Кіровоградської області
"10" грудня 2009 р. Справа № 18/175
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/175
за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 4944,68 грн.
Представники сторін:
від позивача - Стаднік Ю.А., довіреність № 3 від 04.01.09 юрисконсульт;
від відповідача - участі не брали.
Комунальним підприємством “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради подано позовну заяву № 1491 від 28.09.2009 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4948,35 грн. боргу, з якого: 2388,76 грн. сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 2388,76 грн. пені, 131,89 грн. інфляційні втрати та 38,94 грн. 3% річних.
Заявою № 1344 від 27.11.2009 року позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 3882,28 грн., з яких: 2388,76 грн. сума основного боргу, 1326,36 грн. пені, 128,22 грн. інфляційні втрати та 38,94 грн. 3% річних (а.с. 56-58).
В судовому засіданні 10.12.2009 року представником позивача подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4944,68 грн., з яких: 2388,76 грн. сума основного боргу, 2388,76 грн. пені, 128,22 грн. інфляційні втрати та 38,94 грн. 3% річних.(а.с. 64-65).
Господарський суд приймає до розгляду вказану заяву, враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Розгляд справи № 18/175 відкладався з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 19.11.2009 року.
В судовому засіданні 10.12.2009 р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 10.12.2009 р. про збільшення їх розміру, підтримав в повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (а.с. 63) та враховуючи граничні строки вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/175 в судовому засіданні 10.12.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
В судовому засіданні 10.12.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази, надані позивачем в обґрунтування своїх вимог, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
01.03.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) укладено договір №606 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі (далі - договір).
За умовами договору Енергопостачальна організація (позивач) прийняла на себе зобов'язання поставляти Споживачу (відповідач) теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в строки, що передбачені цим договором (розділ 1 Договору).
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач за три дні до початку розрахункового періоду проводить попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації в розмірі 100 відсотків вартості зазначеної теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.4 Договору).
Відповідно до п. 10.1. Договір укладається строком на один рік, вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 01.03.2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання.
Договір підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача та посвідчений печатками.
Додатком № 1 до договору визначена кількість і порядок постачання теплової енергії споживачу. Всі додатки підписані сторонами і посвідчені печатками (а.с. 10-11).
В силу статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідач згідно витягу з ЄДРПОУ (а.с. 43) зареєстрований як підприємець та є суб'єктом господарювання в силу приписів статті 55 Господарського кодексу України.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказаним нормам кореспондують приписи статті 193 Господарського кодексу України щодо загальних умов виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року позивачем відпущена відповідачу теплова енергія на загальну суму 2388,76 грн., що підтверджується наданим розрахунком та виставленими відповідачу рахунками для оплати (а.с. 14-23, 56-58). Натомість, відповідач за відпущену йому теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2388,76 грн.
Відповідач не подав суду доказів сплати заборгованості за договором на постачання теплової енергії за № 606 від 01.03.2008 року в сумі 2388,76 грн., в матеріалах справи відповідні докази відсутні, а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 38,94 грн. та інфляційні витрати в сумі 128,22 грн. за період з грудня 2008 р. по серпень 2009 р. включно (а.с. 4, 57 на звороті).
Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.8. укладеного договору сторони передбачили сплату Споживачем пені за несвоєчасну оплату теплової енергії в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій, установ - суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності.
Згідно зі статтями 546, 547, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України і поданого позивачем перерахунку, сума пені за період з 27.11.2008 року по 22.09.2009 року становить 3714,16 грн. (а.с. 64-65).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню нарахована пеня в межах суми боргу, а саме 2388,76 грн.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманої теплової енергії, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню на суму 4944,68 грн., з яких: 2388,76 грн. сума основного боргу, 2388,76 грн. пені, 128,22 грн. інфляційні втрати та 38,94 грн. 3% річних.
З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 адреса проживання: АДРЕСА_2, відомості про рахунки відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня 32-А, ідентифікаційний код 00185330, р/р 26038594000001 в ВАТ "Родовід Банк", МФО 321712) - 4944,68 грн., з яких: 2388,76 грн. сума основного боргу, 2388,76 грн. пені, 128,22 грн. інфляційні втрати та 38,94 грн. 3% річних, а також державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дане рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська