91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.12.09 Справа № 16/1.
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області,
до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», місто Ровеньки Луганської області, -
про стягнення 15430 грн. 99 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судових засідань Гуленко К.С.,
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3 -представник, - довіреність №2196 від 10.12.09 року,
від відповідача -Ситнікова М.В. -представник, - довіреність №1-3/3д-6 від 26.12.08 року, -
розглянувши матеріали справи, -
встановив:
суть справи: 03.10.05 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», в якому було заявлено вимогу про стягнення з останнього боргу в сумі 15430,99 грн.
Рішенням суду від 01.11.05 року позов задоволено у повному обсязі.
З метою його примусового виконання 18.11.05 року судом на користь стягувача (позивача) видано наказ №16/1 від 14.11.05 року, який може бути пред'явлений до виконання до 13 листопада 2008 року (а.с.83).
05.11.09 року стягувач (позивач) звернувся до господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату цього наказу, мотивуючи своє клопотання тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Луганській області (далі -СВ УСБУ) здійснювалося досудове слідство щодо ОСОБА_3 (на ім'я якого він 09.11.05 року видав довіреність на представництво його інтересів, у т.ч. щодо примусового виконання наказу суду). У ході слідства цей наказ було вилучено, але у подальшому, після припинення провадження по справі, йому не повернуто, у зв'язку з чим стягувач не подавав його до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області для примусового виконання. Пред'явленню наказу до виконання завадило також те, що представник стягувача ОСОБА_3 постійно перебував на лікуванні.
На підтвердження своїх доводів стягувач надав до справи:
1)довіреність №б/н від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 на представництво його інтересів у судових та інших державних органах, посвідчену у простій письмовій формі особистим підписом та печаткою ОСОБА_1 (а.с.90);
2)лист Головного управління юстиції у Луганській області від 08.09.09 року за вих. №3-994/1-13, згідно якому виконавче провадження за наказом №16/1 від 12.11.05 року не порушувалося (а.с. 89);
3)копію протоколу обшуку від 29.08.07 року, здійсненого слідчим СВ УСБУ Сіренком С.С., - у якому відсутнє будь-яке пряме згадування про вилучення спірного наказу (а.с.98-102);
4)лист Антрацитівського міського суду Луганської області від 15.10.09 року за вих. №345, яким, на звернення ОСОБА_3, повідомлено, що у матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 ст. 190 та частинами 1,3 ст. 358 Кримінального кодексу України відсутній такий речовий доказ, як наказ господарського суду Луганської області №16/1 від 02.11.05 року (дата видачі наказу -згідно листа суду) (а.с.103-104);
5)довідку стягувача ОСОБА_1 (без дати та без номера) про те, що наказ №16/1 від 14.11.05 року для примусового виконання не подавався (а.с.105), яку суд, з огляду на недоліки її оформлення, оцінює критично;
6)довідки Антрацитівської центральної районної лікарні Луганської області про те, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні:
санаторно-курортному - у період з 14.04.06 року по 17.04.06 року (а.с.93);
стаціонарному - у період з 11.09.08 року «по цей час»(02.10.08 року) (а.с.96);
стаціонарному -у період з 05.11.08 року «по цей час»(06.11.08 року) (а.с.97);
7)довідки Антрацитівської центральної районної лікарні Луганської області про те, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні:
стаціонарному -у період з 10.09.07 року по 01.10.07 року (а.с.94);
стаціонарному -у період з 04.12.07 року по 02.01.08 року (а.с.95).
Вищевикладені докази він вважає належним підтвердженням поважності причин втрати наказу та непред'явлення його до примусового виконання.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги було відкладено з 24 листопада до 11 грудня 2009 року -у зв'язку з неявкою представника заявника (стягувача).
До початку судового засідання, призначеного на 11.12.09 року, представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача (стягувача) підтримав заявлене клопотання.
Представник відповідача проти його задоволення заперечив, вважаючи, що стягувач не надав до справи належних документальних доказів, які б дійсно свідчили як про втрату спірного наказу, так і про відсутність у стягувача реальної можливості подати його для примусового виконання впродовж 3-річного терміну (заперечення на заяву від 19.11.09 року за вих. №13-415).
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні докази, суд вважає, що викладені у заяві клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.
Законодавець передбачив, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви (ст. 119 ГПК).
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що стягувач не надав до справи належних та незаперечних доказів про те, що:
наказ втрачено, - наданими доказами не підтверджено ані факт вилучення наказу СВ УСБУ, ані долучення його до матеріалів кримінальної справи; крім того, суд виходить з того, що наказ судом видано 18.11.05 року, а вищезгаданий обшук, на який посилається стягувач, було вчинено 29.08.07 року, тобто більше, ніж через 21 місяць після отримання ним наказу суду;
причини пропуску терміну пред'явлення наказу до виконання можуть бути визнані поважними, - оскільки, як вбачається з обставин справи, сам стягувач (тобто особисто, - без вчинення дій його повіреним) мав реальну можливість вжити заходів до звернення наказу до виконання, у т.ч. примусового;
посилання ОСОБА_3 як особи, яка діяла на підставі довіреності стягувача, на те, що він постійно перебував на лікуванні, не підтверджується наданими ним же доказами.
За таких обставин у суду відсутні фактичні та правові підстави для застосування норми, викладеної у ст. 120 ГПК, згідно якій у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.
До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43, 118-120 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - про поновлення терміну видачі та про видачу йому дублікату наказу господарського суду Луганської області за №16/1 від 14.11.05 року, - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у десятиденний термін.
Суддя А.П.Середа