"07" грудня 2017 р.Справа № 9/17-1558-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників провадження:
від ДСК "Чорноморське морське пароплавство" - Степаненко І.Є. за довіреністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.11.2017 року в порядку ст. ст. 119, 120 ГПК України
у справі №9/17-1558-2011
за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
до Фізичної особи-підприємця Хмельниченка Євгенія Володимировича
про розірвання договору позички та стягнення 17590,20 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2011 задоволено позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Фізичної особи-підприємця Хмельниченка Євгенія Володимировича, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Хмельниченка Євгенія Володимировича на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" 17 590,20 грн. - основного боргу, 261 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розірвано договір позички №ОД-2882 від 01.07.2009 р. укладений між Фізичною особою-підприємцем Хмельниченко Євгенієм Володимировичем та Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство".
На виконання даного рішення, господарським судом Одеської області 05.07.2011 р. видано відповідні накази.
У жовтні 2017 ДСК "Чорноморське морське пароплавство" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату наказу в якій просило видати дублікат наказу №9/17-1558-2011 від 05.07.2011 р. господарського суду Одеської області та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2017 (суддя Оборотова О.Ю.) в задоволенні заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" в порядку ст.ст. 119, 120 ГПК України відмовлено.
В мотивах оскаржуваної ухвали, пославшись на приписи ст.ст. 120 ГПК судом першої інстанції зазначено, що заявником взагалі не надано будь-яких доказів того, що наказ був втрачений заявником, засобами поштового зв'язку або державною виконавчою службою.
Судом першої інстанції також з посиланням на п. 3.15. інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби відзначено, що заявником було зазначено, що поважність пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання в понад п'ять років зумовлена тим, що ДВС не направлено постанову про відкриття виконавчого провадження однак, заявником не було надано жодних пояснень з приводу інформації яка міститься в журналі вихідної кореспонденції.
Крім цього, судом відзначено, що неможливість отримання інформації про виконавче провадження у зв'язку з його знищенням також не доведено належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи не міститься акту про знищення виконавчого провадження. Судом відзначено, оскільки, заявником взагалі не доведено ким саме було втрачено виконавчий документ, враховуючи, що правова позиція заявника повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами, у суду відсутні підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ДСК "Чорноморське морське пароплавство" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області по справі №9/17-1558-2011 від 06.11.2017 р. та прийняти нове рішення, яким заяву ДСК "Чорноморське морське пароплавство" про видачу дублікату наказу №9/17-1558-2011 від 20.06.2011 та поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Так посилаючись на приписи ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" апелянт зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження, а саме стягнення заборгованості на суму 18 087,20 грн. на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не надходила, про що свідчить рапорт завідуючої канцелярією ДСК "Чорноморське морське пароплавство". Апелянт зазначає, що у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" станом на дату подання заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не отримано копії постанови про відкриття чи відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа. На даний час, за твердженням скаржника, виконавчий документ №9/17-1558-2011 виданий господарським судом Одеської області 05.06.2011 р. про стягнення заборгованості з ФОП Хмельниченко Є.В. до ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не повернуто.
Крім того, скаржник відзначає, що з позовної заяви Хмельниченка Є.В. (справа №523/8370/17) вбачається, що він звертався до Першого Суворовського ВДВС ОМУЮ. Листом від 16.05.2017 за №13692 йому було повідомлено про те, що відповідно до даних АСВП, виконавче провадження було завершено 07.03.2012 р. на підставі п.2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Також зазначено, що відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби термін зберігання становить 3 роки, в зв'язку із чим виконавче провадження №28176327 було знищено.
З посиланням на приписи п.2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" апелянт зазначає, що завідуюча канцелярією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" щонайменше тричі на тиждень перевіряє чи є надходження нової кореспонденції, тому, на думку апелянта, ймовірно вказана постанова про повернення виконавчих документів стягувачу разом з наказом суду було втрачено при пересиланні.
Також апелянт зазначає, що термін зберігання виробничих документів на пошті складає один рік. Окрім того апелянт зазначає, що посилання суду на журнал реєстрації вихідної кореспонденції державної виконавчої служби не є вірним, оскільки в матеріалах справи виписки із зазначеного журналу з відміткою про відправлення на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" постанови про повернення виконавчого документа (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) не міститься, оригінал журналу державної виконавчої служби для огляду не надавався. Державна виконавча служба не залучалась, як третя особа без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 апеляційну скаргу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.11.2017 по справі №9/17-1558-2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Туренко В.Б., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.
Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1360 від 05.12.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням головуючого судді Туренко В.Б. у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.11.2017 по справі №9/17-1558-2011 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 р. апеляційну скаргу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.11.2017 по справі №9/17-1558-2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.
У судовому засіданні від 07.12.2017 представник скаржника підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2017 р. ДСК "Чорноморське морське пароплавство" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату наказу в якій просило видати дублікат наказу №9/17-1558-2011 від 05.07.2011 р. господарського суду Одеської області та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування своєї заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" було зазначено, що 20.06.2011 р. господарським судом Одеської області по справі №9/17-1558-2011 винесено рішення, яким позовні вимоги ДСК "Чорноморське морське пароплавство" задоволені у повному обсязі на стягнуто на користь останнього 17 590,20 грн. основного боргу, 261 грн. державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 05.06.2011 р. господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення, а саме про стягнення заборгованості на суму 18 087,20 грн. 02.08.2011 р. ДСК "Чорноморське морське пароплавство" звернулось до Першого Суворовського відділу ДВС ОМУЮ із заявами про відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження, а саме стягнення заборгованості на суму 18 087,20 грн. на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не надходила, про що свідчить рапорт завідуючої канцелярією ДСК "Чорноморське морське пароплавство".
Заявник зазначив, що у порушення приписів вимог Закону України "Про виконавче провадження" станом на дату подання заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не отримано копії постанови про відкриття чи відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа. На даний час, виконавчий документ №9/17-1558-2011, виданий господарським судом Одеської області 05.06.2011 р. про стягнення заборгованості з ФОП Хмельниченко Є.В. до ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не повернуто. У зв'язку з наведеним апелянт вважає, що виникла необхідність звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №9/17-1558-2011 про стягнення з Хмельниченка Є.В. заборгованості у розмірі 18087,20 грн. та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання. Враховуючи викладене, на думку скаржника, заборгованість перед ДСК "Чорноморське морське пароплавство" відповідачем не сплачена, рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2011 не виконано.
В своїй заяві ДСК "Чорноморське морське пароплавство" зазначає, що 26.07.2017 р. представником ДСК "Чорноморське морське пароплавство" до Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції було направлено лист щодо надання інформації, а саме просили підтвердити чи спростувати факт відправки на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" постанови про повернення виконавчого документа, а саме судового наказу за №9/17-1558-2011 від 20.06.2011 р. про стягнення заборгованості на суму 18087,20 грн. Вказаний лист, за твердженням заявника, Суворовським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції було отримано 31.07.2017 р., проте, станом на дату подання заяви про видачу дублікату наказу до господарського суду Одеської області відповідь на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" від Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції не надходила.
Судом першої інстанції заява ДСК "Чорноморське морське пароплавство" визнана не обґрунтованою та відмовлено в її задоволенні.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
При цьому, відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Отже, господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Разом з тим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.
Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
З огляду на зміст ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів.
Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у своїй заяві зазначило, що 02.08.2011 звернулось до Першого Суворовського відділу ДВС ОМУЮ із заявами про відкриття виконавчого провадження та постанова про відкриття виконавчого провадження, а саме стягнення заборгованості на суму 18087,20 грн. на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не надходила.
26.07.2017 р. ДСК "Чорноморське морське пароплавство" звернулось з листом щодо надання інформації до Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, в якому просило підтвердити чи спростувати факт відправки на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" постанови про повернення виконавчого документа, а саме судового наказу за №9/17-1558-2011 від 20.06.2011 р. про стягнення заборгованості на суму 18087,20 грн.
Разом з цим, колегія суддів відзначає, що звертаючись до суду першої інстанції ДСК "Чорноморське морське пароплавство" навіть не було отримано відповіді Державної виконавчої служби на даний лист, а означена відповідь яка датується 24.10.2017 р. була додана ДСК "Чорноморське морське пароплавство" лише до апеляційної скарги.
Як вбачається з означеної відповіді Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.10.2017 р. №43134 (а.с.106) на заяву щодо надання інформації стосовно виконавчих проваджень з виконання наказу №9/17-1558-2011 виданого 20.06.2011 господарським судом Одеської області про стягнення з Хмельниченко Євгенія Володимировича на користь ДСК "Чорноморське морське пароплавство" боргу, повідомлено, що відповідно до даних АСВП на виконанні в Першому Суворовському ВДВС м. Одеси перебували виконавчі провадження згідно наказу №9/17-1558-2011 виданого 20.06.2011 р. господарським судом Одеської області та відзначено, що надати більш детальну інформацію неможливо так як відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби термін зберігання становить 3 роки, в зв'язку з чим виконавчі провадження знищено.
