11 грудня 2017 року справа № 804/3563/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №804/3563/17 (головуючий суддя І інстанції - Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
06.12.2017 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/3563/17 з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року.
Згідно з ч.2 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши апеляційну скаргу судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 187 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі позивач просила звільнити її від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначила, що на час звернення до суду з апеляційною скаргою не працює та зареєстрована як безробітна, дохід за період з 28 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року становить 2 647, 49 грн., що свідчить про скрутний майновий стан, підтверджений відповідною довідкою.
Відповідно до ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Позивачем на підтвердження скрутного майнового становища до суду надано копію довідки Дніпровського міського центру зайнятості від 13.11.2017 року №1347, з якої вбачається, що з 28 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року позивачу було нараховано дохід у розмірі 2647,49 грн.
Суд вважає, що надана до суду довідка не є належним доказом скрутного матеріального становища позивача та не підтверджує неможливість сплатити судовий збір, оскільки ця довідка не підтверджує відсутність у позивача інших доходів ніж допомога по безробіттю, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (в тому числі інші соціальні виплати, вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації тощо).
Належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального становища) на момент звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати визначеної законодавством становить 1600 грн.
Згідно змісту пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (640 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (8000 грн.).
Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов майнового характеру, ціна позову - 153973,87 грн., а тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складає 1 відсоток ціни позову = 1539,74 грн.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянтом повинно бути сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 110% від 1539,74 грн. = 1693,71 грн., проте разом з апеляційною скаргою документ про сплату судового збору не надав.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; Код банку отримувача (МФО) 805012; Рахунок отримувача 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101.
За приписами ч.5 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи не надання апелянтом належних доказів відсутності достатніх коштів для сплати судового збору (неможливості сплатити судовий збір) або документу підтверджуючого сплату судового збору, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 108, 160, 165, 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №804/3563/17 - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом чотирнадцяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів відсутності достатніх коштів для сплати судового збору (неможливості сплатити судовий збір) або документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Суддя С.В. Білак