За результатами перевірки, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3 складено акт №860 (а.с.22-33) за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно вказаного акту від 05.07.2017 року, виконання будівельних робіт з реконструкції готелю "Юність" (риття котловану з фасадної сторони будівлі, демонтаж ригелів на XIII та XIV поверхів) здійснювалось самовільно, чим було порушено ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовником будівництва ТОВ "ГК "Юність" не було забезпечено здійснення авторського нагляду, оскільки, були відсутні договір з авторським наглядом та журнал. Замовником будівництва не було забезпечено здійснення технічного нагляду, був відсутній загальний журнал робіт та записи в ньому. Працівники виконували будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, були відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику, також були відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок.
Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась в присутності представника ТОВ "ГК "Юність" за довіреністю, проте останній від підпису та отримання акту відмовився (а.с.31).
На підставі вищевказаного акту перевірки, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3, відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Порядку № 553 винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким висунуто вимогу зупинити виконання будівельних робіт з 05.07.2017 року (а.с.79-80).
Також, 05.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 32, встановлено, що працівники виконують будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику також відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок, чим не дотримано п.7.7 та пю7.9 «г» ДБН А.3.1-5:2016 «Організація Будівельного виробництва», відповідальність за яке передбачена п.8 ч.3 ст.2 Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с.78), та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 18.07.2017 року о 10:00 год. в приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області, за адресою: вул. Канатна, 83, каб. 302, м. Одеса (а.с.77-78).
Від підпису та отримання примірника протоколу, припису та акту повноважний представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, який був присутній під час перевірки - відмовився, що підтверджується підписами інспектора у вказаних документах та підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки, протокол, припис), 18.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3 прийнято постанову №125/1015-05/1-6645 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "ГК "Юність" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.3 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у розмірі 75780,00 грн. (а.с.34-35).
Поряд з цим, судом встановлено, що інспектором Олещуком Ю.А. внесено виправлення в оскаржувану постанову, а саме - вказано п.8 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» виявленого порушення (а.с.206-207).
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Державна архітектурно-будівельна інспекція забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.
Відповідно до ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно статті 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
У відповідності з ч. 1 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 “Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України”, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція)
Згідно пункту 7 вказаного Положення №294, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Територіальним органом, що здійснює функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України на території Одеської області є Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктами 9, 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно ч. 4 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Згідно з п.17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Як встановлено судом, за результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_3 прийнято постанову №125/1015-05/1-6645 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою, з урахуванням виправлення, ТОВ "ГК "Юність" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у розмірі 75780,00 грн.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що ТОВ "ГК "Юність" не проводило ані підготовчих робіт, ані будівельних робіт, що станом на проведення відповідачем перевірки здійснювався лише поточний ремонт будівлі, оскільки факт виконання позивачем будівельних робіт підтверджується актом перевірки, фотофіксацією об'єкта будівництва, наданими відповідачем.
Відповідно до п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/4005/17 від 20.09.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року, встановлено, що улаштування позивачем котловану з фасадної сторони будівлі, виконувані позивачем будівельні роботи, що відображені в акті перевірки та передбачені договором підряду №ГПЮ-13/04/17 від 13.04.2017 року, що наданий позивачем, підтверджують факт реконструкції будівлі ГК “Юність”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 32.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене п.8 ч.3 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на невідповідність встановленого порушення застосованим штрафним санкціям, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що розбіжність, на яку посилається позивач, як на невідповідність вимогам чинного законодавства постанови від 18 липня 2017 року № П-6-14-10, виникла внаслідок технічної помилки (описки) щодо зазначення пункту та частини статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме, замість пункту 8 зазначено пункт 3, який виправлено відповідачем, та помилково вказано частину статті.
Так, з акту перевірки від 05 липня 2017 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 липня 2017 року, а також припису від 05 липня 2017 року (а.с.77-80) вбачається, що Департаментом в ході перевірки встановлено, що працівники виконують будівельні роботи без засобів індивідуального захисту, відсутні розпізнавальні знаки на будівельному майданчику також відсутні сигнальні стрічки небезпечних ділянок, чим не дотримано п.7.7 та пю7.9 «г» ДБН А.3.1-5:2016 «Організація Будівельного виробництва», відповідальність за яке передбачена п.8 ч.3 ст.2 «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»
Крім того, як свідчить протокол від 05.07.2017 року, за встановлені правопорушення передбачена відповідальність п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Доказів в спростування вищезазначених порушень позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Юність” до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови №125/1015-05/1-6645 від 18.07.2017 року - відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 12 грудня 2017 року.
Суддя П.П.Марин