Дата документу Справа № 331/6714/17
Єдиний унікальний №331/7961/17 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/778/1383/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.199 КПК України
05 грудня 2017 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
захисник-адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 та строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 продовжено до трьох місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 грудня 2017 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, а також обставин, що свідчать про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перелічених у клопотанні слідчого.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що у клопотанні слідчого відсутнє посилання на докази, на підставі яких він дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про необхідність продовження дії застосованого раніше до ОСОБА_6 запобіжного заходу. Крім того зазначає, що слідчим суддею не врахований стан здоров'я ОСОБА_6 , який хворіє на бронхіальну астму та перегин жовчного міхура, у зв'язку з чим перебування у слідчому ізоляторі може серйозно зашкодити його здоров'ю.
Згідно з ухвалою, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22017080000000011 від 22 лютого 2017 року за ч.3 ст.110 КК України.
У клопотанні зазначено, що 07 квітня 2014 року на території Донецької області створено так звану «Донецьку народну Республіку» (далі «ДНР»), яка згідно із статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відноситься до терористичної організації та займається вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно - політичної ситуації у державі. Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є зміна меж території і державного кордону України, створення незаконного державного утворення «ДНР» на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
В квітні 2014 року (більш точну дату під час досудового слідства не встановлено), ОСОБА_6 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України, достовірно усвідомлюючи, що незаконне утворення «ДНР» відбулось всупереч положенням Конституції України завдяки озброєному захвату органів державної влади вказаного регіону, вступив у злочинну змову з невстановленими під час слідства особами учасниками терористичної організації «ДНР».
Відповідно до загального злочинного плану учасників «ДНР», з метою повалення передбачених Конституцією України суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, шляхом зміни органів державної влади і місцевого самоуправління України на самопроголошені та самопризначені органи управління Донецької Народної Республіки, а також формування вдаваної уяви про те, що рішення про проголошення незалежності «ДНР» прийнято більшістю громадян України, які мешкають на території вказаного регіону, який згідно із ст.133 Конституції України, входить до системи адміністративно-територіального устрою України, необхідно було провести референдум з питання проголошення незалежності Донецької Народної Республіки та призначити у місті Донецьку та окремої території Донецької області відповідні неконституційні органи управління.
При цьому, злочинна мета щодо створення у не передбачений законодавством Україні спосіб «ДНР» досягалась шляхом озброєного блокування роботи та захвату місцевих органів: виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів, що достовірно усвідомлював ОСОБА_6
13 квітня 2014 року в місті Донецьк, в порушення розділів №1 «Загальні положення», №3 «Вибори.Референдум», №ІХ «Територіальний устрій України» та №ХІ «Місцеве самоврядування) Конституції України, відповідно до Меморандуму Ради представників територіальних громад політичних партій і громадських організацій Донецької області, були затверджені Акт про проголошення державної самостійності, Декларація про суверенітет Донецької Народної Республіки, призначено обласний референдум на 11 травня 2014 року з питанням: «Поддерживаете ли Вы Акт о государственной самостоятельности Донецкой Народной Республики?», та сформовані міські та районні виборчі комісії.
22 квітня 2014 року в місті Донецьк рішенням Ради представників територіальних громад політичних партій громадських організацій «ДНР» було затверджено текст питання на референдум, який відбудеться 11 травня 2014 року та доручено Центральній виборчій комісії «ДНР» виготовлення бюлетенів для голосування. Сам референдум повинен був проводитись з дотриманням вимог Тимчасового положення про місцевий референдум в Донецькій області виготовлений незаконною владою «ДНР».
11 травня 2014 року, знаходячись на території Київського району міста Донецька, ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами - учасниками терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що його дії призведуть до зміни меж території та державного кордону України, а також втрати авторитету органів державної влади України, в порушення розділу № III Конституції України та ст.65 Конституції України щодо обов'язку громадянина України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи, забезпечив проведення незаконного референдуму з питання проголошення незалежності Донецької Народної Республіки, шляхом здійснення повноважень спостерігача на виборчій дільниці Київського району міста Донецьк.
В подальшому, на виконання заздалегідь обумовленої злочинної змови з невстановленими під час слідства особами - учасниками терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України, достовірно усвідомлюючи, що незаконне утворення «ДНР» відбулось всупереч положенням Конституції України завдяки озброєному захвату органів державної влади вказаного регіону, вступив у злочинну змову з невстановленими під час слідства особами - учасниками терористичної організації «ДНР», та протягом часу з травня 2014 по вересень 2017 років, використовуючи особистий псевдонім « ОСОБА_10 », здійснював систематичну підготовку та розміщення на антиукраїнських Інтернет - виданнях «www.antifashist.com» та «www.TrueInform.ru» (www.Правдинформ.рф», а також Інтернет-платформах для блогерів «www.livejournal.com» й «www.cont.ws» статті інформаційно-аналітичного характеру, які містили в собі заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Відповідно до положень статей 92, 132 та 133 Конституції України, виключно законами України визначається територіальний устрій України. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Відповідно до положень ст.73 Конституції України, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
У порушення визначених Конституцією України положень щодо цілісності і недоторканності території України, упродовж 27-28 січня 2016 року, ОСОБА_6 , підтримуючи існування та діяльність терористичної організації «ДНР», використовуючи свій власний псевдонім « ОСОБА_10 », а також свідомо розуміючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, розмістив на Інтернет-ресурсі «www.antifashist.com», на Інтернет-ресурсі «www.TrueInform.ru», а також на Інтернет-платформі для блогерів «www.livejournal.com», статтю з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тим самим розповсюдив відповідні матеріали для ознайомлення для широкого кола осіб.
