28 листопада 2017 рокусправа № 804/5905/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 дов від 10.01.2017
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу державного підприємства «Кривбасшахтозакриття»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року
у справі № 804/5905/16
за позовом державного підприємства «Кривбасшахтозакриття»
до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» звернулося до суду з позовом до Криворізької північної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.05.2016 №0001001203 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 516806,38 грн., №0000991203 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 60160,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, відображені в акті камеральної перевірки, є необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки розрахунки, наведені контролюючим органом в акті перевірки, не відповідають дійсності та є суперечливими між собою. При цьому, позивач зауважує, що при проведенні перевірки відповідачем не взято до уваги розмір щомісячних податкових зобов'язань підприємства за 2015 рік з урахуванням уточнених податкових декларацій, а також не відображено наявну у платника на рахунку станом на 01.01.2015 переплату у розмірі 368540,88 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Суд першої інстанції встановив, що в результаті проведеної камеральної перевірки контролюючим органом виявлено порушення підприємством термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку, що не спростовано позивачем в ході розгляду адміністративної справи.
Подані позивачем податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015 роки, уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2013, 2014, 2015 роки зараховані до інтегрованої картки платника позивача по земельному податку та враховані відповідачем під час проведення камеральної перевірки.
Заборгованість в інтегрованій картці платника по земельному податку на загальну суму 3173338,09 грн. (у т. ч.: борг по основному платежу - 3 171 444, 48 грн. та залишок несплаченої пені - 1893,61 грн.) визначена з урахуванням наявної станом на 01.01.2015 переплати, сплачених підприємством сум платіжними дорученнями, зменшення податкових нарахувань по уточнюючим деклараціям та наданих підприємству розстрочок зі сплати основного платежу.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи, що призвело до не вірного вирішення спору по суті. З акту перевірки та інтегрованої картки платника податків за період, що перевірявся, - грудень 2014 року-січень, лютий серпень, вересень та жовтень 2015 року, простежується невідповідність сум податкового зобов'язання, зазначених у відповідних податкових деклараціях підприємства, незаконне нарахування пені при зменшенні суми земельного податку за уточнюючими деклараціями, відстроченням та розстроченням податкового боргу, строк виконання якого не настав, що призвело до безпідставного та незаконного нарахування штрафних санкцій та складення спірних податкових повідлень-рішень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній ОДПІ, у т. ч. як платник земельного податку, у постійному користуванні якого знаходяться земельні ділянки загальною площею 59,6812 га, які підлягають рекультивації, і передані підприємству за рішенням Криворізької міської ради «Про припинення права постійного користування рекультивованих земель і земель, які підлягають рекультивації, та передачу їх у постійне користування» № 2049 від 28.11.2007.
Позивачем протягом 2014-2015 рок подавались до податкового органу податкові декларації та уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:
- Податкова декларація за 2014 рік (звітна) № НОМЕР_1 від 10.02.2014, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку склала 6 658 708,05 грн. (за січень-листопад 2014 року щомісяця 554 892, 39 грн., за грудень 2014 року - 554 891,76 грн.) (а. с.40-42);
- Уточнююча податкова декларація за 2014 рік № НОМЕР_2 від 13.05.2014, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку збільшена з 01.04.2014 на 407 314,75 грн. (за квітень-листопад 2014 року щомісяця на 45 257,12 грн., за грудень 2014 року на 45 257,79 грн.) (а. с.48-50);
- Уточнююча податкова декларація за 2014 рік № НОМЕР_3 від 29.05.2014, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена з 01.04.2014 на 407 314,75 грн. (за квітень-листопад 2014 року щомісяця на 45 257,12 грн., за грудень 2014 року на 45 257,79 грн.) (а. с.44-46).
