"06" грудня 2017 р. Справа № 917/301/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 (дов. № 146 від 29.09.2017)
відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 0-16-0.6-841/2-17 від 06.02.2017)
прокурор: Зливка К.О. (посвідчення № 047938 від 13.09.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область (вх. №3031 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.17 у справі № 917/301/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
за участю Прокуратури Полтавської області
про визнання укладеною додаткової угоди
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2017 у справі № 917/301/17 (суддя Кульбако М.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко” до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 17 від 29.11.2011 в редакції позивача.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2017 у справі № 917/301/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про те, що він правомірно просив місцевий господарський суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 17 від 29.11.2011 на той самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач своєчасно у встановленому законом порядку та строки реалізував своє переважне право, визначене п. 8 договору та ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, на поновлення договору оренди земельної ділянки № 17 від 29.11.2011; продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору, а від відповідача у встановленому законом порядку та строки не надходив лист - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на положення ст.33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 319, 626 ЦК України вказує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Разом з тим, зважаючи на те, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 "Райз-Максимко" не було досягнуто згоди з приводу істотної умови договору оренди землі як розмір орендної плати, позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від 29.11.2011 № 17, посилаючись зокрема на те, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору і додаткова угода про поновлення договору оренди землі залишилась неукладеною, а отже переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припинилось.
Відповідач надав додаткові пояснення по справі щодо направлення кореспонденції, а саме листа - відповіді про неможливість поновлення договору оренди землі 3 19-16-0.332-649/2-17 від 27.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на адресу позивача. Відповідач також повідомив, що даний лист було надіслано простою кореспонденцією у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270, та відповідно до пп. 170-174 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області та територіальних відділів Держгеокадастру у районах та містах області, затвердженої наказом від 15.10.2015 № 8, у Головному управлінні застосовується автоматизована форма реєстрації, тобто вся вхідна та вихідна кореспонденція реєструється в автоматизованій системі “ДОК ПРОФ. СТЕП 2.0”.
Відповідач надав до матеріалів справи копію реєстраційно-контрольної картки № 19-16-0.332-649/0/2-17 щодо направлення позивачу листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 27.01.2017 та копію реєстраційно-контрольної картки № 19-16-7777.5-72256/0/2-16 щодо направлення позивачу листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на явку обох учасників судового процесу в судове засідання та надання ними пояснень з приводу заявлених вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2011 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (надалі орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки №11 (надалі договір), який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001642 від 18.01.2012.
За умовами вказаного договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 103,7 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:014:0001), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, з нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки 1 404 020,32 грн.
Факт передачі земельної ділянки за договором підтверджується актом прийому-передачі від 19.01.2012 (а.с. 12).
Відповідно до п. 8 договір укладено терміном на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Згідно п. 8.1 після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2016 за вих. №1710 (а.с. 15-16) позивачем направлено до Головного управління Держземагенства у Полтавській області письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки №17 від 29.11.2011, терміном на сім років.
Однак, як стверджує позивач, відповідачем відповідь на вказане повідомлення надано не було.
З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що 11.10.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на письмове повідомлення ОСОБА_3 "Райз - Максимко" №1710 від 17.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017, а також запропоновано внести зміни до договору в частині, що стосується строку дії договору та орендної плати. Крім того, запропоновано розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя.
На підтвердження направлення вказаного листа відповідачем надано інформаційну довідку управління.Також, 27.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області позивачу було направлено лист за вих. №19-16-0.332-649/2-17, про неможливість поновлення договору оренди землі, оскільки орендарем не було взято до уваги пропозицій запропонованих управлянням.
Позивач вважає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, та те що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, договір оренди земельної ділянки №17 від 29.11.2011 є поновленим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, проте сторони не досягли згоди щодо розміру орендної плати, внаслідок чого позивач втратив вказане переважне право, між сторонами не укладена додаткова угода про поновлення строку дії договору та відповідач повідомив про своє рішення щодо припинення договірних відносин з позивачем за договором оренди №17 від 29.11.2011. Враховуючи викладене, суд вважав, що позивач втратив переважне право на поновлення дії договору оренди землі в запропонованій ним редакції додаткової угоди.
З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зі змісту статті 2 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з ч.ч. 1, 3 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцем, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до п. 8 сторонами визначено, що договір укладено на 5 (п'ять) років, (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Згідно з п. 42 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, договір від 29.11.2011р. № 17 було зареєстровано в відділі Держкомзему в Чорнухівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2012 (а.с. 11).
Враховуючи умови п.8 укладеного між сторонами договору оренди землі, датою закінчення строку його дії є 18.01.2017 року.
Судова колегія зазначає, що порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані ст.33 Закону України "Про оренду землі".
