23 листопада 2017 рокусправа № 804/1823/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року по справі за позовом Приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Головко Марини Григорівни до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 89/7 від 23.02.2017 року "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 27 січня 2017 року №2695/03.3".
В обґрунтування позовних вимог було зазначено про відсутність у відповідача компетенції і повноважень щодо розгляду скарг на рішення про реєстраційну дію, на визнання дій державного реєстратора протиправними при прийомі документів для вчинення реєстраційної дії. Крім того, відповідачем не обґрунтовано прийняте рішення про тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнаний протиправним та скасований наказ № 89/7 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.02.2017 року "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 27 січня 2017 року №2695/03.3".
Згідно висновків суду, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання дій державного реєстратора протиправними при прийомі документів, не визначено з факту визнання оскаржуваних дій протиправними, які дії підлягають вчиненню для поновлення прав скаржника, а також не зазначено суть порушення у наказі. Крім того, відповідач протиправно жодним чином не обґрунтував рішення про тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру позивачеві, в тому числі на строк 6 місяців. Щодо спірної реєстраційної дії, суд послався на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/437/17 від 16.03.2017 р., у якій надано оцінку діям позивача під час вчинення реєстраційної дії № 12111050025000065 від 29 листопада 2016 року.
Відповідачем на постанову суду подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, висновок суду щодо відсутності у відповідача компетенції з розгляду скарг на дії державного реєстратора при прийомі документів, не думку апелянта, не відповідає положенню п. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким передбачені повноваження територіального органу Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора, а також на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації. В свою чергу за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надано правовий аналіз саме діям позивача та встановлено їх невідповідність вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема, встановлено порушення порядку перевірки документів, поданих для державної реєстрації. Пунктом 14 Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 № 1128, визначений зміст висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Так, у висновку комісії має зазначатися, чи відповідають рішення, дії, бездіяльність суб'єкта оскарження законодавству у сфері державної реєстрації, а також чи підлягає скарга задоволенню в повному обсязі чи частково. Таким чином, висновок суду про відсутність повноважень у відповідача визнавати дії державних реєстраторів протиправними також є хибним. Висновок суду щодо необґрунтованості рішення про тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру, на думку апелянта, не відповідає п. «г» ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки, відповідно до наведеної норми саме Комісією, за наявності вини суб'єкта оскарження та з урахуванням ступеня шкідливих наслідків, на власний розсуд встановлюється термін для тимчасового блокування доступу до певного реєстру. Отже, прийняте Комісією рішення про тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців є одним зі способів задоволення скарги у зв'язку із встановленням факту протиправності дій позивача, тобто відповідає критеріям правомірності. За твердженням відповідача, оскаржуваний позивачем наказ, прийнятий з урахуванням висновків Комісії, є правомірним та юридично обґрунтованим. Крім наведеного, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.
Представник позивача щодо доводів апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, наведені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та зазначив вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим. Зокрема, представником позивача наведені мотиви, з яких він вважає спірний наказ протиправним, аналогічні наведеним у судовому рішенні, в тому числі щодо відсутності у позивача повноважень з розгляду скарги на дії державного реєстратора при проведенні реєстраційної дії, а також щодо безпідставності та необґрунтованості спірного наказу в частині тимчасового блокування доступу до Єдиного державного реєстру позивачеві на 6 місяців. Окремо позивачем звернуто увагу на відсутність факту порушення прав скаржника ОСОБА_2, оскільки на час вчинення реєстраційної дії дана особа була виключена зі складу учасників юридичної особи, відносно якої вчинялась реєстраційна дія.
Заслухавши пояснення учасників процесу та перевіривши підстави для апеляційного перегляду колегією суддів зазначається наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. було проведено реєстраційну дію № 12111050025000065 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК", а саме: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.
27 січня 2017 року до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії державного реєстратора приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. при прийомі документів 29 листопада 2016 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК".
За розглядом вказаної скарги 23 лютого 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області винесено наказ № 89/7 від 23.02.2017 р. "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 27.01.2017 № 2695/03.3", п.1.1. якого визнано дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. під час розгляду документів для внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯК", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протиправними в частині недотримання пункту 2 частини другої статті 6, пунктів 4, 5 частини другої статті 25 Закону (далі - наказ).
