ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/23510.12.09
Справа №23/235 10.12.2009
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Август-Авто"
докомунального підприємства "Притулок для тварин"
простягнення 8 692,42 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Войтюк Т.Ф. (пред. за довір. від 01.10.2009 року)
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Август-Авто" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Притулок для тварин" заборгованості за договором №2902/09 від 29.01.2009 року у сумі 8 692,42 грн. (у тому числі 6 128,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 100,96 грн. 3% річних та 2 463,46 грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/235 та призначено її розгляд на 15.10.2009 року.
Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 15.10.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 15.10.2009 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 року у зв'язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/235 було відкладено на 10.11.2009 року.
У судовому засіданні 10.11.2009 року представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву відповідно до якого визнав наявність основної заборгованості у сумі 6 128,00 грн. але проти задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій заперечував, оскільки Позивачем невірно здійснено розрахунок. Крім того, Відповідач просив відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 10.11.2009 року оголошувалась перерва до 10.12.2009 року.
Представником Відповідача у судовому засіданні було надано заяву про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців - до 01.01.2011 року.
Оскільки Відповідачем не було надано доказів, які підтверджують підстави, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення, судом відмовлено у задоволенні заяви про розстрочку.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем 29 січня 2009 року було укладено договір поставки №2902/09, відповідно до якого Позивач зобов'язався відповідно до заявок Відповідача поставити Відповідачу зернові корми для тварин, а Відповідач зобов'язався прийняти товар згідно вантажних документів та здійснити його оплату.
Відповідно до пункту 2.2 договору №2902/09 від 29.01.2009 року Відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 3-х днів з дня його отримання.
Відповідно до накладної №135 від 29.01.2009 року Позивачем було поставлено Відповідачу крупу пшеничну у кількості 700 кг та крупу ячнєву у кількості 1 215 кг. Загалом, відповідно до накладної Позивачем передано Відповідачу товар на суму 6 128,00 грн., який було отримано на підставі довіреності №59 від 29.01.2009 року Лісовським І.Б.
Всупереч умовам договору, Відповідач не розрахувався за поставлений товар.
Відповідно до відзиву на позовну заяву Відповідач не заперечує факт наявності заборгованості у сумі 6 128,00 грн. .
Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 6 128,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний Відповідачем, тому позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 6 128,00 грн. підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк оплати вартості отриманого товару (пункт 2.2 договору №2902/09 від 29.01.2009 року), проте Відповідач за отриманий товар вчасно не розрахувався, тобто порушив строки виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.3 договору №2902/09 від 29.01.2009 року передбачено нарахування пені у випадку невиконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару. Відповідно до умов договору пеня нараховується у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочки.
Проте, частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позовна вимога про стягнення пені з Відповідача підлягає задоволенню у розмірі 709,5 гривень.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню у сумі 100,73 грн. (з врахуванням допущеної Позивачем арифметичної помилки під час здійснення розрахунку).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно до задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.
Па підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Притулок для тварин" (04073, м. Київ, провулок Бондарський, 13-19-А; ідентифікаційний код 32620706) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Авто" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414; ідентифікаційний код 30550552) 6 128,00 грн. (шість тисяч сто двадцять вісім гривень 00 копійок) основної заборгованості; 709,50 грн. (сімсот дев'ять гривень 50 копійок) пені; 100,73 грн. (сто гривень 73 копійки) трьох процентів річних; 81,42 грн. (вісімдесят одну гривню 42 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 11.12.2009 року.