07 грудня 2017 року Справа № 915/1176/17
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
при секретарі судового засідання - Степановій І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 01.07.2017 року,
від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 10.07.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Хоружівка”, 42130, Сумська обл., Недригайлівський район, с. Хоружівка, вул. Центральна, 9 (код ЄДРПОУ 30133681),
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРІДАН - КОМЕРЦ”, 54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 40 (код ЄДРПОУ 33682479),
про: визнання третейської угоди недійсною
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом, у якому зазначив, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції, на умовах якого позивач повинен був поставити відповідачу у власність кукурудзу. Договором сторони передбачили, що спори, які виникають у зв'язку із виконанням цього договору передаються на розгляд до постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації «Третейське управління правовими конфліктами». Вказану спірну третейську угоду, викладену в договорі, в розділі 8 позивач вважає недійсною в силу приписів ст. ст. 203, 208, 215 ЦК України з огляду на те, що її положення суперечать вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди», а саме сторонами не було погоджено регламент третейського суду та не приєднано його тексту до договору. Позивач зазначив, що третейське застереження позбавляє його права на судовий захист, право вибору суду щодо підсудності справи, апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, оскільки, укладаючи третейську угоду на майбутнє, сторони фактично відмовилися від можливого звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Відповідач заперечив проти позовних вимог і зазначив, що сторонами дійсно було укладено договір із третейським застереженням. При цьому, чинне законодавство не передбачає, що регламент третейського суду повинен бути окремим додатком до укладеного сторонами договору та бути ними підписаний. Крім того, сторонами у третейському застереженні в договорі було зазначено, що вони підтверджують факт ознайомлення з регламентом постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації «Третейське управління правовими конфліктами». Ще відповідач зазначив, що сторони скористалися положенням третейського застереження у договорі, так як відповідач звертався до третейського суду, яким його вимоги були задоволені. Просив у позові відмовити.
Розглянувши справу суд встановив наступне.
23.01.2017 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №46 поставки сільськогосподарської продукції, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач оплатити та прийняти кукурудзу, на умовах самовивозу транспортом відповідача з навантаженням за рахунок позивача з с. Хоружівка, Недригайлівський район, Сумська область.
У договорі, крім кількості і якості продукції, її вартості, строків і умов передачі, порядку розрахунків, відповідальності сторін, обставин форс-мажору сторони передбачили умови по вирішенню спорів та розбіжностей, включивши до нього розділ 8 "Суперечки та розбіжності", який викладений мовою оригіналу наступним чином:
« 8.1. Стороны договорились о том, что все споры, возникающие по настоящему Договору, связанные с ним или вытекают из него, в том числе, но не ограничиваясь, спорами, которые касаются его заключения, исполнения, нарушения (взыскания штрафных санкций, пени, неустойки, товарного кредита и т.п.), прекращения, изменения, расторжения или недействительности, подлежат передаче на рассмотрение постоянно действующего третейского суда при Николаевской профессиональной ассоциации «Третейское управление правовыми конфликтами» на условиях и в порядке предусмотренными Положением о постоянно действующем третейском суде при Николаевской профессиональной ассоциации «Третейское управление правовыми конфликтами» и Регламентом постоянного действующего третейского суда при Николаевской профессиональной ассоциации «Третейское управление правовими конфликтами».
8.2. Сторони подтверждают, что ознакомлены с Регламентом постоянного действующего третейского суда при Николаевской профессиональной ассоциации «Третейское управление правовими конфликтами», которая рассматривается как неотьемлемая часть данного третейского соглашения.
8.3. Сторони договорились о том, что рассмотрение всех споров между ними в соответствии с данным третейским соглашением будет проводиться третейским судом в составе одного третейского судьи, которого назначает председатель постоянно действующего третейского суда при Николаевской профессиональной ассоциации «Третейское управление правовими конфликтами» из списка третейских судей являющегося Приложением № 3 к Регламенту данного суда, носящий обязательный характер.
8.3. Стороны признают обязательность решения избранного Третейского суда в соответствии со статьей 50 закона Украйны «О третейских судах».
8.4. Стороны признают обязательность решения избранного Третейского суда в соответствии со статьей 50 Закона Украины «О третейских судах».
8.5. Стороны обязуются добросовестно выполнять обязанности и тербования Третейского суда с целью объективного рассмотрения спора. Решение Третейского суда для сторон является окончательным и подлежит сполнению.
8.6. Стороны согласились на то, что языком третейского рассмотрения в соответствии с данным третейским соглашением будет украинский язык.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною сторонами. Між юридичними особами правочин належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Згідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Таким чином, всупереч вимог п.1, п.4, ч.1 ст. 208 ЦК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» сторонами не було додано до договору №46 регламенту третейського суду у письмовому вигляді.
Про те, як було зазначено вище у п. 8.2 сторони підтвердили, що ознайомлені з регламентом постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації «Третейське управління правовими конфліктами», який розглядається як невід'ємна частина цієї третейської угоди.
Вказане свідчить, що сторони були ознайомлені із текстом регламенту третейського суду, хоча формально і були порушені вимоги ч. 3 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» щодо приєднання до договору письмового тексту регламенту третейського суду.
Додатково про обізнаність позивача із регламентом постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації «Третейське управління правовими конфліктами» свідчить і той факт, що позивачем повноцінно використовувалися відповідні процесуальні права при розгляді третейським судом спору між сторонами, шляхом подання відзиву при розгляді справі №7/2017. Це зазначено у тексті рішення третейського суду від 19.04.2017 року.
Частиною 2 ст. 218 ЦК України визначено, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Суд, виходячи із положень ч. 2 ст. 218 ЦК України, за зазначених обставин справи дійшов висновку, що правочин, тобто третейська угода, яка викладена в розділі 8 договору №46, є дійсним.
Що стосується доводів позивача, що третейська угода згідно положень Закону України «Про третейські суди» не може бути укладено на майбутнє, то суд має вказати, що такої заборони цей закон не містить.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповдно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Отже, за взаємною згодою позивач та відповідач передбачили право на передачу суперечок, які виникають під час дії договору, на розгляд третейського суду.
Виходячи з вищевикладеного доводи позивача є необгрунтованими в зв'язку із чим задоволенню не підлягають.
У зв'язку із відмовою позивачу у задоволенні позову сплачена сума судового збору перерозподілу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84-85 ГПК України, суд,-
У позові товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Хоружівка” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРІДАН - КОМЕРЦ” про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження, в пунктах 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 Договору № 46 поставки сільськогосподарської продукції від 23.01.2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Хоружівка” та товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРІДАН - КОМЕРЦ”, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлений 12.12.2017 року.
Суддя А.П. Алексєєв