Пунктом 1.2. спірного наказу тимчасово заблоковано доступ позивачеві до Єдиного державного реєстру строком на 6 місяців (з 27 лютого по 27 серпня 2017 року включно).
Задовольняючи позов суд послався на порушенням відповідачем ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині компетенції з розгляду відповідної скарги, дотримання процедури її розгляду та відповідності змісту рішення приписам, наведеним у Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 № 1128. Крім того, суд послався на встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, обставини, які стосуються позивача, з питань правомірності дій під час здійснення реєстраційної дії № 12111050025000065 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК".
З висновками суду першої інстанції колегія судді погоджується лише в частині застосування ч.1 ст. 72 КАС України, зокрема, судом зазначено, що в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/437/17 від 16.03.2017 р. надано оцінку діям позивача під час вчинення реєстраційної дії № 12111050025000065 від 29 листопада 2016 року, та такі дії визнані законними.
Враховуючи закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принцип юридичної визначеності, а також положення ст. 124 Конституції України, згідно з яким судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, колегія суддів зазначає, що рішення суду, доки воно не скасовано в апеляційному або касаційному порядку або не переглянуто компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження у справі, в якій воно ухвалено, не може бути поставлено під сумнів.
Крім того, як вірно зазначив суд, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/437/17 від 16.03.2017 р. у задоволенні адміністративного позову Учасника ТОВ «Маяк» ОСОБА_3 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Покровського нотаріального округу Головко М.Г., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Маяк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Учасник ТОВ «Маяк» ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування реєстраційної дії, анулювання доступу, відмовлено. Зокрема, у постанові суду наведений аналіз документів, поданих для проведення реєстраційної дії № 12111050025000065 від 29 листопада 2016 року та зазначено, що подані документи для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, підтверджували факт добровільного виходу ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Маяк», а тому проведена реєстраційна дія жодним чином не стосується його прав та обов'язків, оскільки останній не є учасником ТОВ «Маяк» з 28.11.2016. Крім того, судом не було встановлено порушень ст. ст. 17, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Таким чином, колегія суддів зазначає, що за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 перевірці підлягали в першу чергу належність особі, яка звернулася зі скаргою, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також, чи є відповідне право або інтерес порушеним, тобто встановити факт порушення.
В даному випадку, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_2, останній не заперечував факт добровільного виходу зі складу учасників ТОВ «Маяк», як свого особисто, так і ОСОБА_3 Отже, встановивши зазначені обставини, які виключають право вказаних осіб на оскарження реєстраційної дії, вчиненої щодо ТОВ «Маяк», в тому числі дій при прийомі документів для вчинення такої реєстраційної дії, відповідач мав відмовити у задоволенні скарги.
Інші доводи суду колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки самі по собі вони не доводять факту протиправності дій відповідача, в тому числі відсутності компетенції щодо розгляду скарги на дії державного реєстратора, з урахуванням змісту скарги та приписів п.2 ч.2 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якими передбачено компетенцію територіального органу Міністерства юстиції України з розгляду відповідних скарг. Таким чином, спір щодо протиправності наказу відповідача № 89/7 від 23.02.2017 суд мав вирішувати виходячи з наявності чи відсутності факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів скаржника. Окремо колегія суддів зауважує, що згідно п. «г» ч.6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Реєстру можливе лише за наявності факту вчинення правопорушення. Отже, лише у разі встановлення факту порушення суб'єктивного права скаржника відповідач мав би підстави для прийняття такого рішення. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку права та інтереси скаржника порушені не були, тому спірний наказ відповідача в частині застосування відповідних обмежень у вигляді тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру не є обґрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність спірного наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 89/7 від 23.02.2017 року "Про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 від 27 січня 2017 року №2695/03.3" з наведених вище підстав, тому у задоволенні апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області слід відмовити, а постанову суду першої інстанції, якою зазначений наказ визнаний протиправним і скасований, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року по справі № 804/1823/17- залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак