06 грудня 2017 року Справа № 910/12918/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів:Коваленка В.М.,
Поліщука В.Ю
розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
на постанову та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 Господарського суду міста Києва від 17.05.2017
у справі Господарського суду№ 910/12918/15 міста Києва
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
доДержавного підприємства "Вугілля України"
провизнання банкрутом
ліквідатор Козловська Д.В.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від ГПУ - Клюге Л.М.,
від ПАТ "Сбербанк" - Киричук Р.П.,
від ПАТ "Альфа-Банк" - Спєров Д.К.,
від ПАТ "Державний ощадний банк України" - Колісник О.В.,
від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України -Старушкевич У.М.
Постановою Господарського суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/12918/15 (суддя Чеберяк П.П.) припинено процедуру розпорядження майном державного підприємства "Вугілля України", припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Холостого Олександра Івановича, визнано ДП "Вугілля України" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ДП "Вугілля України" арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну, вирішено інші процедурні питання пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Постановою від 29 серпня 2017 року у справі № 910/12918/15 Київський апеляційний господарський суд (судді: Верховець А.А. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) постанову Господарського суду міста Києва від 17 травня 2017 року залишив без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судами процесуальними документами, скаржники публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" та публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2017 року та постанову Господарського суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/12918/15 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.
Касаційні скарги мотивовані тим, що постанови суду апеляційної інстанції та місцевого господарського суду прийняті при неповному з'ясуванні обставин та з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 22, 27, 37, 40, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського суду України.
Разом з тим, ліквідатор боржника Козловська Д.В. проти вимог касаційних скарг заперечує з підстав, викладених у відзивах та просить постанови судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заявником касаційної скарги публічним акціонерним товариством "Сбербанк" подано касаційній інстанції клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з недостатністю часу на забезпечення належного захисту інтересів банку, призначене на 06.12.2017.
Вищий господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з наступних підстав.
Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи. З врахуванням приписів ст. 77 ГПК України та вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України щодо повноважень касаційної інстанції та меж перегляду справи в касаційній інстанції, суд не вбачає у наведених заявником обставин об'єктивної перешкоди для касаційного перегляду судового рішення у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у даній справі про банкрутство державного підприємства "Вугілля України" порушене за загальною процедурою ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 за заявою ініціюючого кредитора публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк".
Постановою від 17 травня 2017 року у справі № 910/12918/15 місцевий господарський суд встановив необхідність завершення процедури розпорядження майна та перехід до наступної процедури банкрутства - ліквідації та визнання боржника банкрутом. Ліквідатором ДП "Вугілля України" призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну
Відкриваючи ліквідаційну процедуру у даній справі, місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи № 910/12918/15 доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений Законом строк, а також те, що представлений суду протокол зборів кредиторів державного підприємства "Вугілля України" № 2 від 03.04.2017 відповідає приписам ст.ст. 26, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 96 Закону про банкрутство, Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосуванню до них процедури санації чи ліквідації.
Разом з тим, із статуту державного підприємства "Вугілля України" вбачається, що підприємство засноване на державній власності згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.11.2003 № 669. При цьому, основними напрямками діяльності підприємства, відповідно до статуту, є, зокрема видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення; видобування вугілля кам'яного, пошук корисних копалин тощо.
Зазначене також підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Пунктом 10.1. статуту боржника визначено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації або реорганізації за рішенням уповноваженого органу управління.
При цьому, враховуючи те, що боржник є державним підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, та є гірничим підприємством, ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не з'ясовувалось правового статусу підприємства, роду діяльності, не досліджувалися в повній мірі установчі документи, а також наявність рішення уповноваженого органу управління на припинення діяльності останнього. До то ж судами проігноровано необхідність застосування до боржника положень ст. 96 Закону про банкрутство, яка встановлює особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України вважає, що судами прийняті рішення з неповним з'ясуванням обставин та порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим постанова Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2017 року та постанова Господарського суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/12918/15 підлягають скасуванню, а справа № 910/12918/15 направленню до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2017 року та постанову Господарського суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/12918/15 скасувати, справу № 910/12918/15 направити до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном в іншому складі суду.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
В.Ю. Поліщук