"07" грудня 2017 р.Справа № 916/509/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєляновського В.В.,
суддів: Будішевської Л.В.,
Таран С.В.
при секретарі - Колбасовій О.Ф.
за участю представників:
Від позивача: Оляш О.Ю.
Від відповідача: Михайлін О.Є.
Від третіх осіб: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нова Аркадія" та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
на рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2017 року
по справі № 916/509/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нова Аркадія"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- ОСОБА_4;
- ОСОБА_5;
- ОСОБА_6;
- ОСОБА_7;
- ОСОБА_8;
- ОСОБА_9;
- ОСОБА_10
про стягнення 117239,16грн.
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОВА АРКАДІЯ" про стягнення 103 630,72 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 8 011,32 грн. пені, 833,03 грн. 3% річних, 4 764,09 грн. втрат від інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 4812 про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.
ОСББ "НОВА АРКАДІЯ" не визнало позов посилаючись на ненадання відомостей про обсяги споживання електричної енергії всіма мешканцями будинку, некоректну роботу приладів обліку електроенергії побутових споживачів (маршрутизаторів) та відсутність досудового врегулювання спору між сторонами. Також відповідач вказував те, що заборгованість, заявлена до стягнення з відповідача, є заборгованістю мешканців будинку перед позивачем, показники приладів обліку електроенергії яких не знімалися та не відраховувалися при розрахунку обсягів електроспоживання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2017 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року (головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Малярчук І.А., Д'яченко Т.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОВА АРКАДІЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" 92543,16 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 771,18 грн. пені, 804,37 грн. 3% річних, 4 666,94 грн. індексу інфляції та 1 585,89 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано приписами ст. ст. 509, 525, 526, 549, 551, 625, 629, 655, 692, 714 ЦК України, 233 ГК України, в порушення яких відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором № 4812 від 01.03.2012р. щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії у період з серпня 2016р. по січень 2017р., отже наявний борг, а також пеня, 3% річних та втрати від інфляції підлягають стягненню на користь позивача.
В апеляційній скарзі ОСББ "Нова Аркадія" просить зазначене рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним дослідженням письмових доказів, невідповідністю викладених у рішенні висновків місцевого суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.
Також, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося з апеляційною скаргою ПАТ «ЕК» Одесаобленерго», в якій просить рішення господарського суду першої інстанції змінити та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою скаржник посилається на невідповідністю викладених у рішенні висновків місцевого суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
У відзивах на апеляційні скарги сторони заперечують проти їх задоволення посилаючись на безпідставність викладених у них доводів.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для роз'яснення визначених питань та про залучення до матеріалів справи в якості додаткових доказів рахунків ПАТ «ЕК» Одесаобленерго» та банківських виписок за період з 24.02.2017р. по 07.11.2017р.
Вказані клопотання визнані судом необґрунтованими та відхилені з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, в той час як заявником переконливих доводів щодо необхідності її призначення не наведено та на вирішення експерта заявник ставить правові питання, вирішення котрих віднесено законом до компетенції суду. Також відповідно до ст. 101 ГПК України заявник не обґрунтував неможливість подання вищезгаданих письмових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2012 року між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", правонаступником якого є ПАТ "ЕК Одесаобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ОСББ "НОВА АРКАДІЯ" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №4812, відповідно до п. 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 2.2 договору Постачальник зобов'язується, зокрема, постачати Споживачу електроенергію як різновид товару, забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами у додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"
За умовами п. 2.3.3 договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 "Порядок розрахунків" та №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку №5 "Порядок розрахунків".
Згідно з п. 7.2 договору у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та Споживача, обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком №3 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".
Відповідно до п. 7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку №2 "Графік зняття показів засобів електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
Згідно з п. 7.6 договору період між датами зняття показів засобів обліку на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити Споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Умовами п. 8.1.1-8.1.4 договору визначено, що якщо до електромереж Споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі - субспоживачів), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача. Споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку №11 "Дані про відпуск електроенергії субспоживачам", у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених з урахуванням умов розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору з субспоживачами (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу") (як субспоживачу). Споживач передає Постачальнику електричної енергії дані про обсяги споживання електричної енергії субспоживачами у порядку, визначеному відповідно до розділу 5, а також звіт про використану субспоживачами електричну енергію. Відключення (крім аварійних), виведення в ремонт та ввімкнення після ремонту електроустановок Споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживачам, здійснюється Споживачем лише за погодженням з Постачальником електричної енергії.
Додатком 2 до даного договору є Графік зняття показів засобів електричної енергії, у п. 1 якого зазначено, що покази обліку, відповідно до Додатку "Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 15 числа кожного місяця о 10 годині. Згідно з п.2 Графіку Споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити "Акт про обсяги спожитої електричну енергію" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно Постачальнику за адресою: Ільфа і Петрова,18 Б (к.231).
Додатком №5 до даного договору є Порядок розрахунків.
Відповідно до п.1 Порядку розрахунків розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.
Згідно з п. 2 Порядку розрахунків Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до п. 4 Порядку розрахунків обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем.
Згідно з п. 5 Порядку розрахунків розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем "Акту про обсяги спожитої електроенергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії. За результатами розрахункового періоду між Постачальником електричної енергії та Споживачем підписується Акт прийняття-передавання товарної продукції та Акт прийняття-передавання наданих послуг (у разі здійснення Споживачем розрахунків за перетікання реактивної енергії) із зазначенням вартості обсягу переданої та поставленої Споживачу електричної енергії. Акт прийняття-передавання товарної продукції та Акт прийняття-передавання наданих послуг оформлюється сторонами щомісячно останнього дня календарного місяця, в якому проведено розрахунок за використану електричну енергію, скріплюється підписами та печатками обох сторін.
Відповідно до п. 7 Порядку розрахунків у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Пеня, інфляційні нарахування, річні сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується у рахунках.
Додатком № 10 до даного договору є Перелік об'єктів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОВА АРКАДІЯ", що живляться від мереж 0,4 Кв.
З даного Переліку вбачається, що до загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії підключено 2 лічильники житлового комплексу (технічні цілі), 16 субспоживачів та 450 побутових споживачів - мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на виконання договору про постачання електричної енергії позивач поставив відповідачу протягом серпня 2016р. - січня 2017р. електричну енергію, обсяг якої розрахований таким чином: обсяг електричної енергії за загальнобудинковими приладами обліку електричної енергії (№01069561 та №01157901) за відрахуванням обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачами та відрахуванням обсягу електричної енергії, спожитої побутовими споживачами (мешканцями будинку), та який становить:
- у серпні 206р. - 75859 кВт/год;
- у вересні 2016р. - 36333 кВт/год;
- у жовтні 2016р. - 41875 кВт/год;
- у листопаді 2016р. - 18066 кВт/год;
- у грудні 2016р. - 13367 кВт/год;
- у січні 2017 р. - 54226 кВт/год.
При цьому, показники загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії та приладів обліку субспоживачів протягом серпня 2016р. - січня 2017р. надавались відповідачем позивачу у відповідних щомісячних актах про обсяги спожитої електроенергії ОСББ "Нова Аркадія". Обсяги електричної енергії побутових споживачів протягом серпня 2016р. - січня 2017р. надавались позивачу побутовими споживачами за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії, за допомогою засобів телефонного зв'язку, а також шляхом знімання представниками позивача показів приладів обліку та самостійного внесення мешканцями будинку відомостей про обсяги спожитої електричної енергії.
За відрахуванням обсягів електроенергії, спожитої субспоживачами та побутовими споживачами електроенергії, позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури за спожиту електроенергію на загальну суму :
- №4812/1 від 22.08.2016р. на суму 75100,42 грн.;
- №4812/1 від 19.09.2016р. на суму 46870,86 грн.;
- №4812/1 від 25.10.2016р на суму 53741,40 грн.;
- №4812/1 від 28.11.2016р. на суму 29424,91 грн.;
- №4812/1 від 22.12.2016р. на суму 15452,92 грн.;
- №4812/1 від 30.01.2017р. на суму 74918,04 грн.
Вказані рахунки-фактури відповідачем оплачені частково, а саме рахунок №4812/1 від 22.08.2016р. на суму 75100,42 грн. оплачений повністю, але з порушенням строків оплати; рахунок №4812/1 від 19.09.2016р. на суму 91971,28 грн. оплачений частково в сумі 34899,58 грн.; рахунок №4812/1 від 25.10.2016р на суму 53741,40 грн. оплачений повністю; рахунок №4812/1 від 28.11.2016р. на суму 29424,91 грн. оплачений повністю; рахунок №4812/1 від 22.12.2016р. на суму 15452,92 грн. оплачений повністю; рахунок №4812/1 від 30.01.2017р. на суму 74918,04 грн. оплачений частково в сумі 37918,04 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості електричної енергії поставленої протягом серпня 2016р. - січня 2017р. за укладеним договором про постачання електричної енергії й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про стягнення основного боргу в сумі 103 630,72 грн., пені в сумі 8 011,32 грн., 3% річних в сумі 833,03 грн., та втрат від інфляційних в сумі 4 764,09 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні умови виконання господарських зобов'язань містяться у ст.193 ГК України.
Разом з тим, судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості електричної енергії поставленої протягом серпня 2016р. - січня 2017р. за укладеним договором про постачання електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з оплати спожитої електричної енергії.
При встановленні розміру заборгованості відповідача судом взято до уваги таке.
Так, судом установлено, що щомісячний обсяг спожитої відповідачем електроенергії розрахований позивачем наступним чином: від обсягу електричної енергії, спожитої за показниками загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії (№01069561 та №01157901) відраховано обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачами та відраховано обсяг електричної енергії, спожитої побутовими споживачами (мешканцями будинку).
За результатами дослідження обсягів щомісячного споживання електричної енергії побутовими споживачами протягом серпня 2016р. - січня 2017р., наданих позивачем до матеріалів справи, судом установлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при визначенні обсягів електричної енергії спожитої побутовими споживачами (мешканцями будинку), а саме:
- за вересень 2016р. помилково не враховано 1 кВт/год спожитої побутовими споживачами електричної енергії;
- за жовтень 2016р. помилково відраховано від загальної кількості електричної енергії на 215 кВт/год більше, ніж спожито побутовими споживачами;
- за листопад 2016р. помилково не враховано 4744 кВт/год спожитої побутовими споживачами електричної енергії;
- за грудень 2016р. помилково відраховано від загальної кількості електричної енергії на 1388 кВт/год більше, ніж спожито побутовими споживачами;
- за січень 2017р. помилково не враховано 3850 кВт/год спожитої побутовими споживачами електричної енергії.
А тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії протягом серпня 2016р. - січня 2017р. та встановлено, що з урахуванням діючих на той час тарифів, вартість спожитої відповідачем електроенергії становить:
- у серпні 2016р. - 75100,42 грн.;
- у вересні 2016р. - 46869,57 грн.;
- у жовтні 2016р. - 54018,75 грн.;
- у листопаді 2016р. - 23305,14 грн.
- у грудні 2016р. - 17243,43 грн.;
- у січні 2017р. - 69951,54 грн.
Тобто, за обчисленим судом розрахунком вартість спожитої відповідачем у жовтні та грудні 2016р. електроенергії є більшою, ніж вказано у розрахунку позивача.
Але, враховуючи відсутність заяви позивача про вихід за межі позовних вимог, господарський суд першої інстанції правильно виходив із вартості спожитої відповідачем електричної енергії у жовтні та грудні 2016р. саме у заявлених до стягнення сумах: у жовтні 2016р. - 53741,40 грн., у грудні 2016р. - 15452,92 грн.
Спожиту електричну енергію у періоді з серпня 2016р. по січень 2017р. відповідачем було оплачено частково, підтверджується відповідною випискою по рахунку позивача, а саме:
- 23.08.2016р. на суму 30000 грн.;
- 10.10.2016р. на суму 20000 грн.;
- 11.10.2016р. на суму 10000 грн.;
- 12.10.20.16р. на суму 10000 грн.;
- 09.11.2016р. на суму 40000 грн.;
- 09.12.2016р. на суму 29424,91 грн.;
- 10.01.2017р. на суму 15452,92 грн.;
- 06.02.2017р. на суму 37000 грн.
Таким чином, з урахуванням часткової оплати заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію у періоді з серпня 20106р. по січень 2017р. становить 92543,16 грн.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на неможливість встановлення обсягів спожитої ним електричної енергії з огляду на відсутність всіх вихідних даних, зокрема у деяких місяцях та у деяких квартирах обсягів електричної енергії, спожитої побутовими споживачами (мешканцями будинку) та встановленої на підставі середньодобових значень, судом не прийнято до уваги з огляду на те, що правовідносини щодо постачання електричної енергії між сторонами у справі врегульовані договором про постачання електричної енергії та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р., дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
За умовами п.7.6 договору період між датами зняття показів засобів обліку на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити Споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Пунктом 1 Графіку зняття показів засобів обліку електричної енергії, що є додатком № 2 до даного договору, покази засобів обліку, відповідно до Додатку "Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 15 числа кожного місяця о 10 годині.
Отже, розрахунковим місяцем за укладеним договором є період з 15 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця.
Водночас, згідно з п. 2.1 договору під час виконання його умов з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Разом з тим, судом установлено, що постачання електричної енергії споживачам - власникам квартир ОСББ «Нова Аркадія» здійснюється на підставі договорів, які укладені між позивачем та власниками квартир ОСББ «Нова Аркадія» згідно з Правилами користування електричною енергію для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.99р. №1357 (далі - ПКЕЕН).
