29 листопада 2017 року справа № 336/2397/17 2-а/336/386/2017
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Чабаненко С.В. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року у справі № 336/2397/17 (2-а/336/386/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено. Судом визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач) щодо відмови в призначені пільгової пенсії за списком № 2, відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести відповідні виплати з 03.09.2016 року. Також, судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 640,00 грн., та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 600,00 грн., та витрат на правову допомогу в розмірі 2 460,00 грн..
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм чинного законодавства, відповідач просить постанову суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 9.04.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 52 від 22.04.2016 року позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, з посиланням на те, що позивач має лише 02 роки 05 місяців 25 днів пільгового стажу за Списком № 2.
03.03.2017 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом № 136/З-1 від 09.03.2017 року Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовило в призначенні пільгової пенсії та повідомили, що позивач вже отримав рішення комісії про відмову в призначені пенсії та було рекомендовано звернутися за призначенням пенсії при виповнені 60 років на загальних умовах та порадило у разі незгоди звернутися до суду.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
Згідно з п. З Порядку застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Ця вимога повинна виконуватись і при призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1, який звернувся з заявою до Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
Однією з основних умов призначення пільгових пенсій з 21.08.1992 року є підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць.
21 серпня 1992 року набрав чинності Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. З цього часу визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах провадиться на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці.
Для підтвердження результатів атестації робочого місця видається наказ по підприємству про результати атестації робочих місць. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Оскільки остання атестація робочих місць на підприємстві, де позивач працював, проводилось 16 червня 1995 року, що підтверджується Наказом № 102 період роботи впродовж наступних п'яти років за умови, що у цей час докорінно не змінювалися умови і характер праці зараховується, тобто потрібно враховувати 5 років після проведення атестації.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто пенсійний вік Позивача становить 55 років, що дає позивачу право виходу на пенсію з 03.08.2015 року, так як він народився 02.08.1960 року.
Відповідно до ст.100 ЗУ № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Перелік документів у відповідності до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 надається у випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
Відповідно до п. 1 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Постанови № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1, в період з 22.09.1987 року по 16.03.1990 року, він працював на ЗДП «Радіоприлад» за професією електрогазозварник 4 розряду з повним робочим днем, що підтверджується відповідною довідкою № 12 від 16.09.2014 року про підтвердження наявного пільгового стажу. Крім цього, відповідно до записів трудової книжки в період з 27.03.1990 року по 10.09.1991 року позивач працював в Кооперативі в сфері виробництва «Турбота» на посаді електрогазозварника. Також в період з 23.09.1991 року по 15.04.1998 року позивач працював на Запорізькому управлінні монтажних і спеціальних будівельних робіт, а в період з 16.04.1998 року по 31.12.2000 року був переведений в ГРП «Автобудтрест», і весь цей час перебував на посаді електрогазозварника 4 розряду з повним робочим днем. У відповідності до законодавства атестація робочих місць була проведена, що підтверджується наказом № 102 від 16.06.1995 року.
Відповідачем не підтверджено жодного факту невідповідності записів в трудовій книжці позивача та дійсному трудовому і спеціальному стажу.
Тобто, позивач досяг 55 років, має загальний стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 12,6 років працював на зазначених роботах, що надає йому право на пенсію за вислугою років.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не дотримався положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», відмовивши позивачу у призначенні пільгової пенсії, з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, підтвердженого документами.
Однак, колегія суддів зазначає, що без визнання протиправним та скасування рішення комісії при Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 52 від 22 квітня 2016 року неможливо в повній мірі захистити права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведе, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати зазначене рішення відповідача.
З огляду на зазначене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, змінивши постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст. 201, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року у справі № 336/2397/17 (2-а/336/386/2017) - змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом наступного змісту:
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 52 від 22 квітня 2016 року.
В решті постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року у справі № 336/2397/17 (2-а/336/386/2017) - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.А. Щербак