16 листопада 2017 рокусправа № 331/3287/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року
у справі №331/3287/17
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Жовтневий районний суд м. Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням уточнень вимог, прийнятих судом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання подати розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, документи щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15 денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи (а.с. 7).
Згідно з витягом із протоколу засідання ЦВЛК №5147 від 20 грудня 2016 року, ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок (контузія головного мозку 1988 року), (а.с. 11-12).
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Куйбишевського та Розівського районного військового комісаріату із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №371/с від 20 березня 2017 року повернув надані позивачем документи без реалізації, у зв'язку з відсутністю довідки, яка свідчить про причину та обставини поранення, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Для отримання зазначеної довідки рекомендовано звернутися до Центрального архіву у м. Санкт-Петербурзі (а.с. 15).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та безпідставно повернув документи позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з оглядну на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).
Пунктами 11-13 Порядку встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Порядком не передбачено повернення документів на доопрацювання чи без реалізації в зв'язку з відсутністю довідки, яка свідчить про причину та обставини поранення.
За доводами Запорізького обласного військового комісаріату у разі відсутності документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні, що передбачено пунктом 4.8 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2014 року №530.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що й цією нормою не передбачається повернення документів.
Ототожнення Запорізьким обласним військовим комісаріатом можливості повідомити заявника про відсутність документа з фактом повернення документів, є безпідставним, оскільки такі дії мають різні наслідки, отже не зумовлює правомірність дій та бездіяльності відповідача у спірних відносинах.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Ухвала складена у повному обсязі 12 грудня 2017 року.
Головуючий суддя І.Ю. Богданенко
суддя С.А. Уханенко
суддя Ю.М. Дадим