Пунктом 20 ПКЕЕН встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п. 21 Правил користування електричною енергією для населення, знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем. Передані побутовим споживачем та отримані у порядку, визначеному у договорі, та/або зняті електропостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку протягом періоду, що починається за два робочі дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій робочий день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця. Зняті споживачем чи отримані та/або зняті енергопостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку в інший день вважаються вихідними даними для визначення показів засобу обліку на перше число календарного місяця шляхом додавання (віднімання) середньодобового споживання, помноженого на кількість днів (діб) між датою зняття показів та першим числом календарного місяця. Середньодобове споживання визначається виходячи з даних про покази засобу обліку, зафіксовані між двома послідовними зняттями, та кількості днів між цими зняттями показів.
Отже, згідно з вимогами вищевказаних ПКЕЕН розрахунковим місяцем для побутових споживачів є календарний місяць, який встановлюється з першого по останнє число місяця, в той час як розрахунковим місяцем за укладеним між сторонами у справі договором є період з 15 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця. Таким чином, періоди розрахункових місяців для населення та для відповідача є різними, що унеможливлює застосування показників середньодобового споживання населення за інший період до показників фактичного споживання відповідача за даний період.
Більш того, середньодобове споживання побутових споживачів не є фактичним споживанням таких споживачів, адже воно застосовується у разі прострочення надання показників обліків приладу та порядок його розрахунку визначений без урахування фактичних показників за даний період часу.
Окрім того, сторонами не подано суду відомостей щодо середньодобового споживання електричної енергії побутовими споживачами деяких квартир та у деякі місяці, а тому відповідно до ст. 75 ГПК України справу було розглянуто судом за наявними в ній матеріалами, а саме з урахуванням поданих позивачем первісних документів - обсягів споживання побутових споживачів за серпень - грудень 2016р. та січень 2017р.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не спростовуючи факту отримання від позивача електричної енергії у визначених обсягах та вартості, не надав суду належних доказів проведення остаточного розрахунку за спожиту активну електроенергію, у зв'язку з чим прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 92 543,16 грн. згідно з обчисленим судом розрахунком обґрунтовано визнана судом першої інстанції такою, що підлягає стягненню.
Посилання третіх осіб на те, що позивач подвійно стягує вартість спожитої електричної енергії з мешканців будинків за прямими договорами через ОСББ "Нова Аркадія" спростовуються встановленими по справі обставинами про те, що обсяг електричної енергії спожитої та оплаченої мешканцями будинку обліковується позивачем та відраховується від загального обсягу електричної енергії, спожитої за показниками загальнобудинкових приладів обліку електричної енергії (№01069561 та №01157901) та спожитої субспоживачами.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п.4.2.1 договору нарахував відповідачеві 8011,32 грн. пені та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 4 767,09 грн. втрат від інфляції та 833,03 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки факт порушення встановленого умовами договору строку виконання грошового зобов'язання з боку відповідача є встановленим, і останнім не спростовано, то, відповідно, і вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими.
Перевіривши обчислені позивачем розрахунки втрат від інфляції та процентів річних господарський суд першої інстанції правильно встановив, що вони є частково неправильними, оскільки розраховані на суму боргу більшу, ніж задоволено судом, а тому з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, судом здійснено власний розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, згідно з яким стягненню з відповідача підлягає 4666,94 грн. втрат від інфляції та 804,37 грн. 3% річних. Зазначені розрахунки відповідачем не спростовані як в цілому так і за їх складовими.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вже було зазначено вище, умовами п.4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
За порушення строків оплати спожитої електричної енергії позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 8011,32 грн. за період з 31.08.2016р. по 09.01.2017р.
Перевіривши обчислений позивачем розрахунок пені господарський суд першої інстанції правильно встановив, що він є частково неправильним, оскільки розрахований на суму боргу більшу, ніж задоволено судом, а тому з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, судом здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким стягненню з відповідача підлягає 7711,79 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.2011р.№ 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем строків оплати спожитої електроенергії, з огляду на те, що відповідач є неприбутковою організацією, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої пені до 771,18 грн.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з посиланням на те, що судом проігноровано невиконання позивачем без поважних причин ухвали суду про витребування документів, у зв'язку з чим суд повинен був залишити позов без розгляду, а також що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, з огляду на таке.
Статтею 75 ГПК України унормовано, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Частиною 1 ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Враховуючи, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, то суд наділений правом, а не обов'язком, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами. Отже, вважаючи що наявні у справі докази, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, є достатніми для вирішення спору по суті, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи, що відповідач пропонував поставити на вирішення судової експертизи суто правові питання, вирішення котрих чинним законодавством віднесено до компетенції суду та які можуть бути самостійно встановлені судом на підставі наявних у справі документів, судом першої інстанції обгрунтовано відхилено клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи.
Інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржниками в апеляційних скаргах необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційних скарг.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2017 року у справі № 916/509/17 залишити без змін, а апеляційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нова Аркадія" та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Будішевська Л.В.
Таран С.В.