- Податкова декларація за 2015 рік (звітна) № НОМЕР_4 від 17.02.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку склала 7 201 794,26 грн. (в т. ч.: за період з січня по листопад 2015 року щомісяця 600 149,57 грн., за грудень - 600 148,99 грн.) (а. с.52-56);
- Уточнююча податкова декларація за 2015 рік № НОМЕР_5 від 15.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2015 рік на 324 770,10 грн. (за період з січня по листопад 2015 року щомісяця на 27 064,17 грн., за грудень 2015 року на 27 064,23 грн.) (а. с.58-60);
- Уточнююча податкова декларація за 2015 рік № НОМЕР_6 від 29.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2015 рік на 3 053 025,35 грн. (за період з січня по листопад 2015 рік щомісяця на 254 418,81 грн., за грудень 2015 року на 254 418,44 грн.) (а. с.62-64);
- Уточнююча податкова декларація за 2013 рік № НОМЕР_7 від 15.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2013 рік на 70 359,76 грн. (за період з січня по листопад 2013 року щомісяця на 5 863,31 грн., за грудень 2013 року на 5 863,35 грн.) (а. с.75-79);
- Уточнююча податкова декларація за 2013 рік № НОМЕР_8 від 29.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2013 рік на 205 628,56 грн. (за період з січня по листопад 2013 року щомісяця на 17 135,71 грн., за грудень 2013 року на 17 135,73 грн.) (а. с.81-83);
- Уточнююча податкова декларація за 2014 рік № НОМЕР_9 від 15.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2014 рік на 300 279,24 грн. (за період з січня по листопад 2014 року щомісяця на 25 023,27 грн., за грудень 2014 року - 25 023,27 грн.) (а. с.66-68);
- Уточнююча податкова декларація за 2014 рік № НОМЕР_10 від 29.12.2015, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2014 рік на 2 822 797,16 грн. (за період з січня по листопад 2014 року щомісяця на 235 233,13 грн., за грудень 2014 року на 235 232,73 грн.) (а. с.70-73).
При цьому дані з вищевказаної податкової звітності з земельного податку відображені податковим органом в Інтегрованій картці платника (ІКП) ДП «КШЗ» у хронології їх надходження.
Також з матеріалів справи вбачається, і не спростовується сторонами, що судовому порядку відповідними рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, з ДП «КШЗ» стягнуто податковий борг і на підставі ст.257 КАС України відстрочено та розстрочене виконання погашення заборгованості, а саме:
- постановою від 17.08.2015 у справі № 804/8498/15 стягнуто податковий борг з земельного податку за березень-квітень 2015 року в розмірі 1200481,16 грн., відстрочено виконання погашення заборгованості за ці періоди до червня 2017 року з розстроченням платежів (з червня 2017 року по грудень 2017 року включно);
- постановою від 16.09.2017 у справі № 804/13482/15 стягнуто податковий борг з земельного податку за травень-червень 2015 року в розмірі 1200299,14 грн., відстрочено виконання погашення боргу до липня 2016 року з розстроченням платежів (з 1 липня 2016 р. до повної сплати суми заборгованості);
- ухвалою від 30.12.2015 у справі № 804/12285/15 податковий борг з земельного податку за липень 2015 року у розмірі 600149,57 грн. відстрочено виконання погашення заборгованості до червня 2018 року з розстроченням платежів (з червня 2018 року по грудень 2018 року включно).
25.04.2016 Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ДП «Кривбасшахтозакриття» з питань своєчасності сплати земельного податку, за результатами якої відповідачем складений акт №303/1504/32975178 від 25.04.2016.
З акту перевірки вбачається, що за підсумками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем п.287.3 ст.287, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасної сплати ДП «Кривбасшахтозакриття» суму податкового зобов'язання з плати за землю (земельного податку), зазначеного у поданій ним податковій звітності з плати за землю. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України.
При цьому в ході перевірки перевірялось своєчасність сплати підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань:
- за грудень 2014 року, нарахованих у Податковій декларації (звітній) за 2014 рік №9005494195 від 10.02.2014,
- за грудень 2014 року, нарахованих в Уточнюючій податковій декларації за 2014 рік №9026947633 від 13.05.2014,
- за січень, лютий, серпень, вересень та жовтень 2015 року, нарахованих у Податковій декларації (звітній) за 2015 рік № НОМЕР_4 від 17.02.2015 (а. с.22, 23).
