11 грудня 2017 року Справа № 910/19082/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Карабаня В.Я.
за участю представників:Пасічника І.Ю., Аліфанова Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Дубекспо"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017
у справі № 910/19082/16господарського суду міста Києва
за позовомдержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві
до приватного підприємства "Дубекспо"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві
провизнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформація, яка принижує ділову репутацію та зобов'язання її спростувати
Згідно рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Марченко О.В.) 1.позов задоволено. 2.Визнано недостовірною інформацію, яка завдає шкоду діловій репутації Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що поширена приватним підприємством "Дубекспо" у листі від 18.08.2016 №19. 3.Зобов'язано приватне підприємство "Дубекспо" спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію стосовно Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві поширену листом від 18.08.2016 №19, в той же спосіб, в який вона була розповсюджена, а саме шляхом надіслання листа із спростуванням недостовірної інформації до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили. 4.Стягнуто з приватного підприємства "Дубекспо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір у сумі 2 756,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 (колегія у складі суддів: Верховець А.А., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 скасоване частково, а саме: пункт 1 вказаного рішення скасовано повністю, прийнято нове рішення в цій частині про часткове задоволення позову та з новим розподілом судових витрат. Пункт 2 рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19082/16 скасовано повністю та прийнято в цій частині нове рішення: "Визнати абзаци: 1-5; 2-ге речення абзацу 6-ть; 7-10 - недостовірною інформацією та такою, що завдає шкоди діловій репутації Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, інформацію, поширену приватним підприємством "Дубекспо" у листі від 18.08.2016 №19". Пункт 3 рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19082/16 скасовано частково в частині: "Зобов'язати приватне підприємство "Дубекспо" спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію стосовно Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві поширену листом від 18.08.2016 №19". В даній частині прийнято нове рішення, яким зобов'язано приватне підприємство "Дубекспо" спростувати абзаци: 1-5; 2-ге речення абзацу 6-ть; 7-10 розповсюдженої ним недостовірної інформації стосовно Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві поширену листом від 18.08.2016 № 19. В іншій частині пункт 3 рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19082/16 залишено без змін. Пункт 4 вказаного рішення скасовано повністю. В даній частині прийнято нове рішення, яким: стягнуто з приватного підприємства "Дубекспо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.". Стягнуто з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь приватного підприємства "Дубекспо" судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - за судові витрати у суді першої інстанції. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь приватного підприємства "Дубекспо" судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - за судові витрати у суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, приватне підприємство "Дубекспо" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В жовтні 2016 року державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Дубекспо" про визнання недостовірною інформацію та такою, що завдає шкоду діловій репутації Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що поширена приватним підприємством "Дубекспо" у листі від 18.08.2016 №19, та зобов'язання відповідача спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію стосовно позивача, яку поширену листом від 18.08.2016 №19, в той же спосіб, в який вона була розповсюджена, а саме шляхом надіслання письмового спростування недостовірної інформації до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування позову державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві вказала про те, що викладена у листі відповідача від 18.08.2016 № 19 інформація є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а тому принижує ділову репутацію позивача, оскільки недостовірна інформація поширювалась через Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві, а тому стала загальновідомою великому колу осіб.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд встановив, що відповідачем було подано до ДФС у м.Києві скаргу від 18.08.2016 № 19, в якій була викладена інформація щодо позивача такого змісту: "ПП "Дубекспо" ретельно ознайомилось із змістом акту камеральної перевірки № 336/10/26-50-12-01-10-36203336 від 15.06.2016 року (Додаток 1) та конвертом датованим 13.06.2016 року (Додаток № 2). У подальшому нами отримано роздруківку із офіційного джерела про отримання та переміщення листа (Додаток № 3), який відобразив рух та засвідчив його відправлення 13.06.2016 року. Внаслідок вищепригаданого акту було винесено ППР підписане ОСОБА_6 Тепер ретельно зупинимось на дійових особах, що були задіяні та їх ролях і ознаках, що містять можливі ознаки злочину. При цьому враховуючи той факт, що тільки я наділений здібностями ВБАЧАТЬ, тому вибаченнями тут не закінчиться. Розписувати та деталізувати у цій скарзі не вважаю за потрібне, але чикаю дієвих заходів від Вашого органу по викриттю добре спланованих дій. По суті хочу звернути увагу на той факт, що дата відправлення акту здійснена раніше, а саме 13.06.2016 року чим його складання 15.06.2016 року. Після такої службової недбалості, що є основую функціонування органу в подальшому було здійснено внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, які потягли тяжкі наслідки. Гр. ОСОБА_5 обіймаючи важливу посаду керівника повинен був пересвідчитись у порядку складання та направлення акту нашій установі, чого не зробив. Гр. ОСОБА_6 перед складання ППР в якому є посилання на акт від 15.06.2016 року повинна була пересвідчитись у даті відправлення і внесенні до загальної бази обліку. Той бази, що стала загальним посміховиськом усієї держави. Гр. ОСОБА_7 склала акт від 15.06.2016 року і відправила лист із минулого 13.06.2016 року в недалеке майбутнє. Можливо це відбулось за участю трьох. При цьому хочу наголосити, що податкові поліцаї із Святошинського району переміщались у часі, але мною зроблено офіційний запит до ГУ ДФС та отримано відповідь про відсутність устаткування для переміщення у часі. Проаналізувавши у сукупності все таки вбачаю, що цей прилад існує, а опікується ним гр. ОСОБА_5. Підозри підкріплюються тими беззаперечними фактами, що святошинські робітники переміщувались у просторі та часі, коли він був там керівником юридичного відділу, а тепер при його переході до голосіївського району такі аномалії відновились. При службовому розслідуванні встановити, чи мало місце безвідповідальне ставлення до робочої діяльності та псування зіпсованої суспільної думки про орган Вашими робітниками. Також надати оцінку ролі кожній із пригаданих осіб та розподілу ступеню вини у підробках чи внесеннях неправдивих відомостей до офіційних документах, якщо це реальна життєва ситуація. Чи все таки мало місце аномальне явище і троє посадовців використовують таємниче устаткування. Жодні результати мене не здивують, після випадку, що слідчий Височин В.В. провів експертизу харчової соди у природній пачці за 1107,40 грн. на вміст соди, а після цього пішов на підвищення до ДФС. Наповнення органу та мета існування мені зрозумілі. Виправлятись не потрібно хтось повинен дивувати та смішити, якщо розумом не вийшло то хоча б не розумом, головне СМІХ!!!".
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем було подано до ДФС у м.Києві неправдиву інформацію щодо позивача, тобто доведено недостовірну інформацію до відома невизначеного кола осіб, лист відповідача № 19 від 18.08.2016 містить інформацію образливого, принизливого і саркастичного характеру, що принижує ділову репутацію державного органу і його працівників, що є підставою для задоволення позову.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд частково погодився з такими висновками місцевого господарського суду, в постанові від 15.08.2017 вказав про те, що звернення до державних органів не повинні мати наклепницький характер, містити образи та ганьбити честь, гідність чи ділову репутацію осіб, яких воно стосується, тому звернення позивача до суду є обґрунтованим, оскільки лист відповідача № 19 від 18.08.2016 містить інформацію образливого, принизливого і саркастичного характеру, що принижує ділову репутацію державного органу і його працівників. При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції в частині визнання недостовірною фразу у листі № 19: " Гр. ОСОБА_6 перед складання ППР в якому є посилання на акт від 15.06.2016 року повинна була пересвідчитись у даті відправлення і внесенні до загальної бази обліку", оскільки дана фраза не є недостовірною інформацією та є фактичним твердженням відповідача, у зв'язку з чим в цій частині скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові.
Вищий господарський суд України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інщих осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Слід зазначити, що норма частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 зі справи № 5023/10562/11 Господарського суду Харківської області.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що у листі №19 від 18.08.2016 відповідачем використано висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, оскільки мають характер використання мовно-стилістичних засобів (вжиття гіпербол, алегорій тощо), а тому такі оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості; інформація, яку просить спростувати позивач, містить оціночні судження емоційного забарвлення.
Постановляючи нове рішення про часткове задоволення позову щодо визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача і його працівників, суди першої та апеляційної інстанції, всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства, а також правової позиції Верховного Суду України, не визначили достатньою мірою характер цієї інформації (чи є вона фактичними твердженнями або оціночними судженнями), з огляду на те, що відомості, які викладені у листі № 19 від 18.08.2016 не містять фактичних даних про відповідні події.
Також судами не надано відповідної правової оцінки запереченням відповідача стосовно того, що інформація, яка викладена ним в листі № 19 від 18.08.2016, є відтворенням власного суб'єктивного уявлення відповідача про дії окремих посадових осіб позивача, з якими він не погодився, і просив провести службове розслідування та його суб'єктивне оціночне ставлення до цього.
Крім того, судами не досліджено питання, яким чином лист відповідача № 19 від 18.08.2016 порушив особисті немайнові права позивача та чи завдав шкоди його діловій репутації, і які негативні наслідки настали для останнього.
За вказаних обставин суди неповно з'ясували обставини справи щодо дійсних прав і обов'язків сторін.
Між тим за загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 цього Кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного Кодексу, - в постанові.
Оскільки передбачені положеннями статті 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова згідно приписів статей 1115, 1117 цього Кодексу підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного підприємства "Дубекспо" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19082/16 скасувати, справу № 910/19082/16 - направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: Ж.Корнілова
В.Карабань