Колегія суддів зауважує, що звертаючись із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа та видачу дублікату наказу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не було надано жодних доказів на підтвердження звернення останнього до Державної виконавчої служби з заявами про відкриття виконавчого провадження.
Судова колегія також відзначає, що посилання ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на не отримання останнім копії постанови про відкриття чи відмову у відкритті виконавчого провадження та оригіналу виконавчого листа у порушення приписів ст. 33 ГПК України не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.
Посилання ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на рапорт завідуючої канцелярією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" від 27.10.2017 р. в якому остання зазначає, що в період з 02.08.2011 по 31.12.2012 та з 01.01.2013 по 27.10.2017 згідно карток реєстрації ні постанова про відкриття виконавчого провадження, ні постанова про повернення виконавчого документа (включаючи оригінал наказу №9/17-1558-2011 від 20.06.2011) про стягнення заборгованості на адресу ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не надходив, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки такі твердження ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не підтверджується жодними з наявних матеріалів справи.
Не можуть бути прийняті до уваги й посилання апелянта на те, що термін зберігання виробничих документів на пошті складає один рік, оскільки, такі твердження ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не підтверджується матеріалами справи. До того ж, апелянтом не надано доказів звернення останнього до відділення поштового зв'язку щодо надання інформації про надходження/ненадходження на його адресу поштової кореспонденції від Державної виконавчої служби, у тому числі й щодо й постанов та наказів по справі №9/17-1558-2011.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у порушення приписів ст. 33 ГПК України не доведено ані під час розгляду заяви у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи, що воно не отримувало від Державної виконавчої служби постанов про відкриття чи відмову у відкритті виконавчого провадження та оригіналу виконавчого листа.
Крім того, відповідно до приписів ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату видачі наказу) сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Разом з цим, як вбачається з наявних матеріалів справи, стягувач на протязі більш ніж шести років не вчиняв будь-яких дій щодо з'ясування ходу виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 05.07.2011 р. та не скористався своїм правом щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відтак колегія суддів вважає, що заявником взагалі не було наведено обставин, які об'єктивно перешкоджали останньому звернутись до Державної виконавчої служби у законодавчо визначені строки, а наведені ДСК "Чорноморське морське пароплавство" обставини не є обґрунтованими та такими, що можуть бути підставою для відновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу до виконання.
Отже, колегія суддів вважає, що наведені ДСК "Чорноморське морське пароплавство" причини для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання не є обґрунтованими та такими, що не залежали від волі самого заявника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Відхиляє судова колегія й посилання апелянта щодо незалучення судом першої інстанції до розгляду справи Державної виконавча служба, як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки, у відповідності до приписів ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Колегія суддів відзначає, що заявником у порушенням приписів ст. 33 ГПК України не було наведено жодних обставин та не надано належних доказів на підтвердження звернення останнього до органів Державної виконавчої служби, отримання постанов останньої щодо виконавчого провадження з виконання наказів №9/17-1558-2011, користування своїми правами щодо ознайомлення з виконавчими провадженнями, оскарженням, у разі непогодження, дій державного виконавця та іншими правами, що надані заявнику у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, заявником не доведено жодної обставини щодо неправомірності дій Державної виконавчої служби, які на думку заявника, об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку (зокрема й реалізації своїх прав визначених ст.ст. 119, 120 ГПК України). Таким чином, судова колегія вважає посилання апелянта на незалучення до участі у справі Державної виконавчої служби необґрунтованим.
За змістом частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Отже, приписами ГПК України чітко визначено, що дублікат наказу видається лише якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання або у разі поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу, як то передбачено ст. 119 ГПК України.
Проте, оскільки судом першої інстанції при розгляді заяви скаржника про поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу було встановлено відсутність правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні й підстави для видачі дублікату наказу.
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, оскільки підстави для відновлення такого строку відсутні, а стягувачем поважності причин його пропуску належними та допустимими в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено, а тому, відсутні й підстави для видачі дублікату наказу господарського суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 06.11.2017 у справі №9/17-1558-2011 є законною та обґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.11.2017 р. у справі №9/17-1558-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Мишкіна М.А.
Суддя Таран С.В.