На підставі акту перевірки в відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України Криворізькою північною ОДПІ до підприємства застосовані штрафні санкції, про що винесено податкові повідомлення рішення від 11.05.2016:
- № НОМЕР_11, яким визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку - штрафні санкції (20 %) у розмірі 516 806,38 грн. (а. с.25),
- № НОМЕР_12, яким визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку - штрафні санкції (10 %) у розмірі 60 160,80 грн. (а. с.27).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції на період, який перевірявся) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому у відповідності до абз.1 п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 ПК України, в свою чергу, визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У п.286.2 ст.286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Стаття 287 ПК України визначає строки сплати плати за землю.
Так, відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За правилами п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, органи контролюючі органи вправі застосовувати штрафні санкції за порушення платником податків граничних строків сплати лише узгодженого (зокрема, шляхом подання декларації за відповідний період) грошового зобов'язання і лише виходячи з розміру погашеної (сплаченої) суми податкового боргу.
При цьому у відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто не сплачена у встановлені чинним податковим законодавством строки сума самостійно визначеного платником податків у податковій звітності і, відповідно узгодженого, грошового зобов'язання з певного податку, набуває статусу податкового боргу.
Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (абз.3 п.87.1 ст.87 ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
В даному випадку з огляду на дані інтегрованої картки платника вбачається, що контролюючим органом відповідними датами (в хронологічному порядку) відображена сума податку 554892,39 грн., а також 45257,79 грн. за уточнюючою декларацією від 13.05.2014 № НОМЕР_2 про збільшення суми задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку за квітень-грудень 2014 року, тобто загальна сума грошового зобов'язання з земельного податку встановлена - 600149,51 грн.
Уточнююча податкова декларація рік № НОМЕР_3 від 29.05.2014, згідно з якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку за 2014 рік зменшена з 01.04.2014 на 407314,75 грн., контролюючим органом врахована як погашення недоїмки (податкового боргу) з нарахуванням пені, що, в свою чергу, відображено в акті перевірки.
В той же час в під час перевірки не враховано факт подання позивачем уточнюючих податкових декларацій від 15.12.2015 № НОМЕР_9 та від 29.12.2015 № НОМЕР_10, якими грошове зобов'язання з земельного податку за грудень 2014 року визначено в розмірі 235233,13 грн.
З огляду на наведені вища правові норми, апеляційний суд погоджується з позивачем про порушення відповідачем приписів п.87.1 ст.87 ПК України.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову, послався на положення абз.1 п.87.9 ст.87 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Так, цією нормою передбачається обов'язок контролюючого органу зараховувати кошти, що сплачує платник податків, у якого наявний податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Проте, перелік джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, наведений у статті 87 ПК України, як правильно зазначено позивачем, не містить такого джерела, як уточнюючий розрахунок податкової декларації.
Між тим, подані позивачем уточнюючи розрахунки (коригування податкових зобов'язань) відповідач ототожнює з погашенням податкового боргу, зараховуючи їх в рахунок зменшення податкового боргу в ІКП, що суперечить вимогами законодавства, оскільки у даному випадку позивач, скориставшись правом, наданим п.50.1 ст.50 ПК України, і подаючи уточнюючі розрахунки, не погашав податковий борг, а уточнював показники податкових зобов'язань з земельного податку.
Отже, врахування відповідачем факту подачі уточнюючої податкової декларації за 2014 рік від 29.05.2014 № НОМЕР_3 як погашення податкового боргу є протиправним.
