Справа 2-2995 /09
(заочне)
м. Донецьк 9 грудня 2009 року
Будьоннівський районній суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Тимченко О.О.,
при секретарі: Кир'язієві В.О.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника третьої особи: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, з-я особа - орган опіки та піклування при Будьоннівському РВК м. Донецька, комітет мікрорайону «Мушкетівський» Будьоннівського району м. Донецька про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення ,-
Позивач звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину . З 1982 року у домоволодіння зареєстровані відповідачі , які жодного дня у будинку не проживали , їх особистих речей у будинку немає. Просить суд визнати відповідачів таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування яких надав пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.
Представник третьої особи -органу опіки та піклування Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у судове засідання не з'явився, суду надана заява с проханням слухати справу за його відсутності .
Представник третьої особи - комітету мікрорайону «Мушкетовський» Будьоннівського району м. Донецька у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, та суду пояснила, що дійсно відповідачі ніколи не мешкали, та зараз не мешкають у спірному домоволодіння та мають інше постійне місце проживання.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що розписка про отримання судової повістки. Причини неявки суду не повідомили, тому суд вважає за можливе заочно розглянути справу за відсутності відповідача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 20002 року ОСОБА_6 являється власником домоволодіння АДРЕСА_2.
Як вбачається із домової книги на домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстровані у спірному домоволодіння.
Актом обстеження житлово-побутових умов від 3 вересня 2009 року , підтверджено, що відповідачі у спірному домоволодіння не проживають.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердили, що відповідача не проживають у спірному домоволодіння, та мають інше постійне місце проживання.
Пояснення свідків не суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам, тому у суду немає підстав не приймати їх до уваги.
Вимогами ст. 158 ЖК України передбачено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначити права та обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
У судовому засіданні встановлено, що ніякого договору найма житлового приміщення у письмовій формі між позивачем та відповідачами не укладалось. Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачі не являюся ані членами родини позивачки , ані їх близькими родичами, і договір найму житлового приміщення з ними не укладався.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Крім того, відповідно до вимог 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається займане житлове приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першої, пунктами 1 і 5 частини четвертої і частини четвертої ст. 71 цього ж кодексу.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Тобто, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідачів у спірній квартирі, дійсно перешкоджає позивачу здійснювати його право власності, крім того відповідачі понад шість місяців без поважних причин не проживають у спірній квартирі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 71, 158, 165 ЖК України, ст. 383, 391 та ст.ст. 10,11, 60, 61. 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратив право користування домоволодінням АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: