16 листопада 2009 р. Справа № 2а-18979/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Смолюк С.Б.,
за участю прокурора Чмир І.В.,
представника позивача Сіжук О.М.,
представника відповідача Ровицького Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області до Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій
Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському (надалі УПФУ в м. Володимир - Волинському) звернувся з позовом до Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2446,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державним підприємством "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" використовувалася наймана праця робітників на посадах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі відшкодовувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій вищевказаним особам. Однак, всупереч вимогам даного Закону відповідачем в період з травня по серпень 2009 року не перераховано до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському витрати пов'язані з виплатою і доставкою пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 2446, 42 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача, позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 працював на посаді акумуляторщика 4 розряду з 28.05.1975 і на момент 01.01.1992 року набув пільгового стажу 16 років 7 місяців 3 дні згідно Списку № 2, розділ XXXІІІ , позиція 33. Згідно п. а ч. 1 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
На думку представника відповідача при набутті пільгового стажу до 01.01.1992 року по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, пільговий стаж зараховується до 01.01.1992 року, проведення атестації робочих місць в такому випадку не вимагається, витрати на виплату пенсії підприємством не відшкодовуються. Вказує на те, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському неправильно призначено пенсію ОСОБА_3 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки її потрібно було призначити на підставі ст.100 вказаного Закону. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що у Державному підприємстві "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" в період з 28.05.1975 року по 01.11.2001 року на посаді акумуляторщика 4 розряду працював ОСОБА_3, що підтверджується довідкою відповідача про уточнення характеру роботи, необхідної для призначення пільгової пенсії.
Згідно розпорядження начальника УПФУ в м. Володимир-Волинському №101200 від 28.11.2005 року ОСОБА_3 призначена і виплачується пенсія за віком відповідно до нового Закону на пільгових умовах за списком № 2.
Пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N 1788-XII від 5 листопада 1991 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000р. вказана стаття регулювала також порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000р. норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року №400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно розрахунку заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пп. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з травня 2009 року по серпень 2009 року Державним підприємством "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" належить сплатити до управління Пенсійного фонду в м. Володимир-Волинському заборгованість по ОСОБА_3 в сумі 2446,42 грн.
Заборгованість у розмірі 2446, 82 грн. підтверджується карткою особового рахунку "Львівсько-Волинської геологорозвідувальної експедиції" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований пунктом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663. Зокрема, відповідно до п.п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, нарахованої і виплаченої управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському за період з травня 2009 року по серпень 2009 року.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку сплатити заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 з підстав незаконності призначення пенсії зазначеній особі згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки ці доводи виходять за межі доказування в даному спорі про регресне відшкодування фактично понесених витрат. Відповідачем же у судовому засіданні не оспорювався той факт, що він з позовом до УПФУ в м. Володимир-Волинському стосовно неправомірності призначення пенсії ОСОБА_3 не звертався.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158,160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 2446,42 грн. (дві тисячі чотириста сорок шість гривень сорок дві копійки) .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 21 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.М. Димарчук