Пунктом 8.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами, на укладення договору оренди на новий строк (п. 8.2 договору).
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.
Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.
Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Зі змісту ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що повноваження з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2016 ОСОБА_3 "Райз-Максимко" було направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області письмове повідомлення за № 1710 про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.11.2011 № 17 (а.с. 15, 45), до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 17 від 29.11.2011, в якій передбачено умову щодо продовження дії договору терміном на 7 років (а.с.46).
Вказаний лист було зареєстровано Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області за вх.№ 19-6166/0/1-16 від 08.09.2016 (а.с. 45).
11.10.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на лист-пропозицію ОСОБА_3 "Райз - Максимко" №1710 від 17.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017 (а.с.60-61).
Крім того, у вказаному листі було запропоновано позивачу визначити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації та термін дії договору - 7 років, що відповідає ст. 93 Земельного кодексу України.
Як встановлено колегією суддів, умови укладеного між сторонами договору не містять визначення спеціального порядку проведення листування між сторонами з питань, які виникли з виконання умов договору оренди землі.
Крім того, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі” також не передбачено обов'язкові правила поштового пересилання, яких повинні додержуватись сторони при направленні повідомлення з пропозицію щодо поновлення дії договору оренду землі.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Як зазначає відповідач, відповідно до п. 215 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області та територіальних органів Держгеокадастру у районах та містах області, затвердженої Наказом від 08.06.2015р. № 8 (далі - Інструкція), вихідні документи направляються адресатам з використанням різних способів поштового зв'язку.
Відповідно до п.п. 162-165 Інструкції реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документа з інформації, реєстрація здійснюється незалежно від їх доставки передачі чи створення. Реєстрація актів органів державної влади, доручень вищих посадових осіб, звернень, документи, що надійшли на розгляд керівництва Головного управління, клопотань від юридичних та фізичних осіб з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, проводиться централізованою службою діловодства.
Вихідні документи, які створені Головним управлінням та відповіді на листи, що надійшли до Головного управління реєструються окремо, документи реєструються лише один раз у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.
Відповідно до п.п. 170-174 Інструкції у Головному управління застосовується автоматизована форма реєстрації, документи реєструються у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_3 2.0" в якій формується банк реєстраційних даних в електронному вигляді за допомогою яких працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. Під час реєстрації документів у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_3 2.0", оформлюється реєстраційно-контрольна картка, тобто вся вхідна і вихідна кореспонденція в головному управлінні реєструється в автоматизованій системі "ДОК ОСОБА_3 2.0".
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зі змісту ст. 43 ГПК України вбачається, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підтвердження направлення листа "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" від 11.10.2016 у відповідь на лист ОСОБА_3 "Райз-Максимко" за вх.№ 19-6166/0/1-16 від 08.09.2016 відповідачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію реєстраційно-контрольної картки Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з зазначенням адресата його направлення.
В свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказів, якими спростовується обставина направлення відповідачем на адресу позивача листа-відповіді щодо пропозиції поновлення дії договору оренди землі від 29.11.2011 №17, а також узгодження з позивачем внесення змін до істотних умов договору оренди земельної ділянки, запропонованих відповідачем.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується обставина того, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 "Райз-Максимко" не було досягнуто згоди з такої істотної умови договору оренди землі як розмір орендної плати, у зв'язку з чим позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
При цьому, судова колегія зазначає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності відповідного порушення відповідачем переважного права позивача на отримання права оренди земельної ділянки, яка визначена предметом договору від 29.11.2011 № 17.
Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016 у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016 у справі №6-146цс16).
Пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16 щодо переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області в місячний термін після закінчення спірного договору оренди землі позивачу було направлено лист-повідомлення від 27.01.2017 № 19-16-0.332-649/2-17 з запереченнями проти поновлення договору земельної ділянки та з посиланням на те, що позивачем не було взято до уваги запропонованих Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області пропозицій щодо внесення змін до зазначеного договору оренди землі із встановленням річної суми платежу в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації та термін дії договорів 7 років, що відповідає ст. 93 Земельного кодексу України, а також розробити нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору в частині розміру орендної плати, надана позивачем до суду додаткова угода не відповідає ані волевиявленню відповідача, ані вимогам чинного законодавства, тому немає законодавчих підстав для укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі саме на умовах визначених позивачем, як і немає факту порушення прав позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Головне управління не відмовляло позивачу в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а пропонувало вжити відповідних заходів щодо викладених умов для поновлення договору оренди земельної ділянки з посиланням на норми та вимоги чинного законодавства.
Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких права та обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2017 у справі № 917/301/17 підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2017 у справі № 917/301/17 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Медуниця О.Є.