З таблиці, наведеній в акті перевірки від 25.04.2016 (а. с.23) вбачається, що аналогічні дії з погашення податкового боргу за рахунок подання уточнюючої звітності вчинені відповідачем стосовно уточнюючих розрахунків з земельного податку, поданих підприємством у 2015 році, а саме:
- 15.12.2015 на підставі уточнюючої податкової декларації за 2013 рік № НОМЕР_7 від 15.12.2015 (якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2013 рік на загальну суму 70 359,76 грн.) податковий орган зменшує податкове зобов'язання на загальну суму 70359,72 грн. (на суму 5 863,31 грн. 12 разів) з відображенням як погашення недоїмки;
- 15.12.2015 на підставі Уточнюючої податкової декларації за 2014 рік № НОМЕР_9 від 15.12.2015 (якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2014 рік на загальну суму на 300 279,24 грн.) податковий орган зменшує податкове зобов'язання на загальну суму 300 279,24 грн. (на суму 25 023,27 грн. 12 разів) з відображенням як погашення недоїмки;
- 15.12.2015 на підставі Уточнюючої податкової декларації за 2015 рік № НОМЕР_5 від 15.12.2015 (якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2015 рік на загальну суму 324 770,10 грн.) податковий орган зменшує податкове зобов'язання на загальну суму 270 641,70 грн. (на суму 27064, 17 грн. 10 разів) з відображенням як погашення недоїмки;
- 29.12.2015 на підставі Уточнюючої податкової декларації за 2013 рік № НОМЕР_8 від 29.12.2015 (якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2013 рік на загальну суму 205 628,56 грн.) податковий орган зменшує податкове зобов'язання на загальну суму 205 628,52 грн. (на суму 17 135,71 грн. 12 разів) з відображенням як погашення недоїмки
- 29.12.2015 на підставі Уточнюючої податкової декларації за 2014 рік № НОМЕР_10 від 29.12.2015 (якою сума задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку зменшена за 2014 рік на загальну суму 2 822 797,16 грн.) податковий орган зменшує податкове зобов'язання на загальну суму 2 822 797,16 грн. (на суму 235233,73 грн. 12 разів) з відображенням як погашення недоїмки.
З приводу зазначених позивачем обставин, що за Уточнюючою податковою декларацією за 2015 рік № НОМЕР_6 від 29.12.2015 зменшено податковий борг на суму 254 418,81 грн. та збільшено переплату (11 разів), проте, податковий орган в інтегрованій картці платника знову 30.12.2015 нараховує 600149,57 грн. - податкове зобов'язання з земельного податку за листопад 2015 року, і знову знімає з переплати, а потім проводить дані за уточнюючою декларацією і збільшує переплату, апеляційний суд зазначає, що в акті перевірки від 25.04.2016 будь-які посилання на вказану уточнюючу податкову декларацію відсутні, втім вказані обставини напряму впливають на визначення контролюючим органом суми податкового боргу і його погашення.
Крім того, слід зазначити, що з акту камеральної перевірки від 25.04.2016 вбачається, що відстрочення та розстрочення податкового боргу за судовими рішеннями у згаданих справах №№894/13482/15, 804/8498/15, 80412285/15, відповідач в ІКП підприємства також зазначає як погашення недоїмки (податкового боргу).
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що відповідачем у даному випадку не враховано приписів статті 100 ПК України.
Згідно з п.100.1 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Відповідно до п.100.6 ст.100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі п.100.7 ст.100 ПК України).
З огляду на те, що вищевказаними судовими рішеннями відстрочена та розстрочена сплата податкового боргу ДП «КШЗ» з зазначенням періодів такого погашення, зарахування сум податкового боргу має здійснюватись податковим органом відповідно до тих періодів погашення відстрочених і розстрочених сум, які були визначені цими судовими рішеннями.
Таким чином, визначення відповідачем днів прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань, враховуючи зарахування сум у погашення податкового боргу, по яких надано судом відстрочення і розстрочення сплати податкового боргу і строк такої сплати на момент проведення перевірки не настав, є протиправним.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач, визначаючи суму штрафних санкцій, невірно, в тому числі, з порушенням норм податкового законодавства, визначив суму податкового боргу, що, відповідно, враховуючи положення п.126.1 ст.126 ПК України, прямо впливає на обґрунтованість розрахунку таких штрафних санкцій.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, підлягають скасуванню.
Суд першої інстанції невірно та не у повному обсязі встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі №804/5905/16 скасувати, прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.05.2016 №0001001203, від 11.05.2016 №0000991203.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко