Справа № 2а-6673
2009 року
09 грудня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК щодо зобов'язання останнього нарахувати та виплатити, як дитині війни недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2007 - 2008 роки в розмірі 3180 гривень 60 копійок, а також зобов'язати відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 року; поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позовних вимог, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову тому що позивач не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялті та не отримує пенсію у вказаному управлінні.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, відповідно до ч.3 ст122 КАС України.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 25 квітня 1941 року, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії покладені на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007рр., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялті та не отримує пенсію у вказаному управлінні.
Приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, а ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ялта, то відповідач не повинний був сплачувати йому державну соціальну допомогу як дитині війни.
ОСОБА_1 для отримання державної соціальної допомоги як дитині війни необхідно звертатись до відповідного управління Пенсійного фонду України за місцем отримання пенсії.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень , суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни з управління Пенсійного фонду України в м. Ялті не є обґрунтованими, тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9,70-72, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд АРК у порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.