вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
30.10.09 Справа №2а-9618/09/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Котаревої Г.М.,
при секретарі Тарасовій О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довір. від 10.08.2009 р.,
від відповідача - Тарасенко О.В., представник за довір. № 87/10-0 від 23.07.2008 р.,
Парфьонова Т.В., представник за довір. № 129/10 від 10.11.2008 р.,
розглянув адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення
Суть спору: ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення № 0004521702/0 від 22.05.2009 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач при проведенні документальної невиїзної перевірки дотримання податкового законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р., на підставі висновків якої прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004521702/0 від 22.05.2009 р. невірно застосував норми діючого законодавства, що призвело до донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 62593,86 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.08.2009 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2009 р. позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про зняття податкової застави.
В судовому засіданні 05.10.2009 р. представник позивача надав уточнення адміністративного позову, згідно з якими просить визнати не чинним податкове повідомлення-рішення № 0004521702/0 від 22.05.2009 р. по сплаті донарахованого податку в сумі 62593,86 грн., зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі зняти податкову заставу на активи ОСОБА_4 (квартира за адресою: АДРЕСА_1, машина Toyota Land Cruiser 200) згідно з Актом опису від 07.07.2009 р. № 385/24-1.
Представник позивача під час судового розгляду наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав викладених у письмових запереченнях, посилаються на те, що податкове повідомлення-рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для їх скасування не має.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень.
08.05.2009 р. відповідачем на підставі п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. В ході перевірки встановлено наступне. За даними Сімферопольського районного відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України в АР Крим фізична особа ОСОБА_4 25.06.2008 р. придбав та здійснив постановку на облік транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до даних Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя ОСОБА_4 сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі трьох відсотків вартості придбаних легкових автомобілів в сумі 13151,70 грн., що підтверджує вартість придбаних автомобілів у розмірі 438390,00 грн. Декларацію про доходи за 2008 рік ОСОБА_4 у ДПІ у м. Сімферополі не надавав. У порушення пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV ОСОБА_4 не задекларовано доход, отриманий від неподаткових агентів у 2008 р. у розмірі 417292,42 грн. Згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачу донараховано податок з доходу фізичних осіб в сумі 62593,86 грн. За результатами перевірки складений акт № 4179/17-2/2640105052 (а.с. 13-15).
На підставі акту № 4179/17-2/2640105052 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим винесене податкове повідомлення - рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0 на загальну суму 62593,86 грн. (а.с. 16), яке було отримано позивачем, про що свідчить відмітка про вручення на поштовому повідомленні.
29.05.2009 р. позивачем на адресу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим були надані заперечення на податкове повідомлення - рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0 (а.с. 9), згідно з якими позивач не погодився з висновками акту перевірки № 4179/17-2/2640105052, на підставі якої було прийняте вищезазначене податкове повідомлення - рішення, зазначив що відповідачем не прийнятий до уваги доход за попередні роки, а саме за 2002 - 2004 роки, коли позивач займався підприємницькою діяльністю.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 23.06.2009 р. № 25342/10/1/25-010 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податкове повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0 залишено без змін, скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
У зв'язку з непогашенням позивачем податкового боргу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим позивачу були направлені перша податкова вимога від 09.06.2009 р. № 1/36 на суму 62593,86 грн., та друга податкова вимога від 24.07.2009 р. № 2/44 на суму 62593,86 грн., які у зв'язку з неможливістю вручення позивачу згідно з актами від 24.06.2009 р. та від 06.09.2009 р. № 3360/24-1 були розмішені на дошці оголошень.
Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 24015363, актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 07.07.2009 р. № 385/24-1 активи позивача, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, машину Toyota Land Cruiser 200, д/н НОМЕР_1 знаходяться під податковою заставою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Отже, виходячи зі змісту цієї норми закону документальна невиїзна перевірка може проводитися на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі. В акті перевірки № 4179/17-2/2640105052 зазначено, що декларацію про доходи за 2008 рік ОСОБА_4 у ДПІ у м. Сімферополі не надавав. Таким чином суд приходить до висновку щодо неправомірності та безпідставності проведення Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Таким чином, доходами для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб є лише ті кошти, які платник податку одержує у власність чи на свою користь, і які призводять до зростання його капіталу.
Як вбачається з матеріалів справи, придбання автомобіля позивачем не призводять до зростання його власного капіталу, оскільки позивач сплатив за автомобіль свої власні кошти, та не є доходом в розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Таким чином, придбання автомобілю не є доходом позивача, а тому у відповідача відсутні правові підстави для самостійного визначення суми податкового зобов'язання та прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0 винесено незаконно.
Щодо передачі активів позивача у податкову заставу, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ч. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до положень пп. 5.2.2 п. 5.2 ч. 5 цього закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Згідно з пп. 5.2.3 п. 5.2 ч. 5 цього закону заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Так, як вже було вище зазначено, позивач у десятиденний строк, встановлений пп. 5.2.2 п. 5.2 ч. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернувся до ДПІ у м. Сімферополі з запереченнями на податкове повідомлення -рішення № 0004521702/0 від 22.05.2009 р. Рішенням заступника начальника ДПІ у м. Сімферополі продовжено строк розгляду скарги позивача до 25.07.2009 р. Рішенням ДПІ у м. Сімферополі від 23.07.2009 р. № 25342/10/1/25-010 скаргу позивача залишено без задоволення. Зважаючи на це, відповідно до положень пп. 5.2.3 п. 5.2 ч. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, виконання позивачем податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні було повинно зупинитися до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ч. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” процедура адміністративного оскарження закінчується:
останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Проте, відповідачем у час зупинення виконання позивачем податкових зобов'язань були прийняті вищезазначені перша податкова вимога № 1/36 від 09.06.2009 р. та друга податкова вимога № 2/44 від 24.07.2009 р., активи позивача передані у податкову заставу (згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 24015363 активи позивача передані у податкову заставу 08.07.2009 р.).
Отже, податкові вимоги прийняті відповідачем та передача активів позивача у податкову заставу не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, суд враховуючи вимогу позивача про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0004521702/0, вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача та вирішує визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 22.05.2009 р. № 0004521702/0.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 30.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 04.11.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-160, 163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 22.05.2009 р. № 0004521702/0.
3. Зобов'язати ДПІ у м. Сімферополі вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про накладене обтяження на активи платника податку від 08.07.2009 р. згідно з актом опису від 07.07.2009 р. № 385/24-1.
4. Стягнути на користь ОСОБА_4 (95034, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд АР Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Котарева Г.М.