Згідно з висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №16351-16355 від 08 вересня 2017 року, у тексті статті «Донбасс кормил Украйну до 2013 года. Кормит и сейчас» міститься висловлювання, що виражене у формі фактичного твердження з елементами оцінного судження, в об'єктивному змісті якого йдеться про територіальні зміни, а саме про те, що від території України виділилися «самые развитые части Донбасса».
У подальшому, продовжуючи свої злочинні наміри, протягом 14 та 15 лютого 2016 року, ОСОБА_6 , використовуючи свій власний псевдонім « ОСОБА_10 », достовірно розуміючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, розмістив на Інтернет-ресурсі «www.antifashist.com», а також на Інтернет-платформах для блогерів «www.cont.ws» й « ІНФОРМАЦІЯ_3 », статтю з назвою: «Годовщина Минска-2. Топтание на месте или стратегическая победа?», тим самим розповсюдив відповідні матеріали для ознайомлення для широкого кола осіб.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №11069/16347-16350 від 08 вересня 2017 року, у тексті статті «Годовщина Минска-2. Топтание на месте или стратегическая победа?» міститься висловлювання, що виражене у формі фактичного твердження з елементами оцінного судження, в об'єктивному змісті якого йдеться про територіальні зміни, а саме про те, що територія Лівобережної України - це територія «Новороссии».
У подальшому, продовжуючи свої злочинні наміри, 11 травня 2016 року, ОСОБА_6 використовуючи свій власний псевдонім « ОСОБА_10 », діючи повторно, достовірно розуміючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, розмістив на Інтернет-ресурсі «www.antifashist.com», а також на Інтернет-платформі для блогерів «www.cont.ws», статтю з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », тим самим розповсюдив відповідні матеріали для ознайомлення для широкого кола осіб.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №11069/16347-16350 від 08 вересня 2017 року, у тексті статті «Не признавать народоизьявление Донбасса могут только дилетанты. К двухлетию референдума» міститься висловлювання, що виражене у формі фактичного твердження з елементами оцінного судження, в об'єктивному змісті якого йдеться про територіальні зміни, а саме про те, що територія півострову Крим на сьогодні є частиною Російської Федерації «согласно Конституции РФ».
Вказана злочинна діяльність ОСОБА_6 , за попередньою змовою з невстановленими під час слідства особами - учасниками терористичної організації «ДНР», призвела до загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, а саме: за період з березня 2014 року по березень 2017 року на території Донецької області загинуло 2870 осіб, ще 7803 особи постраждали внаслідок проведення бойових дій та звернулись за медичною допомогою, зруйновано та пошкоджено 10565 житлових будинків, для відновлення яких необхідно витратити бюджетні грошові кошти в сумі 2060 млн гривень.
22 лютого 2017 року до ЄРДР за №22017080000000011 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110 КК України.
27 вересня 2017 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
29 вересня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 29 вересня 2017 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 12-10 год. 26 листопада 2017 року.
Постановою прокуратури Запорізької області від 22 листопада 2017 року строк досудового розслідування у кримінальному провадження відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110 КК України, продовжено.
Заслухавши доповідь судді; захисника-адвоката ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.
Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, захисника, слідчого, та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що дані, наведені у клопотанні слідчого та у доданих до нього документах, свідчать про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується: відомостями з протоколів огляду; висновками судової лінгвістичної експертизи; повідомленням відділу УСБУ в Запорізькій області, відповідно до якого псевдонім « ОСОБА_10 » використовується особисто ОСОБА_6 ; під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 було виявлено та вилучено «Удостоверение наблюдателя №59 участковой комиссии по Референдуму в Донецкой области 11 травня 2014 года» на ім'я ОСОБА_6 .
Крім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Тобто, колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, доводи захисника - адвоката ОСОБА_8 , заявлені на захист підозрюваного ОСОБА_6 , мають перевірятися в ході досудового розслідування у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ч.3 ст.199 КПК України, слідчий суддя дослідив обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, та встановив, що для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи та звершення досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність виконати інші слідчі дії, здійснити відкриття матеріалів сторонам провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, заявлені у клопотанні ризики не зменшились та існують на даний час.
Так, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке Законом віднесено до категорії особливо тяжких, а також дані про його особу, який раніше не судимий, проте не одружений, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке також передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому існує об'єктивна загроза його втечі.
З урахуванням фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та відомостей, які містяться в матеріалах провадження, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що існує ризик того, що ОСОБА_6 може знищити, сховати та спотворити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 у їх сукупності, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, конкретні обставини вищевказаного правопорушення, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , але в межах строку досудового розслідування, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
З цими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Відомостей про те, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_6 не може утримуватись в умовах СІЗО, надані матеріали провадження не містять. Не надано таких відомостей і стороною захисту.
Доводи захисника про невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.184 КПК України, суперечать змісту самого клопотання.
Стосовно доводів захисника при апеляційному розгляді про неузгодженість положень ч.5 ст.176 КПК України з практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя звернув увагу на вищевказані положення кримінального процесуального законодавства України, але при вирішенні питання щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, положення ч.5 ст.176 КПК України не були визначальними.
Слідчий суддя вмотивував належним чином, чому дійшов висновку про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками слідчого судді та вважає, що доводи захисника-адвоката ОСОБА_8 , викладені в апеляційній скарзі, правильність цих висновків не спростовують.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.199, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 та строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 продовжено до трьох місяців, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 грудня 2017 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4