Дата документу Справа № 325/1707/17
Єдиний унікальний № 325/1707/17 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/778/1376/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.ст. 170-173 КПК України
05 грудня 2017 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2017 року,
якою поновлено слідчому пропущений строк на звернення з клопотанням про арешт майна та накладено арешт на автомобіль GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянці ОСОБА_7 , шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися і користуватися майном.
Згідно з ухвалою, 13.11.2017 року слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить поновити пропущений строк на подачу клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у зв'язку з відсутністю на момент вилучення майна правовстановлюючих документів, а також накласти арешт на автомобіль GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, оскільки є підстави вважати, що вказаний автомобіль є доказом злочину. В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 08.11.2017 року близько 14-58 год. водій ОСОБА_8 керуючи автомобілем GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги вул. Центральна в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, збоку пров. Центральний в бік вул. Горького допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , внаслідок чого останній з тілесними ушкодженнями був доставлений до Приазовської ЦРЛ. Дане кримінальне провадження кваліфіковане за ч.1 ст.286 КК України.
Метою накладення арешту на майно, є збереження його як речового доказу, а також для забезпечення проведення експертизи по кримінальному провадженню. Крім того вказаний автомобіль зберіг на собі сліди ДТП, а також слідові інформацію.
Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення слідчому процесуального строку на звернення з клопотанням та зазначив, що слідчим доведено, що існують обґрунтовані підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і вилучені під час огляду місця події речі є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді вважає її такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що слідчим суддею безпідставно поновлений процесуальний строк зверненні до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а також порушений процесуальний порядок вирішення цього питання. Апелянт вказує, що слідчим жодним чином не підтверджено підстави, мету та обґрунтування необхідності арешту майна. Вважає, що посилання слідчого на необхідність проведення експертиз, є необґрунтованим, оскільки на думку апелянта, вона й сама може надати належний їй автомобіль для проведення експертизи, однак слідчим не вказано які саме експертизи необхідно провести і коли. Також апелянт вказує на ту обставину, що її автомобіль, як речовий доказ, зберігається на території господарського двору Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з порушенням вимог, що зберігання речових доказів. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт належного їй автомобіля.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала, що ухвала слідчого судді законна та обґрунтована, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 , підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
З матеріалів провадження випливає що автомобіль GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору було тимчасово вилучено підчас огляду місця дорожньо-транспортної події 8 листопада 2017 року.
З клопотанням про арешт майна слідчий звернулась лише 13 листопада 2017 року, і в порушення вимог ст.169 КПК України не було повернуто володільцю. У клопотанні слідчий формально просила поновити пропущений строк на подачу клопотання, однак причини пропуску вказаного строку не зазначила, і навіть не зазначила процесуальну норму які регламентує порядок поновлення строку. Лише під час судового засідання інший слідчий уточнив прохання щодо поновлення строку, пояснивши, що строк подачі клопотання було пропущено у зв'язку із відсутністю на момент вилучення майна правовстановлюючих документів. Однак будь-які докази, що підтверджують доводи слідчого в цій частині (запити, звернення, відповідні листи тощо), матеріали провадження не містять.
За твердженням власника майна ОСОБА_7 вона і її представник заперечували під час судового засідання проти цих доводів слідчого. Пояснювала, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було надано її сином слідчому після ДТП, відповідно, слідчий одразу мала копію правовстановлюючого документа і не була позбавлена можливості звернутися із клопотанням вчасно, тому вважала, що підстав для поновлення стоку на подачу клопотання не було.
З огляду на ту обставину, що матеріали провадження не містять відомостей, які б спростовували доводи апелянта в цій частині, колегія суддів погоджується з ними і вважає що відповідний процесуальний строк на подачу клопотання про арешт майна слідчому було поновлено без належних на то підстав.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначила що, слідчим було доведено про існування обґрунтованих підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і вилучені під час огляду місця події речі є речовим доказом у кримінальному провадженні. Колегія суддів частково погоджується із цією вказівкою, адже автомобіль не визнано речовим доказом (принаймні на момент розгляду клопотання, відомості про це в матеріалах провадження відсутні), а лише відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя також зазначила, що з урахуванням наявності ризиків приховування, пошкодження,перетворення, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, а також дня є доцільним накладення арешту.
Разом з тим матеріалами провадження не доведено існування зазначених ризиків. З пояснень ОСОБА_8 долучених до матеріалів провадження випливало, що він визнавав факт ДТП і наїзду на пішохода, не намагався втекти, а вжив заходів щодо виклику швидкої допомоги для потерпілого. І ці обставини, на переконання колегії суддів, опосередковано свідчать на відсутність заявлених ризиків.
Крім того колегія суддів вважає, що у слідчого були і підстава, і можливість для призначення відповідних судової техніко-криміналістичної експертизи в період перебування вказаного автомобіля у Приазовському ВП Мелітопольского ВП з 08.11.2017 року по 13.11.2017 року, необхідний огляд транспортного засобу здійснено, власник майна не заперечує проти надання автомобіля для проведення експертизи, тобто вказівка слідчого судді про наявність ризиків не доведена.
Крім того під час постановлення ухвали, слідчим суддею не взято до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для особи, в якої його вилучили.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про відсутність правових підстав для арешту зазначеного автомобіля і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволення слідчого необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2017 року, якою поновлено слідчому пропущений строк на звернення з клопотанням про арешт майна та накладено арешт на автомобіль GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянці ОСОБА_7 , шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися і користуватися майном, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в поновленні слідчому пропущеного строку на звернення з клопотанням про арешт майна та відмовити в задоволенні накладення арешту на автомобіль GEELY MK, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянці ОСОБА_7 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4