Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.12.2017Справа №910/19656/17
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс"
про стягнення 159 340, 00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Гречанюк М.В. - представник
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернувся Фастівський комбінат комунальних підприємств з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" про стягнення 159 340, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19656/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2017 за участю представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 06.12.2017.
У даному судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті позову, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Позовні вимоги Фастівського комбінату комунальних підприємств обґрунтовані невиконанням належним чином відповідачем зобов'язань за договором поставки № 7 від 13.09.2016 у зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в сумі 159 340, 00 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 06.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
13.09.2016 між Фастівським комбінатом комунальних підприємств (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (далі - підрядник) укладено договір на поточний ремонт асфальтобетонного покриття дороги № 7, умовами п.1.1. якого передбачено, що підрядник бере на себе зобов'язання за завданням замовника, своїми силами і засобами, зі своїх матеріалів виконати роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Героїв України в м. Фастів, згідно обсягів, зазначених в технічному завданні, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
Даний договір було укладено на основі пропозиції конкурсних торгів, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Дата оприлюднення та номер оголошення про проведення електронної закупівлі: 12.08.2016 № 233449 ідентифікатор закупівлі у ЦБД UA- 2016-08-12-000152-а (п.16.1 Договору).
Пунктом 1.2. договору встановлено, що склад та обсяг робіт, передбачених п. 1.1. цього договору визначається договірною ціною, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 2.1. даного договору, підрядник зобов'язаний виконати передбачені цим договором роботи якісно, відповідно до ДСТУ Б В.2.7-119-2011 "Суміші асфальтобетонні й асфальтобетон дорожній та аеродромний."; ДБН В.2.3-5-2001 "Споруди транспорту. Вулиці і дороги населених пунктів", а також відповідно іншим будівельним нормам та стандартам України. Роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам та договору.
Відповідно до п. 4.1. договору, ціна цього договору визначається договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього договору і складає 51 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 491, 67 грн.
За умовами п. 3.1. договору, підрядник зобов'язується розпочати роботи не пізніше п'яти календарних днів з моменту дати укладання договору і реєстрації та взяття на облік юридичних зобов'язань по договору управлінням Державної казначейської служби України та закінчити їх не пізніше 01.11.2016 року. Датою закінчення робіт є дата прийняття їх замовником.
Пунктом 3.2. даного договору погоджено, що строки виконання робіт можуть бути змінені у разі виникнення обставин непереборної сили. Перегляд строків виконання робіт оформлюється у вигляді додаткової угоди, підписаної уповноваженими представниками замовника і підрядника.
Згідно п. 6.2. договору, умови оплати за договором - до початку виконання робіт, згідно договору, замовник проводить попередню оплату згідно постанови КМУ № 117 від 23.04.2014 у розмірі 30% від вартості договірної ціни.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем була здійснена передоплата вартості договірної ціни на суму 15 420, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 19.09.2016, копія котрого міститься в матеріалах справи.
Станом 10.11.2016 підрядником лише частково проведено роботи по холодному фрезуванню та шліфуванню асфальтобетонного покриття проїжджої частини дороги, з огляду на що позивачем було направлено лист-претензію від 02.12.2016 за вих. № 08/323 на адресу відповідача в якому Фастівський комбінат комунальних підприємств повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" про те, що відповідно до абзацу 4 п. 7.1. вказаного договору, замовник в односторонньому порядку розриває цей договір у зв'язку з тим, що підрядник порушує свої зобов'язання щодо якості та строків виконання робіт.
Відповідно до пункту 5.6 вказаного договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору, які пов'язані з порушенням термінів, Учасник сплачує Замовникові штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.
Згідно наданого позивачем розрахунку, прострочення виконання зобов'язання становить 31 день, з 01.11.2016 (дата закінчення робіт по договору) по 01.12.2016 ( дата розірвання договору). А штраф становить 51400*10%*31день, тобто 159 340грн.
Таким чином, оскільки, станом на дату подання позову, роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Героїв України, що мали бути закінчені у строк не пізніше 01.11.2016 підрядником не завершені, що є порушенням передбачених п. 3.1. умов договору та підставою нарахування штрафу в сумі 159 340, 00 грн., що у свою чергу й просить стягнути позивач у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 7 від 13.09.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, зокрема, здійснив передоплату вартості договірної ціни на суму 15 420, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 27 від 19.09.2016, проте, відповідач в порушення умов договором не виконав роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги у встановлені строки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 159 340, 00 грн., є обґрунтованою.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як встановлено п. 5.6. договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору, які пов'язані з порушенням термінів, учасник сплачує замовникові штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 159 340, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд також вказує на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо виконання робіт з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Героїв України в м. Фастів, що передбачені умовами договору № 7 від 13.09.2016 та не спростовано заявлених позовних вимог.
Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 77, 10 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 2 390, 10 грн., однак сплатив - 2 467, 20 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги Фастівського комбінату комунальних підприємств задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25; ідентифікаційний код 38684376) на користь Фастівського комбінату комунальних підприємств (08500, обл. Київська, м. Фастів, вул. Нова, 9; ідентифікаційний код 03346414) штрафу в розмірі 159 340 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста сорок) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 10 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 11.12.2017
Суддя Д.О. Баранов