Кіровоградської області
"09" грудня 2009 р. Справа № 17/141
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/141
за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград", м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград
про стягнення 381137,21 грн.
представники:
від позивача - Ніколаєнко Д.В., довіреність №1252 від 28.10.2009 року;
від позивача - Нестеренко І.М., довіреність №1251 від 28.10.2009 року;
від відповідача - участі не брали.
Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград" подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 381137,21 грн. заборгованості, що виникла із кредитного договору №100 від 13.08.2007 року, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 294804,21 грн., прострочених відсотків по кредиту в сумі 61115,55 грн., простроченої комісійної винагороди в сумі 5020,57 грн., пені по неоплаченій сумі відсотків в сумі 1302,98 грн., пені по неоплаченій сумі кредиту в сумі 18894,90 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно: бурякозбиральний комбайн ROPA Euro Tiger 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №626012 від 25.11.2009 року (а.с. 53); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
13.08.2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком („банк”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 („позичальник”) було укладено кредитний договір №100 (далі - договір №100 від 13.08.2007 року), згідно якого банк зобов'язався надати на умовах передбачених договором кредит в сумі 1300000 грн. на придбання бурякозбирального комбайну ROPA Euro Tiger, 2002 року випуску згідно договору купівлі-продажу комбайну №1527-06 від 28.09.2006 р., укладеного з ТОВ з іноземними інвестиціями "Ропа Україна", а позичальник - повернути в передбачені договором строки вказану суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним (а.с. 10-14).
Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.59-64, 65-67, 71).
Відповідно до пункту 4.2.2 договору №100 від 13.08.2007 року позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за його користування на умовах і в порядку, передбачених цим договором.
Згідно пункту 2.2 договору №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №3 від 22.12.2008 р. позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту та відсотків згідно наступного графіку, зокрема, у строк до 20.11.2008 року - 54167 грн., до 31.12.2008 року - 54167 грн., до 20.07.2009 року - 54167 грн., до 20.08.2009 року - 54167 грн., до 18.09.2009 року - 54167 грн., до 20.10.2009 року - 54167 грн. (а.с.17).
Пунктом 3.2 договору №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №4 від 29.05.2009 р. сторонами узгоджено, що відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 23 відсотків річних. Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в передостанній день місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня того ж місяця. Відсотки за користування кредитом за передостанній та останній дні місяця нараховуються 2-го числа наступного за звітним місяця та сплачуються не пізніше останнього числа наступного за звітним місяця (а.с.18).
У відповідності до пункту 3.5 договору №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №3 від 22.12.2008 р. у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту, встановлених п.2.2 договору №100 від 13.08.2007 року позичальник надалі сплачує відсотки, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 відсотків річних, починаючи з 27.11.2008 р.
Крім того, позичальник зобов'язався направляти на поточні рахунки в банку безготівкові надходження (забезпечувати надходження і залишки) пропорційно кредитній заборгованості в банках. При недотриманні даної вимоги або невиконанні пункту 4.2.10 цього договору плата за кредит зростає на 3% (пункт 3.12.1 №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №4 від 29.05.2009 р.). Пунктом 4.2.10 договору №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №4 від 29.05.2009 р. передбачено, що на виконання пункту 3.12.1 позичальник зобов'язаний надавати щоквартально до 5-го числа місяця наступного за звітним кварталом довідку про рух коштів з банків, в яких відкрито поточні рахунки та про наявність/відсутність заборгованості за кредитними операціями.
Відповідно до пункту 3.3 договору №100 від 13.08.2007 року в редакції додаткової угоди №4 від 29.05.2009 року за управління кредитом позичальник сплачує щомісячну комісійну винагороду в розмірі 2% річних від фактичної заборгованості, яка нараховується в передостанній робочий день поточного місяця та сплачується позичальником не пізніше останнього числа цього ж місяця. Комісійна винагорода за останній та передостанній дні поточного місяця нараховуються 2-го числа місяця наступного за звітним, та сплачується на пізніше останнього числа цього ж місяця.
Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: довідки про рух коштів з банків, в яких відкрито поточні рахунки та про наявність/відсутність заборгованості за кредитними операціями з 01.07.2009 р. не надавав (а.с.68, 74), повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені договором №100 від 13.08.2007 року, не забезпечив, своєчасну сплату щомісячної комісійної винагороди у визначені кредитним договором строки не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 294803,21 грн., по сплаті відсотків в розмірі 61115,55 грн. та по сплаті комісійної винагороди в сумі 5020,57 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків від 01.12.2009 р., підписаний відповідачем без зауважень та скріплений печаткою приватного підприємця ОСОБА_1 (а.с.72-73).
Пунктом 5.3 договору №100 від 13.08.2007 року визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом (пункти 2.2, 3.2) позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи викладені норми, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню по несплаченій сумі кредиту в розмірі 18894,90 грн. за період з 16.05.2009 року по 15.11.2009 року та пеню по несплаченій сумі відсотків в розмірі 1302,98 грн. за період з 31.08.2009 року по 15.11.2009 року.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №100 від 13.08.2007 року між сторонами укладено договір застави від 13.08.2007 року (а.с. 20-22).
За умовами вказаного договору застави в редакції договору про внесення змін №1 від 29.05.2009 року до договору про заставу від 13.08.2007 року сторони визначили об'єкт застави - бурякозбиральний комбайн ROPA Euro Tiger 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5, виданого Кіровоградською ІДТН від 16.07.2007 року, заставною вартістю 1095000 грн.
Пунктом 2.4 договору №100 від 13.08.2007 року сторони передбачили, що порушення позичальником умов пункту 2.2 договору щодо погашення кредиту є підставою для визначення вищезазначених дат кінцевими строками виконання зобов'язань по даному договору та є підставою дострокового стягнення суми боргу з позичальника та/або звернення стягнення на заставне майно.
Відповідно до пункту 4.3.4 договору №100 від 13.08.2007 року банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або неустойки, передбачених цим договором, зокрема у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.
У відповідності до пункту 5.1 договору застави від 13.08.2007 року заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати майно, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавцем вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до пункту 2.2 кредитного договору строки суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум відсотків, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум штрафних санкцій.
Пунктом 5.3 договору застави від 13.08.2007 року сторони передбачили, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації майна, заставодержатель має право задовольнити: а) свої вимоги, що випливають з кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог; до сум вказаних вимог входять: - несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених кредитним договором; - несплачені суми відсотків за користування кредитом (комісійної винагороди за управління кредитом), у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених кредитним договором; - несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором; б) свої вимоги щодо відшкодування збитків, у тому числі і не отриманих доходів, що понесені заставодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором; в) свої вимоги щодо отримання сум штрафів, які передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих йому заставодавцем шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього договору; г) свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації заставленого майна, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню, збереженню і переміщенню майна, якщо таке збереження, утримання або переміщення проводилось за рахунок заставодержателя.
Згідно статті 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Статтею 589 Цивільного кодексу України від 01.01.2004 року передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правилами частини другої статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано в установлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Докази виконання в повному обсязі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №100 від 13.08.2007 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, тому позовні вимоги є такими, що заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 76, р/р №26002501336931 у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград", МФО 323301, код ЄДРПОУ 09323302) - 294803,21 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 61115,55 грн. прострочених відсотків по кредиту, 5020,57 грн. простроченої комісійної винагороди, 18894,90 грн. пені по несплаченій сумі кредиту, 1302,98 грн. пені по несплаченій сумі відсотків, 3811,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на заставне майно: бурякозбиральний комбайн ROPA Euro Tiger 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран