05.12.2017 року Справа № 904/6293/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Левченко К.В., представник, довіреність №4 від 03.01.2017 р.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017р. у справі №904/6293/17
за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про повернення вартості безпідставно набутого майна
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017р. у справі №904/6293/17 (головуючий суддя- Новікова Р.Г., судді- Рудь І.А., Ніколенко М.О.) позов комунального підприємства теплових мереж (далі- КПТМ) "Криворіжтепломережа" задоволено, з фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича на користь позивача стягнуто 23808грн.83коп. вартості безпідставно отриманого майна;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що зобов'язання відповідача по оплаті вартості поставленої теплової енергії при умові неукладеного договору виникає на підставі Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також з того, що відсутність договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію;
- не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Муха Віктор Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про те, що господарський суд в оскаржуваному рішенні не виклав доводів, за якими він відхилив клопотання щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення, про ненадання позивачем належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, акту готовності до опалювального періоду, який відповідає вимогам наказу №620/378, акту про теплове випробування на рівномірність прогрівання опалювальних приладів та визначення фактичних теплових втрат систем опалення житлового будинку з подальшим виконанням налагодження і регулювання системи, акту гідропневматичного промивання систем опалення з використанням стисненого повітря будівлі за період з 01.01.2016 по 25.03.2017р.р., про те, що даний факт господарським судом залишено поза увагою, про те, що в клопотанні щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення відповідач наголошував на порушенні позивачем п.5 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, на необхідність витребування у позивача оригіналу акту готовності до опалювального сезону, встановлення особи, яка підписала акт від імені відповідача, встановлення причин відсутності в актах підпису представника Державної інспекції ДАБК Дніпропетровської області, встановлення відповідності актів вимогам вказаного вище наказу, ненадання позивачем актів встановлення температури у приміщені за спірний період, технічних умов приєднання споживачів теплової енергії, які згідно з листом НКРЕКП від 21.05.2015р. №4800/8/6115 мають бути узгоджені із споживачами, проектно-технічної документації теплового навантаження на будинок по вул.Свято-Миколаївський, 31 у м.Кривому Розі, а також про ненадання позивачем в підтвердження своїх вимог жодних платіжних вимог або рахунків, які б були підставою для відповідача сплатити або оскаржити ті суми, які позивач вважає заборгованістю за використану теплову енергію;
- представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи скаржник повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2. а.с.65, 66);
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволення в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.03.2005р. Муха В.А. придбав у власність нежитлове приміщення, вбудоване в першій поверх п'ятиповерхового житлового будинку загальною площею 43.4 кв.м, яке знаходиться у м.Кривому Розі по вул.Свято-Миколаївська (Леніна), буд.31, приміщення №2.
Постачання теплової енергії в опалювальні періоди до будинку, в якому фізичною особою-підприємцем Мухою В.А. придбане вказане вище приміщення, здійснюється КПТМ "Криворіжтепломережа".
За період з 01.01.2015р. по 25.03.2017р. КПТМ"Криворіжтеплоенерго" поставило, а фізична особа-підприємець Муха В.А. використав теплову енергію на загальну суму 23808грн.83коп..
Розрахунок вартості поставленої за період 01.01.2015р. по 07.04.2016р.р. теплової енергії виконано підприємством, виходячи з величини проектного теплового навантаження по об'єкту, фактичної температури зовнішнього повітря, підтвердженої довідкою авіаметеостанції м.Кривий Ріг та фактичних днів надання послуг у розрахунковому періоді.
При цьому величина теплового навантаження на приміщення обчислена з урахуванням опалювальної площі житлового будинку та теплового навантаження на житловий будинок.
Зазначена вартість дорівнює 17922грн.49коп. (т.1, а.с.80-84).
Розрахунок вартості теплової енергії за період з 18.10.016р. по 25.03.2017р. виконано на підставі показів будинкового приладу обліку з розподілом по площах житлових та нежитлових приміщень будинку (т.1, а.с.84-94).
Зазначена вартість дорівнює 5886грн.34коп..
Звертаючись з позовом до господарського суду про стягнення з фізичної особи-підприємця Мухи В.А. вартості безпідставно отриманого майна в сумі 23808грн.83коп., КПТМ "Криворіжтепломережа" посилалося на обставини виникнення зобов'язання у відповідача по оплаті спожитої теплоенергії в умовах неукладеного договору на підставі дії законів, на те, що таке неукладення не звільняє відповідача від обов'язку оплати цієї вартості, а також на те, що отримання відповідачем послуг з теплопостачання є безпідставним.
Як правові підстави для звернення з позовом визначені положення ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України.
В процесі розгляду порушеної за позовом підприємства справи господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Згідно з ст.1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
В п.1 ч.3 ст.24 Закону визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є, у тому числі, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
П.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформлюється на основі типового договору про надання відповідних послуг.
Ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, з наведеної норми випливає, що зобов'язання по поверненню безпідставно придбаного майна виникають за наявності трьох умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна, по-друге, щоб набуття або зберігання майна було здійснено за рахунок іншої особи та по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання.
Щодо досліджуваної справи, то факт відсутності договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами в період з 01.01.2015 по 25.03.2017р.. останніми не спростовано.
Внаслідок набуття майна за рахунок іншої особи без достатніх правових підстав між сторонами виникли недоговірні зобов'язання і споживання відповідачем поставленої у приміщення, належне йому на праві власності теплової енергії є безпідставним.
При цьому, обставини стосовно постачання теплової енергії до будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів від 27.10.2014р., 19.10.2015р., 21.10.2016р. щодо подання, у тому числі, до цього будинку центрального опалення від котельні по вул.Леніна,18 з початком опалювального сезону та копіями актів від 14.04.2015р., 08.04.2016р., 27.03.2017р. щодо припинення центрального опалення у зв'язку з закінченням такого періоду.
Акти підписані посадовою особою підприємства та представником ТОВ"Дивобуд".
Також, в матеріалах справи наявні копії актів про готовність до опалювального періоду від 13.08.2015р. та від 02.08.2016р., складених представниками підприємства та споживача в особі техніка Позднякова В.І..
Відповідно до вказаних актів об'єктом опалення є будинок №31 по вул.Свято-Миколаївська у м.Кривому Розі.
Ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання вимог наведених процесуальних норм докази, які б спростовували обставини щодо постачання у спірне приміщення теплової енергії в період з 01.01.2015 по 25.03.2017р.р. або докази ненадання позивачем послуг з теплопостачання відповідач не представив.
Також, в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від отримання послуг з централізованого опалення протягом зазначеного періоду.
Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі 23808грн.83коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене рішення місцевого господарського суд слід залишити без змін.
Доводи скаржника щодо невідповідності актів готовності до опалювального періоду типовому акту, форма якого затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008р. №620/378, а також про ненадання позивачем актів про встановлення температури у приміщенні за спірний період, актів про теплове випробування, технічних умов приєднання споживачів теплової енергії, узгоджених з споживачем визнані колегією суддів безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як зазначено вище, договір про надання послугу з централізованого опалення між сторонами відсутній.
Предметом спору по даній справі є стягнення вартості безпідставно набутого майна.
Складення акту готовності до опалювального сезону з недоліками та ненадання позивачем актів за переліком, наведеним вище не спростовують обставин такого безпідставного набуття.
Вказані документи можуть слугувати підставою для складення акту-претензії відповідно до п.п.33-39 названих вище Правил у разі встановлення неналежного надання послуг з централізованого опалення, але тільки при умові наявності відповідного договору.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення вказується, зокрема, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.
В процесі перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку колегією суддів встановлено, що в порушення даної процесуальної норми господарський суд не навів в ньому доводів, на підставі яких не були враховані клопотання відповідача стосовно витребування документів.
Але таке порушення не призвело до прийняття неправильного рішення.
Керуючись ст. ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017р. у справі №904/6293/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В.Орєшкіна
Суддя І.М.Подобєд
Повна постанова складена 11.12.2017р.